1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
37
44
45
50
53
54
...
|
Псалом 118
|
Pал0мъ р}i
|
|
0
|
0
|
| Аллилу́я, 118. | Ґллилyіа, R}‹. |
|
1
|
1
|
| Блаже́нні непоро́чнії в путь [в путі́], ходя́щії в зако́ні Госпо́дні. | Бlжeни непор0чніи въ пyть [въ пути2], ходsщіи въ зак0нэ гDни. |
|
2
|
2
|
| Блаже́нні іспита́ющії свиді́нія Єго́, всім се́рдцем взи́щуть Єго́. | Бlжeни и3спытaющіи свидBніz є3гw2, всёмъ с®цемъ взhщутъ є3го2. |
|
3
|
3
|
| Не ді́лающії бо беззако́нія в путе́х Єго́ ходи́ша. | Не дёлающіи бо беззак0ніz въ путeхъ є3гw2 ходи1ша. |
|
4
|
4
|
| Ти запові́дал єси́ за́повіді Твоя́ сохрани́ти зіло́; | Ты2 заповёдалъ є3си2 зaпwвэди тво‰ сохрани1ти ѕэлw2: |
|
5
|
5
|
| да́би іспра́вилися путіє́ мої́, сохрани́ти оправда́нія Твоя́. | дабы2 и3спрaвилисz путіE мои2, сохрани1ти њправд†ніz тво‰. |
|
6
|
6
|
| Тогда́ не постижу́ся, внегда́ призрі́ти мі на вся за́повіді Твоя́. | ТогдA не постыжyсz, внегдA призрёти ми2 на вс‰ зaпwвэди тво‰. |
|
7
|
7
|
| Іспові́мся Тебі́ в пра́вості се́рдця, внегда́ научи́тимися судьба́м пра́вди Твоєя́. | И#сповёмсz тебЁ въ прaвости сeрдца, внегдA научи1тимисz судбaмъ прaвды твоеS. |
|
8
|
8
|
| Оправда́нія Твоя́ сохраню́; не оста́ви мене́ до зіла́. | Њправд†ніz тво‰ сохраню2: не њстaви менE до ѕэлA. |
|
9
|
9
|
| В чесо́м іспра́вить юні́йшій путь свой? Внегда́ сохрани́ти словеса́ Твоя́. | Въ чес0мъ и3спрaвитъ ю3нёйшій пyть св0й; внегдA сохрани1ти словесA тво‰. |
|
10
|
10
|
| Всім се́рдцем мої́м взиска́х Тебе́; не отри́ни мене́ от за́повідій Твої́х. | Всёмъ сeрдцемъ мои1мъ взыскaхъ тебE: не tри1ни менE t зaповэдій твои1хъ. |
|
11
|
11
|
| В се́рдці моє́м скрих словеса́ Твоя́, я́ко да не согрішу́ Тебі́. | Въ сeрдцы моeмъ скрhхъ словесA тво‰, ћкw да не согрэшY тебЁ. |
|
12
|
12
|
| Благослове́н єси́, Го́споди; научи́ м'я оправда́нієм Твої́м. | Блгcвeнъ є3си2, гDи: научи1 мz њправдaніємъ твои6мъ. |
|
13
|
13
|
| Устна́ма мої́ма возвісти́х вся судьби́ уст Твої́х. | Ўстнaма мои1ма возвэсти1хъ вс‰ судбы6 ќстъ твои1хъ. |
|
14
|
14
|
| На путі́ свиді́ній Твої́х наслади́хся, я́ко о вся́ком бога́тстві. | На пути2 свидёній твои1хъ наслади1хсz, ћкw њ всsкомъ богaтствэ. |
|
15
|
15
|
| В за́повідех Твої́х поглумлю́ся, і уразумі́ю путі́ Твоя́. | Въ зaповэдехъ твои1хъ поглумлю1сz, и3 ўразумёю пути6 тво‰. |
|
16
|
16
|
| Во оправда́ніїх Твої́х поучу́ся; не забу́ду слове́с Твої́х. | Во њправдaніихъ твои1хъ поучyсz: не забyду словeсъ твои1хъ. |
|
17
|
17
|
| Возда́ждь рабу́ Твоєму́; живи́ м'я, і сохраню́ словеса́ Твоя́. | Воздaждь рабY твоемY: живи1 мz, и3 сохраню2 словесA тво‰. |
|
18
|
18
|
| Откри́й о́чі мої́, і уразумі́ю чудеса́ от зако́на Твоєго́. | Tкрhй џчи мои2, и3 ўразумёю чудесA t зак0на твоегw2. |
|
19
|
19
|
| Пришле́ць аз єсьм на землі́; не скрий от мене́ за́повіді Твоя́. | Пришлeцъ ѓзъ є4смь на земли2: не скрhй t менє2 зaпwвэди тво‰. |
|
20
|
20
|
| Возлюби́ душа́ моя́ возжела́ти судьби́ Твоя́ на вся́коє вре́м'я. | Возлюби2 душA моS возжелaти судбы6 тво‰ на всsкое врeмz. |
|
21
|
21
|
| Запрети́л єси́ го́рдим; про́кляті уклоня́ющіїся от за́повідій Твої́х. | Запрети1лъ є3си2 гHрдымъ: пр0клzти ўклонsющіисz t зaповэдій твои1хъ. |
|
22
|
22
|
| Отими́ от мене́ поно́с [поноше́ніє] і унічиже́ніє, я́ко свиді́ній Твої́х взиска́х. | Tими2 t менє2 пон0съ [поношeніе] и3 ўничижeніе, ћкw свидёній твои1хъ взыскaхъ. |
|
23
|
23
|
