1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 77
|
Pал0мъ o7з
|
|
0
|
0
|
|
Ра́зума Аса́фу, 77.
|
Рaзума ґсaфу, о7з7.
|
|
1
|
1
|
|
Внемлі́те, лю́діє мої́, зако́ну моєму́, приклоні́те у́хо ва́ше во глаго́ли уст мої́х.
|
Внемли1те, лю1діе мои2, зак0ну моемY, приклони1те ќхо вaше во глаг0лы ќстъ мои1хъ.
|
|
2
|
2
|
|
Отве́рзу в при́тчах уста́ моя́, провіща́ю гана́нія іспе́рва.
|
Tвeрзу въ при1тчахъ ўстA мо‰, провэщaю ган†ніz и3спeрва.
|
|
3
|
3
|
|
Єли́ка сли́шахом і позна́хом я, і отці́ на́ші пові́даша нам;
|
Е#ли6ка слhшахомъ и3 познaхомъ |, и3 nтцы2 нaши повёдаша нaмъ:
|
|
4
|
4
|
|
не утаї́шася от чад їх в род ін, возвіща́юще хвали́ Госпо́дні, і си́ли Єго́, і чудеса́ Єго́, я́же сотвори́.
|
не ўтаи1шасz t ч†дъ и4хъ въ р0дъ и4нъ, возвэщaюще хвалы6 гDни, и3 си6лы є3гw2 и3 чудесA є3гw2, ±же сотвори2.
|
|
5
|
5
|
|
І воздви́же свиді́ніє во Іа́кові, і зако́н положи́ во Ізра́їлі, єли́ка запові́да отце́м на́шим сказа́ти я синово́м свої́м,
|
И# воздви1же свидёніе во їaкwвэ, и3 зак0нъ положи2 во ї}ли, є3ли6ка заповёда nтцє1мъ нaшымъ сказaти | сыновHмъ свои6мъ,
|
|
6
|
6
|
|
я́ко да позна́єть род ін, си́нове родя́щіїся, і воста́нуть, і пові́дять я синово́м свої́м;
|
ћкw да познaетъ р0дъ и4нъ, сhнове родsщіисz, и3 востaнутъ и3 повёдzтъ | сыновHмъ свои6мъ:
|
|
7
|
7
|
|
да положа́ть на Бо́га упова́ніє своє́, і не забу́дуть діл Бо́жиїх, і за́повіді Єго́ взи́щуть;
|
да положaтъ на бGа ўповaніе своE, и3 не забyдутъ дёлъ б9іихъ, и3 зaпwвэди є3гw2 взhщутъ:
|
|
8
|
8
|
|
да не бу́дуть я́коже отці́ їх, род стропти́в і преогорчева́яй, род і́же не іспра́ви се́рдця своєго́ і не уві́ри с Бо́гом ду́ха своєго́.
|
да не бyдутъ ћкоже nтцы2 и4хъ, р0дъ стропти1въ и3 преwгорчевazй, р0дъ и4же не и3спрaви сeрдца своегw2 и3 не ўвёри съ бGомъ дyха своегw2.
|
|
9
|
9
|
|
Си́нове Єфре́млі, наляца́юще і стріля́юще лу́ки, возврати́шася в день бра́ні;
|
Сhнове є3фрє1мли налzцaюще и3 стрэлsюще лyки возврати1шасz въ дeнь брaни:
|
|
10
|
10
|
|
не сохрани́ша заві́та Бо́жия, і в зако́ні Єго́ не восхоті́ша ходи́ти.
|
не сохрани1ша завёта б9іz, и3 въ зак0нэ є3гw2 не восхотёша ходи1ти.
|
|
11
|
11
|
|
І заби́ша благодія́нія Єго́ і чудеса́ Єго́, я́же показа́ їм
|
И# забhша бlгодэ‰ніz є3гw2 и3 чудесA є3гw2, ±же показA и5мъ
|
|
12
|
12
|
|
пред отці́ їх, я́же сотвори́ чудеса́ в землі́ Єги́петстій, на по́лі Танео́сі;
|
пред8 nтцы6 и4хъ, ±же сотвори2 чудесA въ земли2 є3гЂпетстэй, на п0ли танеHсэ:
|
|
13
|
13
|
|
разве́рзе мо́ре і проведе́ їх; предста́ви во́ди, я́ко міх,
|
развeрзе м0ре и3 проведE и5хъ: предстaви в0ды ћкw мёхъ,
|
|
14
|
14
|
|
і наста́ви я о́блаком во дні і всю нощ просвіще́нієм огня́.
