Псалом 84
|
Pал0мъ п7д
|
1
|
1
|
В коне́ць, сино́м Коре́йовим, псало́м, 84. | Въ конeцъ, сынHмъ корewвымъ, pал0мъ, п7д7. |
2
|
2
|
Благоволи́л єси́, Го́споди, зе́млю Твою́, возврати́л єси́ плін Іа́ковль. | Бlговоли1лъ є3си2, гDи, зeмлю твою2, возврати1лъ є3си2 плёнъ їaкwвль. |
3
|
3
|
Оста́вил єси́ беззако́нія люді́й Твої́х, покри́л єси́ вся гріхи́ їх. | Њстaвилъ є3си2 беззакHніz людjй твои1хъ, покрhлъ є3си2 вс‰ грэхи2 и4хъ. |
4
|
4
|
Укроти́л єси́ весь гнів Твой, возврати́лся єси́ от гні́ва я́рости Твоєя́. | Ўкроти1лъ є3си2 вeсь гнёвъ тв0й, возврати1лсz є3си2 t гнёва ћрости твоеS. |
5
|
5
|
Возврати́ нас, Бо́же спасе́ній на́ших, і отврати́ я́рость Твою́ от нас. | Возврати2 нaсъ, б9е спcній нaшихъ, и3 tврати2 ћрость твою2 t нaсъ. |
6
|
6
|
Єда́ во ві́ки прогні́ваєшися на ни? Іли́ простре́ши гнів Твой от ро́да в род? | Е#дA во вёки прогнёваешисz на ны2; и3ли2 прострeши гнёвъ тв0й t р0да въ р0дъ; |
7
|
7
|
Бо́же, Ти обра́щся оживи́ши ни, і лю́діє Твої́ возвеселя́ться о Тебі́. | Б9е, ты2 њбрaщьсz њживи1ши ны2, и3 лю1діе твои2 возвеселsтсz њ тебЁ. |
8
|
8
|
Яви́ нам, Го́споди, ми́лость Твою́, і спасе́ніє Твоє́ даждь нам. | Kви2 нaмъ, гDи, млcть твою2, и3 спcніе твоE дaждь нaмъ. |
9
|
9
|
Усли́шу, что рече́ть о мні Госпо́дь Бог; я́ко рече́ть мир на лю́ди Своя́, і на преподо́бния Своя́, і на обраща́ющия сердця́ к Нему́. | Ўслhшу, что2 речeтъ њ мнЁ гDь бGъ: ћкw речeтъ ми1ръ на лю1ди сво‰, и3 на прпdбныz сво‰, и3 на њбращaющыz сердцA къ немY. |
10
|
10
|
Оба́че близ боя́щихся Єго́ спасе́ніє Єго́, всели́ти сла́ву в зе́млю на́шу. | Nбaче бли1з8 боsщихсz є3гw2 спcніе є3гw2, всели1ти слaву въ зeмлю нaшу. |
11
|
11
|
Ми́лость і і́стина сріто́стіся, пра́вда і мир облобиза́стася; | Млcть и3 и4стина срэт0стэсz, прaвда и3 ми1ръ њблобызaстасz: |
12
|
12
|
і́стина от землі́ возсія́, і пра́вда с небесе́ прини́че; | и4стина t земли2 возсіS, и3 прaвда съ нб7сE прини1че: |
13
|
13
|
і́бо Госпо́дь дасть бла́гость, і земля́ на́ша дасть плод свой. | и4бо гDь дaстъ бlгость, и3 землS нaша дaстъ пл0дъ св0й. |
14
|
14
|
Пра́вда пред Ним преди́деть, і положи́ть в путь стопи́ своя́. | Прaвда пред8 ни1мъ пред8и1детъ, и3 положи1тъ въ пyть стwпы2 сво‰. |
1001
|
1001
|
Сла́ва: | Слaва: |