| І́бо сідо́ша кня́зі і на м'я клевета́ху, раб же Твой глумля́шеся во оправда́ніїх Твої́х; | И$бо сэд0ша кн‰зи и3 на мS клеветaху, рaбъ же тв0й глумлsшесz во њправдaніихъ твои1хъ: |
|
24
|
24
|
| і́бо свиді́нія Твоя́ — поуче́ніє моє́ єсть, і сові́ти мої́ — оправда́нія Твоя́. | и4бо свидBніz тво‰ поучeніе моE є4сть, и3 совёти мои2 њправд†ніz тво‰. |
|
25
|
25
|
| Прильпе́ землі́ душа́ моя́; живи́ м'я по словесі́ Твоєму́. | ПрильпE земли2 душA моS: живи1 мz по словеси2 твоемY. |
|
26
|
26
|
| Путі́ моя́ возвісти́х, і усли́шал м'я єси́; научи́ м'я оправда́нієм Твої́м. | Пути6 мо‰ возвэсти1хъ, и3 ўслhшалъ мS є3си2: научи1 мz њправдaніємъ твои6мъ. |
|
27
|
27
|
| Путь оправда́ній Твої́х вразуми́ мі, і поглумлю́ся в чудесі́х Твої́х. | Пyть њправдaній твои1хъ вразуми1 ми, и3 поглумлю1сz въ чудесёхъ твои1хъ. |
|
28
|
28
|
| Воздрема́ душа́ моя́ от уни́нія; утверди́ м'я в словесі́х Твої́х. | ВоздремA душA моS t ўнhніz: ўтверди1 мz въ словесёхъ твои1хъ. |
|
29
|
29
|
| Путь непра́вди отста́ви от мене́ і зако́ном Твої́м поми́луй м'я. | Пyть непрaвды tстaви t менє2 и3 зак0номъ твои1мъ поми1луй мS. |
|
30
|
30
|
| Путь і́стини ізво́лих і судьби́ Твоя́ не заби́х. | Пyть и4стины и3зв0лихъ и3 судбы6 тво‰ не забhхъ. |
|
31
|
31
|
| Приліпи́хся свиді́нієм Твої́м, Го́споди, не посрами́ мене́. | Прилэпи1хсz свидёніємъ твои6мъ, гDи, не посрами2 менE. |
|
32
|
32
|
| Путь за́повідій Твої́х теко́х, єгда́ разшири́л єси́ се́рдце моє́. | Пyть зaповэдій твои1хъ тек0хъ, є3гдA разшири1лъ є3си2 сeрдце моE. |
|
33
|
33
|
| Законоположи́ мні, Го́споди, путь оправда́ній Твої́х, і взищу́ ї ви́ну; | Законоположи2 мнЁ, гDи, пyть њправдaній твои1хъ, и3 взыщY и5 вhну: |
|
34
|
34
|
| Вразуми́ м'я, і іспита́ю зако́н Твой, і сохраню́ ї всім се́рдцем мої́м. | вразуми1 мz, и3 и3спытaю зак0нъ тв0й и3 сохраню2 и5 всёмъ сeрдцемъ мои1мъ. |
|
35
|
35
|
| Наста́ви м'я на стезю́ за́повідій Твої́х, я́ко ту́ю восхоті́х. | Настaви мS на стезю2 зaповэдій твои1хъ, ћкw тyю восхотёхъ. |
|
36
|
36
|
| Приклони́ се́рдце моє́ во свиді́нія Твоя́, а не в лихої́мство. | Приклони2 сeрдце моE во свидBніz тво‰, ґ не въ лихои1мство. |
|
37
|
37
|
| Отврати́ о́чі мої́, є́же не ви́діти суєти́; в путі́ Твоє́м живи́ м'я. | Tврати2 џчи мои2 є4же не ви1дэти суеты2: въ пути2 твоeмъ живи1 мz. |
|
38
|
38
|
| Поста́ви рабу́ Твоєму́ сло́во Твоє́ в страх Твой. | Постaви рабY твоемY сл0во твоE въ стрaхъ тв0й. |
|
39
|
39
|
| Отими́ поноше́ніє моє́, є́же непщева́х; я́ко судьби́ Твоя́ бла́гі. | Tими2 поношeніе моE, є4же непщевaхъ: ћкw судбы6 тво‰ бlги. |
|
40
|
40
|
| Се, возжела́х за́повіді Твоя́; в пра́вді Твоє́й живи́ м'я. | СE, возжелaхъ зaпwвэди тво‰: въ прaвдэ твоeй живи1 мz. |
|
41
|
41
|
| І да при́йдеть на м'я ми́лость Твоя́, Го́споди, спасе́ніє Твоє́ по словесі́ Твоєму́; | И# да пріи1детъ на мS млcть твоS, гDи, спcніе твоE по словеси2 твоемY: |
|
42
|
42
|
| і отвіща́ю поноша́ющим мі сло́во, я́ко упова́х на словеса́ Твоя́. | и3 tвэщaю поношaющымъ ми2 сл0во, ћкw ўповaхъ на словесA тво‰. |
|
43
|
43
|
| І не отими́ от уст мої́х словесе́ і́стинна до зіла́, я́ко на судьби́ Твоя́ упова́х; | И# не tими2 t ќстъ мои1хъ словесE и4стинна до ѕэлA, ћкw на судбы6 тво‰ ўповaхъ: |
|
44
|
44
|
| і сохраню́ зако́н Твой ви́ну, в вік і в вік ві́ка. | и3 сохраню2 зак0нъ тв0й вhну, въ вёкъ и3 въ вёкъ вёка. |
|
45
|
45
|
| І хожда́х в широті́, я́ко за́повіді Твоя́ взиска́х; | И# хождaхъ въ широтЁ, ћкw зaпwвэди тво‰ взыскaхъ: |