|
и3 настaви | w4блакомъ во дни2 и3 всю2 н0щь просвэщeніемъ nгнS.
|
|
15
|
15
|
|
Разве́рзе ка́мень в пусти́ні і напої́ я, я́ко в бе́здні мно́зі;
|
Развeрзе кaмень въ пустhни и3 напои2 | ћкw въ бeзднэ мн0зэ:
|
|
16
|
16
|
|
і ізведе́ во́ду із ка́мене, і низведе́, я́ко рі́ки, во́ди.
|
и3 и3зведE в0ду и3з8 кaмене и3 низведE ћкw рёки в0ды.
|
|
17
|
17
|
|
І приложи́ша єще́ согріша́ти Єму́, преогорчи́ша Ви́шняго в безво́дній;
|
И# приложи1ша є3щE согрэшaти є3мY, преwгорчи1ша вhшнzго въ безв0днэй:
|
|
18
|
18
|
|
і іскуси́ша Бо́га в сердця́х свої́х, воспроси́ти бра́шна душа́м свої́м.
|
и3 и3скуси1ша бGа въ сердцaхъ свои1хъ, воспроси1ти бр†шна душaмъ свои6мъ.
|
|
19
|
19
|
|
І клевета́ша на Бо́га і рі́ша: єда́ возмо́жеть Бог угото́вати трапе́зу в пусти́ні?
|
И# клеветaша на бGа и3 рёша: є3дA возм0жетъ бGъ ўгот0вати трапeзу въ пустhни;
|
|
20
|
20
|
|
Поне́же порази́ ка́мень, і потеко́ша во́ди, і пото́ци наводни́шася; єда́ і хліб мо́жеть да́ти? Іли́ угото́вати трапе́зу лю́дем Свої́м?
|
Понeже порази2 кaмень, и3 потек0ша в0ды, и3 пот0цы наводни1шасz: є3дA и3 хлёбъ м0жетъ дaти; и3ли2 ўгот0вати трапeзу лю1демъ свои6мъ;
|
|
21
|
21
|
|
Сего́ ра́ди сли́ша Госпо́дь і презрі́, і огнь возгорі́ся во Іа́кові, і гнів взи́де на Ізра́їля;
|
Сегw2 рaди слhша гDь и3 презрЁ, и3 џгнь возгорёсz во їaкwвэ, и3 гнёвъ взhде на ї}лz:
|
|
22
|
22
|
|
я́ко не ві́роваша Бо́гові, ніже́ упова́ша на спасе́ніє Єго́.
|
ћкw не вёроваша бGови, нижE ўповaша на спcніе є3гw2.
|
|
23
|
23
|
|
І запові́да облако́м сви́ше, і две́рі небесе́ отве́рзе;
|
И# заповёда њблакHмъ свhше, и3 двє1ри небесE tвeрзе:
|
|
24
|
24
|
|
і одожди́ їм ма́нну я́сти, і хліб небе́сний даде́ їм.
|
и3 њдожди2 и5мъ мaнну ћсти, и3 хлёбъ небeсный дадE и5мъ.
|
|
25
|
25
|
|
Хліб а́нгелський яде́ челові́к; бра́шно посла́ їм до си́тости.
|
Хлёбъ ѓгGлскій kдE человёкъ: брaшно послA и5мъ до сhтости.
|
|
26
|
26
|
|
Воздви́же юг с небесе́, і наведе́ си́лою Своє́ю ли́ва;
|
Воздви1же ю4гъ съ небесE, и3 наведE си1лою своeю лjва:
|
|
27
|
27
|
|
і одожди́ на ня, я́ко прах, пло́ті, і, я́ко песо́к морськи́й, пти́ці перна́ти.
|
и3 њдожди2 на нS ћкw прaхъ плHти, и3 ћкw пес0къ морскjй пти6цы перн†ты.
|
|
28
|
28
|
|
І нападо́ша посреді́ ста́на їх, о́крест жили́щ їх.
|
И# напад0ша посредЁ стaна и4хъ, w4крестъ жили1щъ и4хъ.