|
46
|
46
|
| і глаго́лах о свиді́ніїх Твої́х пред царі́ і не стидя́хся; | и3 глаг0лахъ њ свидёніихъ твои1хъ пред8 цари6 и3 не стыдsхсz: |
|
47
|
47
|
| і поуча́хся в за́повідех Твої́х, яже возлюби́х зіло́; | и3 поучaхсz въ зaповэдехъ твои1хъ, ±же возлюби1хъ ѕэлw2: |
|
48
|
48
|
| і воздвиго́х ру́ці мої́ к за́повідем Твої́м, яже возлюби́х, і глумля́хся во оправда́ніїх Твої́х. | и3 воздвиг0хъ рyцэ мои2 къ зaповэдемъ твои6мъ, ±же возлюби1хъ, и3 глумлsхсz во њправдaніихъ твои1хъ. |
|
49
|
49
|
| Пом'яни́ словеса́ Твоя́ рабу́ Твоєму́, ї́хже упова́ніє дал мі єси́. | Помzни2 словесA тво‰ рабY твоемY, и4хже ўповaніе дaлъ ми2 є3си2. |
|
50
|
50
|
| То м'я уті́ши во смире́нії моє́м, я́ко сло́во Твоє́ живи́ м'я. | Т0 мz ўтёши во смирeніи моeмъ, ћкw сл0во твоE живи1 мz. |
|
51
|
51
|
| Го́рдії законопреступова́ху до зіла́; от зако́на же Твоєго́ не уклони́хся. | Г0рдіи законопреступовaху до ѕэлA: t зак0на же твоегw2 не ўклони1хсz. |
|
52
|
52
|
| Пом'яну́х судьби́ Твоя́ от ві́ка, Го́споди, і уті́шихся. | Помzнyхъ судбы6 тво‰ t вёка, гDи, и3 ўтёшихсz. |
|
53
|
53
|
| Печа́ль прия́т м'я от грі́шник, оставля́ющих зако́н Твой. | Печaль пріsтъ мS t грBшникъ, њставлsющихъ зак0нъ тв0й. |
|
54
|
54
|
| Пі́та бя́ху мні оправда́нія Твоя́ на мі́сті прише́льствія моєго́. | ПBта бsху мнЁ њправд†ніz тво‰ на мёстэ пришeлствіz моегw2. |
|
55
|
55
|
| Пом'яну́х в нощі́ і́м'я Твоє́, Го́споди, і сохрани́х зако́н Твой. | Помzнyхъ въ нощи2 и4мz твоE, гDи, и3 сохрани1хъ зак0нъ тв0й. |
|
56
|
56
|
| Сей бисть мні, я́ко оправда́ній Твої́х взиска́х. | Сeй бhсть мнЁ, ћкw њправдaній твои1хъ взыскaхъ. |
|
57
|
57
|
| Часть моя́ єси́, Го́споди; ріх сохрани́ти зако́н Твой. | Чaсть моS є3си2, гDи: рёхъ сохрани1ти зак0нъ тв0й. |
|
58
|
58
|
| Помоли́хся лицю́ Твоєму́ всім се́рдцем мої́м; поми́луй м'я по словесі́ Твоєму́. | Помоли1хсz лицY твоемY всёмъ сeрдцемъ мои1мъ: поми1луй мS по словеси2 твоемY. |
|
59
|
59
|
| Поми́слих путі́ Твоя́ і возврати́х но́зі мої́ во свиді́нія Твоя́. | Помhслихъ пути6 тво‰ и3 возврати1хъ н0зэ мои2 во свидBніz тво‰. |
|
60
|
60
|
| Угото́вихся і не смути́хся сохрани́ти за́повіді Твоя́. | Ўгот0вихсz и3 не смути1хсz сохрани1ти зaпwвэди тво‰. |
|
61
|
61
|
| У́жя грі́шник об'яза́шася мні, і зако́на Твоєго́ не заби́х. | Ќжz грBшникъ њбzзaшасz мнЁ, и3 зак0на твоегw2 не забhхъ. |
|
62
|
62
|
| Полу́нщі воста́х іспові́датися Тебі́ о судьба́х пра́вди Твоєя́. | Полyнощи востaхъ и3сповёдатисz тебЁ њ судбaхъ прaвды твоеS. |
|
63
|
63
|
| Прича́стник аз єсьм всім боя́щимся Тебе́ і храня́щим за́повіді Твоя́. | Причaстникъ ѓзъ є4смь всBмъ боsщымсz тебє2 и3 хранsщымъ зaпwвэди тво‰. |
|
64
|
64
|
| Ми́лости Твоєя́, Го́споди, іспо́лнь земля́; оправда́нієм Твої́м научи́ м'я. | Млcти твоеS, гDи, и3сп0лнь землS: њправдaніємъ твои6мъ научи1 мz. |
|
65
|
65
|
| Благость сотвори́л єси́ с рабо́м Твої́м, Го́споди, по словесі́ Твоєму́; | Бlгость сотвори1лъ є3си2 съ раб0мъ твои1мъ, гDи, по словеси2 твоемY: |
|
66
|
66
|
| бла́гості, і наказа́нію, і ра́зуму научи́ м'я, я́ко за́повідем Твої́м ві́ровах. | бlгости и3 наказaнію и3 рaзуму научи1 мz, ћкw зaповэдемъ твои6мъ вёровахъ. |
|
67
|
67
|
| Пре́жде да́же не смири́тимися, аз прегріши́х; сего́ ра́ди сло́во Твоє́ сохрани́х. | Прeжде дaже не смири1тимисz, ѓзъ прегрэши1хъ: сегw2 рaди сл0во твоE сохрани1хъ. |
|
68
|
68
|