|
|
29
|
29
|
|
І ядо́ша і наси́тишася зіло́, і жела́ніє їх пренесе́ їм.
|
И# kд0ша и3 насhтишасz ѕэлw2, и3 желaніе и4хъ пренесE и5мъ.
|
|
30
|
30
|
|
Не лиши́шася от жела́нія своєго́; єще́ бра́шну су́щу во усті́х їх,
|
Не лиши1шасz t желaніz своегw2: є3щE брaшну сyщу во ўстёхъ и4хъ,
|
|
31
|
31
|
|
і гнів Бо́жий взи́де на ня, і уби́ мно́жайшая їх, і ізбра́нним Ізра́їлевим зап'я́т.
|
и3 гнёвъ б9ій взhде на нS, и3 ўби2 мнHжайшаz и4хъ, и3 и3збр†ннымъ ї}лєвымъ запsтъ.
|
|
32
|
32
|
|
Во всіх сих согріши́ша єще́ і не ві́роваша чудесе́м Єго́;
|
Во всёхъ си1хъ согрэши1ша є3щE и3 не вёроваша чудесє1мъ є3гw2:
|
|
33
|
33
|
|
і ізчезо́ша в суєті́ дні́є їх, і лі́та їх со тща́нієм.
|
и3 и3зчез0ша въ суетЁ днjе и4хъ, и3 лBта и4хъ со тщaніемъ.
|
|
34
|
34
|
|
Єгда́ убива́ше я, тогда́ взиска́ху Єго́ і обраща́хуся і у́треневаху к Бо́гу;
|
Е#гдA ўбивaше |, тогдA взыскaху є3го2 и3 њбращaхусz и3 ќтреневаху къ бGу:
|
|
35
|
35
|
|
і пом'яну́ша, я́ко Бог Помо́щник їм єсть, і Бог Ви́шній Ізба́витель їм єсть;
|
и3 помzнyша, ћкw бGъ пом0щникъ и5мъ є4сть, и3 бGъ вhшній и3збaвитель и5мъ є4сть:
|
|
36
|
36
|
|
і возлюби́ша Єго́ усти́ свої́ми, і язи́ком свої́м солга́ша Єму́;
|
и3 возлюби1ша є3го2 ўсты6 свои1ми, и3 љзhкомъ свои1мъ солгaша є3мY:
|
|
37
|
37
|
|
се́рдце же їх не бі пра́во с Ним, ніже́ уві́ришася в заві́ті Єго́.
|
сeрдце же и4хъ не бЁ прaво съ ни1мъ, нижE ўвёришасz въ завётэ є3гw2.
|
|
38
|
38
|
|
Той же єсть щедр, і очи́стить гріхи́ їх, і не растли́ть; і умно́жить отврати́ти я́рость Свою́, і не разжже́ть всего́ гні́ва Своєго́.
|
Т0й же є4сть щeдръ, и3 њчcтитъ грэхи2 и4хъ, и3 не растли1тъ: и3 ўмн0житъ tврати1ти ћрость свою2, и3 не разжжeтъ всегw2 гнёва своегw2.
|
|
39
|
39
|
|
І пом'яну́, я́ко плоть суть, дух ходя́й і не обраща́яйся;
|
И# помzнY, ћкw пл0ть сyть, дyхъ ходsй и3 не њбращazйсz:
|
|
40
|
40
|
|
колькра́ти преогорчи́ша Єго́ в пусти́ні, прогні́ваша Єго́ в землі́ безво́дній?
|
колькрaты преwгорчи1ша є3го2 въ пустhни, прогнёваша є3го2 въ земли2 безв0днэй;
|
|
41
|
41
|
|
і обрати́шася, і іскуси́ша Бо́га, і Свята́го Ізра́їлева раздражи́ша;
|
и3 њбрати1шасz, и3 и3скуси1ша бGа, и3 с™aго ї}лева раздражи1ша:
|
|
42
|
42
|
|
і не пом'яну́ша руки́ Єго́ в день, в о́ньже ізба́ви я із руки́ оскорбля́ющаго;
|
и3 не помzнyша руки2 є3гw2 въ дeнь, въ џньже и3збaви | и3з8 руки2 њскорблsющагw:
|
|
43
|
43
|
|
я́коже положи́ во Єги́пті зна́менія Своя́, і чудеса́ Своя́ на по́лі Танео́сі;
|
ћкоже положи2 во є3гЂптэ знaмєніz сво‰, и3 чудесA сво‰ на п0ли танеHсэ:
|
|
44
|
44
|
|
і преложи́ в кров рі́ки їх і істо́чники їх, я́ко да не пію́ть.