| Благ єси́ Ти, Го́споди; і бла́гостію Твоє́ю научи́ м'я оправда́нієм Твої́м. | Бlгъ є3си2 ты2, гDи: и3 бlгостію твоeю научи1 мz њправдaніємъ твои6мъ. |
|
69
|
69
|
| Умно́жися на м'я непра́вда го́рдих; аз же всім се́рдцем мої́м іспита́ю за́повіді Твоя́. | Ўмн0жисz на мS непрaвда г0рдыхъ: ѓзъ же всёмъ сeрдцемъ мои1мъ и3спытaю зaпwвэди тво‰. |
|
70
|
70
|
| Усири́ся, я́ко млеко́, се́рдце їх; аз же зако́ну Твоєму́ поучи́хся. | Ўсыри1сz ћкw млеко2 сeрдце и4хъ: ѓзъ же зак0ну твоемY поучи1хсz. |
|
71
|
71
|
| Благо мні, я́ко смири́л м'я єси́, я́ко да научу́ся оправда́нієм Твої́м. | Бlго мнЁ, ћкw смири1лъ мS є3си2, ћкw да научyсz њправдaніємъ твои6мъ. |
|
72
|
72
|
| Благ мні зако́н уст Твої́х па́че ти́сящ зла́та і сребра́. | Бlгъ мнЁ зак0нъ ќстъ твои1хъ пaче тhсzщъ злaта и3 сребрA. |
|
1001
|
1001
|
| Сла́ва: | Слaва: |
|
73
|
73
|
| Ру́це Твої́ сотвори́сті м'я і созда́сті м'я; вразуми́ м'я, і научу́ся за́повідем Твої́м. | Рyце твои2 сотвори1стэ мS и3 создaстэ мS: вразуми1 мz, и3 научyсz зaповэдемъ твои6мъ. |
|
74
|
74
|
| Боя́щіїся Тебе́ у́зрять м'я і возвеселя́ться, я́ко на словеса́ Твоя́ упова́х. | Боsщіисz тебє2 ќзрzтъ мS и3 возвеселsтсz, ћкw на словесA тво‰ ўповaхъ. |
|
75
|
75
|
| Разумі́х, Го́споди, я́ко пра́вда судьби́ Твоя́, і воі́стину смири́л м'я єси́. | Разумёхъ, гDи, ћкw прaвда судбы6 тво‰, и3 вои1стинну смири1лъ мS є3си2. |
|
76
|
76
|
| Бу́ди же ми́лость Твоя́, да уті́шить м'я, по словесі́ Твоєму́ рабу́ Твоєму́; | Бyди же млcть твоS, да ўтёшитъ мS, по словеси2 твоемY рабY твоемY: |
|
77
|
77
|
| да при́йдуть мні щедро́ти Твоя́, і жив бу́ду, я́ко зако́н Твой поуче́ніє моє́ єсть. | да пріи1дутъ мнЁ щедрHты тво‰, и3 жи1въ бyду, ћкw зак0нъ тв0й поучeніе моE є4сть. |
|
78
|
78
|
| Да постидя́ться го́рдії, я́ко непра́ведно беззако́нноваша на м'я; аз же поглумлю́ся [размишля́ти бу́ду] в за́повідех Твої́х. | Да постыдsтсz г0рдіи, ћкw непрaведнw беззак0нноваша на мS: ѓзъ же поглумлю1сz [размышлsти бyду] въ зaповэдехъ твои1хъ. |
|
79
|
79
|
| Да обратя́ть м'я боя́щіїся Тебе́ і ві́дящії свиді́нія Твоя́. | Да њбратsтъ мS боsщіисz тебє2 и3 вёдzщіи свидBніz тво‰. |
|
80
|
80
|
| Бу́ди се́рдце моє́ непоро́чно во оправда́ніїх Твої́х, я́ко да не постижу́ся. | Бyди сeрдце моE непор0чно во њправдaніихъ твои1хъ, ћкw да не постыжyсz. |
|
81
|
81
|
| Ізчеза́єть во спасе́ніє Твоє́ душа́ моя́, на словеса́ Твоя́ упова́х; | И#зчезaетъ во спcніе твоE душA моS, на словесA тво‰ ўповaхъ: |
|
82
|
82
|
| ізчезо́ша о́чі мої́ в сло́во Твоє́, глаго́люще: когда́ уті́шиши м'я? | и3зчез0ша џчи мои2 въ сл0во твоE, глаг0люще: когдA ўтёшиши мS; |
|
83
|
83
|
| зане́ бих я́ко міх на сла́ні; оправда́ній Твої́х не заби́х. | занE бhхъ ћкw мёхъ на слaнэ: њправдaній твои1хъ не забhхъ. |
|
84
|
84
|
| Коли́ко єсть дній раба́ Твоєго́? Когда́ сотвори́ши мі от гоня́щих м'я суд? | Коли1кw є4сть днjй рабA твоегw2; когдA сотвори1ши ми2 t гонsщихъ мS сyдъ; |
|
85
|
85
|
| Пові́даша мні законопресту́пници глумле́нія, но не я́ко зако́н Твой, Го́споди. | Повёдаша мнЁ законопрест{пницы глумлє1ніz, но не ћкw зак0нъ тв0й, гDи. |
|
86
|
86
|
| Вся за́повіді Твоя́ — і́стина; непра́ведно погна́ша м'я, помози́ мі. | Вс‰ зaпwвэди тво‰ и4стина: непрaведнw погнaша мS, помози1 ми. |
|
87
|
87
|
| Вма́лі не сконча́ша мене́ на землі́; аз же не оста́вих за́повідій Твої́х. | Вмaлэ не скончaша менE на земли2: ѓзъ же не њстaвихъ зaповэдій твои1хъ. |
|
88
|
88
|
| По ми́лості Твоє́й живи́ м'я, і сохраню́ свиді́нія уст Твої́х. | По млcти твоeй живи1 мz, и3 сохраню2 свидBніz ќстъ твои1хъ. |
|
89
|
89
|
| Во вік, Го́споди, сло́во Твоє́ пребива́єть на небесі́. | Во вёкъ, гDи, сл0во твоE пребывaетъ на нб7си2. |
|
90
|
90
|
| В род і род і́стина Твоя́; основа́л єси́ зе́млю, і пребива́єть. | Въ р0дъ и3 р0дъ и4стина твоS: њсновaлъ є3си2 зeмлю, и3 пребывaетъ. |
|
91
|
91
|
| Учине́нієм Твої́м пребива́єть день; я́ко вся́чеськая рабо́тна Тебі́. | Ўчинeніемъ твои1мъ пребывaетъ дeнь: ћкw всsчєскаz рабHтна тебЁ. |
|
92
|
92
|
| Я́ко а́ще би не зако́н Твой поуче́ніє моє́ бил, тогда́ у́бо поги́бл бих во смире́нії моє́м; | Ћкw ѓще бы не зак0нъ тв0й поучeніе моE бhлъ, тогдA ќбw поги1блъ бhхъ во смирeніи моeмъ: |
|
93
|
93
|
| во вік не забу́ду оправда́ній Твої́х, я́ко в них оживи́л м'я єси́. | во вёкъ не забyду њправдaній твои1хъ, ћкw въ ни1хъ њживи1лъ мS є3си2. |
|
94
|
94
|
| Твой єсьм аз, спаси́ м'я; я́ко оправда́ній Твої́х взиска́х. | Тв0й є4смь ѓзъ, сп7си1 мz: ћкw њправдaній твои1хъ взыскaхъ. |
|
95
|
95
|
| Мене́ жда́ша грі́шници погуби́ти м'я; свиді́нія Твоя́ разумі́х. | МенE ждaша грBшницы погуби1ти мS: свидBніz тво‰ разумёхъ. |
|
96
|
96
|
| Вся́кия кончи́ни ви́діх коне́ць; широка́ за́повідь Твоя́ зіло́. | Всsкіz кончи1ны ви1дэхъ конeцъ: широкA зaповэдь твоS ѕэлw2. |
|
97
|
97
|
| Коль возлюби́х зако́н Твой, Го́споди; весь день поуче́ніє моє́ єсть. | К0ль возлюби1хъ зак0нъ тв0й, гDи: вeсь дeнь поучeніе моE є4сть. |
|
98
|
98
|
| па́че враг мої́х умудри́л м'я єси́ за́повідію Твоє́ю, я́ко в вік моя́ єсть. | Пaче вр†гъ мои1хъ ўмудри1лъ мS є3си2 зaповэдію твоeю, ћкw въ вёкъ моS є4сть. |
|
99
|
99
|
| па́че всіх уча́щих м'я разумі́х, я́ко свиді́нія Твоя́ поуче́ніє моє́ єсть. | Пaче всёхъ ўчaщихъ мS разумёхъ, ћкw свидBніz тво‰ поучeніе моE є4сть. |
|
100
|
100
|
| па́че ста́рець разумі́х, я́ко за́повіді Твоя́ взиска́х. | Пaче стaрєцъ разумёхъ, ћкw зaпwвэди тво‰ взыскaхъ. |
|
101
|
101
|
| От вся́каго путі́ лука́ва возбрани́х нога́м мої́м, я́ко да сохраню́ словеса́ Твоя́; | T всsкагw пути2 лукaва возбрани1хъ ногaмъ мои6мъ, ћкw да сохраню2 словесA тво‰: |
|
102
|
102
|
| от суде́б Твої́х не уклони́хся, я́ко Ти законоположи́л мі єси́. | t судeбъ твои1хъ не ўклони1хсz, ћкw ты2 законоположи1лъ ми2 є3си2. |
|
103
|
103
|
| Коль сладка́ горта́ні моєму́ словеса́ Твоя́; па́че ме́да усто́м мої́м. | К0ль сладк† гортaни моемY словесA тво‰: пaче мeда ўстHмъ мои6мъ. |
|
104
|
104
|
| От за́повідій Твої́х разумі́х; сего́ ра́ди возненави́діх всяк путь непра́вди. | T зaповэдій твои1хъ разумёхъ: сегw2 рaди возненави1дэхъ всsкъ пyть непрaвды. |
|
105
|
105
|
| Світи́льник нога́ма мої́ма зако́н Твой, і світ стезя́м мої́м. | Свэти1лникъ ногaма мои1ма зак0нъ тв0й, и3 свётъ стезsмъ мои6мъ. |
|
106
|
106
|
| Кля́хся і поста́вих сохрани́ти судьби́ пра́вди Твоєя́. | Клsхсz и3 постaвихъ сохрани1ти судбы6 прaвды твоеS. |
|
107
|
107
|
| Смири́хся до зіла́; Го́споди, живи́ м'я по словесі́ Твоєму́. | Смири1хсz до ѕэлA: гDи, живи1 мz по словеси2 твоемY. |
|
108
|
108
|
| Во́льная уст мої́х благоволи́ же, Го́споди, і судьба́м Твої́м научи́ м'я. | ВHльнаz ќстъ мои1хъ бlговоли1 же, гDи, и3 судбaмъ твои6мъ научи1 мz. |
|
109
|
109
|
| Душа́ моя́ в руку́ Твоє́ю [Алекс.: моє́ю] ви́ну, і зако́на Твоєго́ не заби́х. | ДушA моS въ рукY твоє1ю [Ґлеx.: моє1ю] вhну, и3 зак0на твоегw2 не забhхъ. |
|
110
|
110