|
и3 преложи2 въ кр0вь рёки и4хъ и3 и3ст0чники и4хъ, ћкw да не пію1тъ.
|
|
45
|
45
|
|
Посла́ на ня пе́сія му́хи, і поядо́ша я, і жа́би, і растли́ я;
|
ПослA на нS пє1сіz м{хи, и3 поzд0ша |, и3 ж†бы, и3 растли2 |:
|
|
46
|
46
|
|
і даде́ ржі плоди́ їх, і труди́ їх пруго́м.
|
и3 дадE ржЁ плоды2 и4хъ, и3 труды2 и4хъ пругHмъ.
|
|
47
|
47
|
|
Уби́ гра́дом виногра́ди їх і черни́чіє їх сла́ною;
|
Ўби2 грaдомъ віногрaды и4хъ и3 черни1чіе и4хъ слaною:
|
|
48
|
48
|
|
і предаде́ гра́ду скоти́ їх, і імі́ніє їх огню́.
|
и3 предадE грaду скоты2 и4хъ, и3 и3мёніе и4хъ nгню2.
|
|
49
|
49
|
|
Посла́ на ня гнів я́рости Своєя́, я́рость, і гнів, і скорб, посла́ніє а́ггели лю́тими.
|
ПослA на нS гнёвъ ћрости своеS, ћрость и3 гнёвъ и3 ск0рбь, послaніе ѓггєлы лю1тыми.
|
|
50
|
50
|
|
Путесотвори́ стезю́ гні́ву Своєму́, і не пощаді́ от сме́рти душ їх, і скоти́ їх в сме́рті заключи́;
|
Путесотвори2 стезю2 гнёву своемY, и3 не пощадЁ t смeрти дyшъ и4хъ, и3 скоты2 и4хъ въ смeрти заключи2:
|
|
51
|
51
|
|
і порази́ вся́коє перворо́дноє в землі́ Єги́петстій, нача́ток вся́каго труда́ їх в селе́ніїх Ха́мових.
|
и3 порази2 всsкое первор0дное въ земли2 є3гЂпетстэй, начaтокъ всsкагw трудA и4хъ въ селeніихъ хaмовыхъ.
|
|
52
|
52
|
|
І воздви́же, я́ко о́вці, лю́ди Своя́, і возведе́ я, я́ко ста́до, в пусти́ні;
|
И# воздви1же ћкw џвцы лю1ди сво‰, и3 возведE | ћкw стaдо въ пустhни:
|
|
53
|
53
|
|
і наста́ви я на упова́ніє, і не убоя́шася; і враги́ їх покри́ мо́ре.
|
и3 настaви | на ўповaніе, и3 не ўбоsшасz: и3 враги2 и4хъ покры2 м0ре.
|
|
54
|
54
|
|
І введе́ я в го́ру святи́ні Своєя́, го́ру сію́, ю́же стяжа́ десни́ця Єго́.
|
И# введE | въ г0ру с™hни своеS, г0ру сію2, ю4же стzжA десни1ца є3гw2.
|
|
55
|
55
|
|
І ізгна́ от лиця́ їх язи́ки, і по жре́бію даде́ їм (зе́млю) у́жем жребодая́нія, і всели́ в селе́ніїх їх колі́на Ізра́їлєва.
|
И# и3згнA t лицA и4хъ kзhки, и3 по жрeбію дадE и5мъ (зeмлю) ќжемъ жребодаsніz, и3 всели2 въ селeніихъ и4хъ кwлёна ї}лєва.
|
|
56
|
56
|
|
І іскуси́ша і преогорчи́ша Бо́га Ви́шняго, і свиді́ній Єго́ не сохрани́ша;
|
И# и3скуси1ша и3 преwгорчи1ша бGа вhшнzго, и3 свидёній є3гw2 не сохрани1ша:
|
|
57
|
57
|
|
і отврати́шася і отверго́шася, я́коже і отці́ їх; преврати́шася в лук развраще́н;
|
и3 tврати1шасz и3 tверг0шасz, ћкоже и3 nтцы2 и4хъ: преврати1шасz въ лyкъ развращeнъ:
|
|
58
|
58
|
|
і прогні́ваша Єго́ в хо́лміх свої́х, і во істука́нних свої́х раздражи́ша Єго́.