|
| Положи́ша грі́шници сіть мні; і от за́повідій Твої́х не заблуди́х. | Положи1ша грBшницы сёть мнЁ: и3 t зaповэдій твои1хъ не заблуди1хъ. |
|
111
|
111
|
| Наслі́довах свиді́нія Твоя́ во вік, я́ко ра́дованіє се́рдця моєго́ суть; | Наслёдовахъ свидBніz тво‰ во вёкъ, ћкw рaдованіе сeрдца моегw2 сyть: |
|
112
|
112
|
| приклони́х се́рдце моє́ сотвори́ти оправда́нія Твоя́ в вік за воздая́ніє. | приклони1хъ сeрдце моE сотвори1ти њправд†ніz тво‰ въ вёкъ за воздаsніе. |
|
113
|
113
|
| Законопресту́пния возненави́діх, зако́н же Твой возлюби́х. | Законопрест{пныz возненави1дэхъ, зак0нъ же тв0й возлюби1хъ. |
|
114
|
114
|
| Помо́щник мой і Засту́пник мой єси́ Ти; на словеса́ Твоя́ упова́х. | Пом0щникъ м0й и3 застyпникъ м0й є3си2 ты2: на словесA тво‰ ўповaхъ. |
|
115
|
115
|
| Уклоні́теся от мене́, лука́внующії, і іспита́ю за́повіді Бо́га моєго́. | Ўклони1тесz t менє2, лукaвнующіи, и3 и3спытaю зaпwвэди бGа моегw2. |
|
116
|
116
|
| Заступи́ м'я по словесі́ Твоєму́, і жив бу́ду; і не посрами́ мене́ от ча́янія моєго́; | Заступи1 мz по словеси2 твоемY, и3 жи1въ бyду: и3 не посрами2 менE t чazніz моегw2: |
|
117
|
117
|
| помози́ мі, і спасу́ся, і поучу́ся во оправда́ніїх Твої́х ви́ну. | помози1 ми, и3 сп7сyсz, и3 поучyсz во њправдaніихъ твои1хъ вhну. |
|
118
|
118
|
| Уничижи́л єси́ вся отступа́ющия от оправда́ній Твої́х; я́ко непра́ведно помишле́ніє їх. | Ўничижи1лъ є3си2 вс‰ tступaющыz t њправдaній твои1хъ: ћкw непрaведно помышлeніе и4хъ. |
|
119
|
119
|
| Преступа́ющия непщева́х вся грі́шния землі́; сего́ ра́ди возлюби́х свиді́нія Твоя́. | Преступaющыz непщевaхъ вс‰ грBшныz земли2: сегw2 рaди возлюби1хъ свидBніz тво‰. |
|
120
|
120
|
| Пригвозди́ стра́ху Твоєму́ пло́ті моя́; от суде́б бо Твої́х убоя́хся. | Пригвозди2 стрaху твоемY плHти мо‰: t судeбъ бо твои1хъ ўбоsхсz. |
|
121
|
121
|
| Сотвори́х суд і пра́вду; не преда́ждь мене́ оби́дящим м'я. | Сотвори1хъ сyдъ и3 прaвду: не предaждь менE њби1дzщымъ мS. |
|
122
|
122
|
| Восприйми́ раба́ Твоєго́ во бла́го, да не оклевета́ють мене́ го́рдії. | Воспріими2 рабA твоего2 во бlго, да не њклеветaютъ менE г0рдіи. |
|
123
|
123
|
| О́чі мої́ ізчезо́сті во спасе́ніє Твоє́ і в сло́во пра́вди Твоєя́; | Џчи мои2 и3зчез0стэ во спcніе твоE и3 въ сл0во прaвды твоеS: |
|
124
|
124
|
| сотвори́ с рабо́м Твої́м по ми́лості Твоє́й і оправда́нієм Твої́м научи́ м'я. | сотвори2 съ раб0мъ твои1мъ по млcти твоeй, и3 њправдaніємъ твои6мъ научи1 мz. |
|
125
|
125
|
| Раб Твой єсьм аз; вразуми́ м'я, і уві́м свиді́нія Твоя́. | Рaбъ тв0й є4смь ѓзъ: вразуми1 мz, и3 ўвёмъ свидBніz тво‰. |
|
126
|
126
|
| Вре́м'я сотвори́ти Го́сподеві; разори́ша зако́н Твой. | Врeмz сотвори1ти гDеви: разори1ша зак0нъ тв0й. |
|
127
|
127
|
| Сего́ ра́ди возлюби́х за́повіді Твоя́ па́че зла́та і топа́зія. | Сегw2 рaди возлюби1хъ зaпwвэди тво‰ пaче злaта и3 топaзіа. |
|
128
|
128
|
| Сего́ ра́ди ко всім за́повідем Твої́м направля́хся, всяк путь непра́вди возненави́діх. | Сегw2 рaди ко всBмъ зaповэдемъ твои6мъ направлsхсz, всsкъ пyть непрaвды возненави1дэхъ. |
|
129
|
129
|
| Ди́вна свиді́нія Твоя́; сего́ ра́ди іспита́ я душа́ моя́. | Ди6вна свидBніz тво‰: сегw2 рaди и3спытA | душA моS. |
|
130
|
130
|
| Явле́ніє слове́с Твої́х просвіща́єть і вразумля́єть младе́нці. | Kвлeніе словeсъ твои1хъ просвэщaетъ и3 вразумлsетъ младeнцы. |
|
131
|
131
|
| Уста́ моя́ отверзо́х і привлеко́х дух, я́ко за́повідій Твої́х жела́х. | ЎстA мо‰ tверз0хъ и3 привлек0хъ дyхъ, ћкw зaповэдій твои1хъ желaхъ. |
|
1002
|
1002
|
| Сла́ва: | Слaва: |
|
132
|
132
|
| При́зри на м'я і поми́луй м'я, по суду́ лю́б’ящих і́м'я Твоє́. | При1зри на мS и3 поми1луй мS, по судY лю1бzщихъ и4мz твоE. |
|
133
|
133
|
| Стопи́ моя́ напра́ви по словесі́ Твоєму́, і да не облада́єть мно́ю вся́коє беззако́ніє; | Стwпы2 мо‰ напрaви по словеси2 твоемY, и3 да не њбладaетъ мн0ю всsкое беззак0ніе: |
|
134
|
134
|
| ізба́ви м'я от клевети́ челові́чеськия, і сохраню́ за́повіді Твоя́. | и3збaви мS t клеветы2 человёческіz, и3 сохраню2 зaпwвэди тво‰. |
|
135
|
135
|
| Лице́ Твоє́ просвіти́ на раба́ Твоєго́ і научи́ м'я оправда́нієм Твої́м. | ЛицE твоE просвэти2 на рабA твоего2 и3 научи1 мz њправдaніємъ твои6мъ. |
|
136
|
136
|
| Ісхо́дища водна́я ізведо́сті о́чі мої́, поне́же не сохрани́х зако́на Твоєго́. | И#схHдища водн†z и3звед0стэ џчи мои2, понeже не сохрани1хъ зак0на твоегw2. |
|
137
|
137
|
| Пра́веден єси́, Го́споди, і пра́ві суди́ Твої́; | Првdнъ є3си2, гDи, и3 прaви суди2 твои2: |
|
138
|
138
|
| запові́дал єси́ пра́вду свиді́нія Твоя́, і і́стину зіло́. | заповёдалъ є3си2 прaвду свидBніz тво‰, и3 и4стину ѕэлw2. |
|
139
|
139
|
| Іста́яла м'я єсть ре́вность Твоя́, я́ко заби́ша словеса́ Твоя́ вразі́ мої́. | И#стazла мS є4сть рeвность твоS: ћкw забhша словесA тво‰ врази2 мои2. |
|
140
|
140
|
| Разжже́но сло́во Твоє́ зіло́, і раб Твой возлюби́ є. | Разжжeно сл0во твоE ѕэлw2, и3 рaбъ тв0й возлюби2 є5. |
|
141
|
141
|
| Юні́йшій аз єсьм і унічиже́н; оправда́ній Твої́х не заби́х. | Ю#нёйшій ѓзъ є4смь и3 ўничижeнъ: њправдaній твои1хъ не забhхъ. |
|
142
|
142
|
| Пра́вда Твоя́ — пра́вда во вік, і зако́н Твой — і́стина. | Прaвда твоS прaвда во вёкъ, и3 зак0нъ тв0й и4стина. |
|
143
|
143
|
| Ско́рбі і ну́жди обріто́ша м'я; за́повіді Твоя́ — поуче́ніє моє́. | СкHрби и3 нyжди њбрэт0ша мS: зaпwвэди тво‰ поучeніе моE. |
|
144
|
144
|
| Пра́вда свиді́нія Твоя́ — в вік; вразуми́ м'я, і жив бу́ду. | Прaвда свидBніz тво‰ въ вёкъ: вразуми1 мz, и3 жи1въ бyду. |
|
145
|
145
|
| Воззва́х всім се́рдцем мої́м, усли́ши м'я, Го́споди; оправда́нія Твоя́ взищу́. | Воззвaхъ всёмъ сeрдцемъ мои1мъ, ўслhши мS, гDи: њправд†ніz тво‰ взыщY. |
|
146
|
146
|
| Воззва́х Ті, спаси́ м'я, і сохраню́ свиді́нія Твоя́. | Воззвaхъ ти2, сп7си1 мz, и3 сохраню2 свидBніz тво‰. |
|
147
|
147
|
| Предвари́х в безго́дії і воззва́х; на словеса́ Твоя́ упова́х. | Предвари1хъ въ безг0діи и3 воззвaхъ: на словесA тво‰ ўповaхъ. |
|
148
|
148
|
| Предвари́сті о́чі мої́ ко у́тру поучи́тися словесе́м Твої́м. | Предвари1стэ џчи мои2 ко ќтру, поучи1тисz словесє1мъ твои6мъ. |
|
149
|
149
|
| Глас мой усли́ши, Го́споди, по ми́лості Твоє́й; по судьбі́ Твоє́й живи́ м'я. | Глaсъ м0й ўслhши, гDи, по млcти твоeй: по судбЁ твоeй живи1 мz. |
|
150
|
150
|
| Прибли́жишася гоня́щії м'я беззако́нієм; от зако́на же Твоєго́ удали́шася. | Прибли1жишасz гонsщіи мS беззак0ніемъ: t зак0на же твоегw2 ўдали1шасz. |
|
151
|
151
|
| Близ єси́ Ти, Го́споди, і всі путіє́ Твої́ — і́стина. | Бли1з8 є3си2 ты2, гDи, и3 вси2 путіE твои2 и4стина. |
|
152
|
152
|
| Іспе́рва позна́х от свиді́ній Твої́х, я́ко в вік основа́л я єси́. | И#спeрва познaхъ t свидёній твои1хъ, ћкw въ вёкъ њсновaлъ | є3си2. |
|
153
|
153
|
| Виждь смире́ніє моє́ і ізми́ м'я, я́ко зако́на Твоєго́ не заби́х. | Ви1ждь смирeніе моE и3 и3зми1 мz: ћкw зак0на твоегw2 не забhхъ. |