|
и3 прогнёваша є3го2 въ х0лмэхъ свои1хъ, и3 во и3стукaнныхъ свои1хъ раздражи1ша є3го2.
|
|
59
|
59
|
|
Сли́ша Бог і презрі́, і унічижи́ зіло́ Ізра́їля;
|
Слhша бGъ и3 презрЁ, и3 ўничижи2 ѕэлw2 ї}лz:
|
|
60
|
60
|
|
і отри́ну ски́нію Сило́мськую, селе́ніє є́же [селе́ніє Своє́, іді́же] всели́ся в челові́ціх;
|
и3 tри1ну ски1нію силHмскую, селeніе є4же [селeніе своE, и3дёже] всели1сz въ человёцэхъ:
|
|
61
|
61
|
|
і предаде́ в плін крі́пость їх, і добро́ту їх в ру́ки враго́в;
|
и3 предадE въ плёнъ крёпость и4хъ, и3 добр0ту и4хъ въ рyки врагHвъ:
|
|
62
|
62
|
|
і затвори́ во ору́жії лю́ди Своя́ і достоя́ніє Своє́ презрі́.
|
и3 затвори2 во nрyжіи лю1ди сво‰ и3 достоsніе своE презрЁ.
|
|
63
|
63
|
|
Ю́ноші їх пояде́ огнь, і ді́ви їх не осі́товани би́ша;
|
Ю$ношы и4хъ поzдE џгнь, и3 дBвы и4хъ не њсётwваны бhша:
|
|
64
|
64
|
|
свяще́нници їх мече́м падо́ша, і вдови́ці їх не опла́кани бу́дуть.
|
свzщeнницы и4хъ мечeмъ пад0ша, и3 вдови1цы и4хъ не њпл†каны бyдутъ.
|
|
65
|
65
|
|
І воста́, я́ко сп'я, Госпо́дь, я́ко си́лен і шу́мен от вина́;
|
И# востA ћкw спS гDь, ћкw си1ленъ и3 шyменъ t вінA:
|
|
66
|
66
|
|
і порази́ враги́ Своя́ всп'ять, поноше́ніє ві́чноє даде́ їм;
|
и3 порази2 враги2 сво‰ вспsть, поношeніе вёчное дадE и5мъ:
|
|
67
|
67
|
|
і отри́ну селе́ніє Іо́сифово, і колі́но Єфре́мово не ізбра́;
|
и3 tри1ну селeніе їHсифово, и3 колёно є3фрeмово не и3збрA:
|
|
68
|
68
|
|
і ізбра́ колі́но Іу́дово, го́ру Сіо́ню, ю́же возлюби́;
|
и3 и3збрA колёно їyдово, г0ру сіHню, ю4же возлюби2:
|
|
69
|
69
|
|
і созда́, я́ко єдиноро́га, святи́лище Своє́; на землі́ основа́ ї в вік.
|
и3 создA ћкw є3динор0га с™и1лище своE: на земли2 њсновA и5 въ вёкъ.
|
|
70
|
70
|
|
І ізбра́ Дави́да раба́ Своєго́, і восприя́т єго́ от стад о́вчих;
|
И# и3збрA дв7да рабA своего2, и3 воспріsтъ є3го2 t стaдъ џвчихъ:
|
|
71
|
71
|
|
от дої́лиць поя́т єго́ пасти́ Іа́кова — раба́ Своєго́, і Ізра́їля — достоя́ніє Своє́.
|
t дои1лицъ поsтъ є3го2, пасти2 їaкwва рабA своего2, и3 ї}лz достоsніе своE.
|
|
72
|
72
|
|
І упасе́ я в незло́бії се́рдця своєго́, і в ра́зуміх руку́ своє́ю наста́вил я єсть.
|
И# ўпасE | въ неѕл0біи сeрдца своегw2, и3 въ рaзумэхъ рукY своє1ю настaвилъ | є4сть.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Слaва:
|