|
154
|
154
|
| Суди́ суд мой і ізба́ви м'я; словесе́ ра́ди Твоєго́ живи́ м'я. | Суди2 сyдъ м0й и3 и3збaви мS: словесE рaди твоегw2 живи1 мz. |
|
155
|
155
|
| Дале́че от грі́шник спасе́ніє, я́ко оправда́ній Твої́х не взиска́ша. | Далeче t грBшникъ спcніе, ћкw њправдaній твои1хъ не взыскaша. |
|
156
|
156
|
| Щедро́ти Твоя́ мно́гі, Го́споди; по судьбі́ Твоє́й живи́ м'я. | ЩедрHты тво‰ мнHги, гDи: по судбЁ твоeй живи1 мz. |
|
157
|
157
|
| Мно́зі ізгоня́щії м'я і стужа́ющії мі; от свиді́ній Твої́х не уклони́хся. | Мн0зи и3згонsщіи мS и3 стужaющіи ми2: t свидёній твои1хъ не ўклони1хсz. |
|
158
|
158
|
| Ви́діх неразуміва́ющия і іста́ях, я́ко слове́с Твої́х не сохрани́ша. | Ви1дэхъ неразумэвaющыz и3 и3стazхъ: ћкw словeсъ твои1хъ не сохрани1ша. |
|
159
|
159
|
| Виждь, я́ко за́повіді Твоя́ возлюби́х; Го́споди, по ми́лості Твоє́й живи́ м'я. | Ви1ждь, ћкw зaпwвэди тво‰ возлюби1хъ: гDи, по млcти твоeй живи1 мz. |
|
160
|
160
|
| Нача́ло слове́с Твої́х — і́стина, і во вік вся судьби́ пра́вди Твоєя́. | Начaло словeсъ твои1хъ и4стина, и3 во вёкъ вс‰ судбы6 прaвды твоеS. |
|
161
|
161
|
| Кня́зі погна́ша м'я ту́не; і от слове́с Твої́х убоя́ся се́рдце моє́. | Кн‰зи погнaша мS тyне: и3 t словeсъ твои1хъ ўбоsсz сeрдце моE. |
|
162
|
162
|
| Возра́дуюся аз о словесі́х Твої́х, я́ко обріта́яй кори́сть мно́гу. | Возрaдуюсz ѓзъ њ словесёхъ твои1хъ, ћкw њбрэтazй корhсть мн0гу. |
|
163
|
163
|
| Непра́вду возненави́діх і омерзи́х; зако́н же Твой возлюби́х. | Непрaвду возненави1дэхъ и3 њмерзи1хъ: зак0нъ же тв0й возлюби1хъ. |
|
164
|
164
|
| Седмери́цею днем хвали́х Тя о судьба́х пра́вди Твоєя́. | Седмери1цею днeмъ хвали1хъ тS њ судбaхъ прaвды твоеS. |
|
165
|
165
|
| Мир мног лю́б'ящим зако́н Твой, і ність їм собла́зна. | Ми1ръ мн0гъ лю1бzщымъ зак0нъ тв0й, и3 нёсть и5мъ соблaзна. |
|
166
|
166
|
| Ча́ях спаcе́нія Твоєго́, Го́споди, і за́повіді Твоя́ возлюби́х. | Чazхъ спcніz твоегw2, гDи, и3 зaпwвэди тво‰ возлюби1хъ. |
|
167
|
167
|
| Сохрани́ душа́ моя́ свиді́нія Твоя́ і возлюби́ я зіло́. | Сохрани2 душA моS свидBніz тво‰ и3 возлюби2 | ѕэлw2. |
|
168
|
168
|
| Сохрани́х за́повіді Твоя́ і свиді́нія Твоя́, я́ко всі путіє́ мої́ пред Тобо́ю, Го́споди. | Сохрани1хъ зaпwвэди тво‰ и3 свидBніz тво‰, ћкw вси2 путіE мои2 пред8 тоб0ю, гDи. |
|
169
|
169
|
| Да прибли́житься моле́ніє моє́ пред Тя, Го́споди; по словесі́ Твоєму́ вразуми́ м'я. | Да прибли1житсz молeніе моE пред8 тS, гDи: по словеси2 твоемY вразуми1 мz. |
|
170
|
170
|
| Да вни́деть проше́ніє моє́ пред Тя; Го́споди, по словесі́ Твоєму́ ізба́ви м'я. | Да вни1детъ прошeніе моE пред8 тS: гDи, по словеси2 твоемY и3збaви мS. |
|
171
|
171
|
| Отри́гнуть устні́ мої́ пі́ніє, єгда́ научи́ши м'я оправда́нієм Твої́м. | Tрhгнутъ ўстнЁ мои2 пёніе, є3гдA научи1ши мS њправдaніємъ твои6мъ. |
|
172
|
172
|
| Провіща́єть язи́к мой словеса́ Твоя́, я́ко вся за́повіді Твоя́ — пра́вда. | Провэщaетъ љзhкъ м0й словесA тво‰, ћкw вс‰ зaпwвэди тво‰ прaвда. |
|
173
|
173
|
| Да бу́деть рука́ Твоя́ є́же спасти́ м'я, я́ко за́повіді Твоя́ ізво́лих. | Да бyдетъ рукA твоS є4же спcти1 мz, ћкw зaпwвэди тво‰ и3зв0лихъ. |
|
174
|
174
|
| Возжела́х спасе́ніє Твоє́, Го́споди, і зако́н Твой поуче́ніє моє́ єсть. | Возжелaхъ спcніе твоE, гDи, и3 зак0нъ тв0й поучeніе моE є4сть. |
|
175
|
175
|
| Жива́ бу́деть душа́ моя́ і восхва́лить Тя; і судьби́ Твоя́ помо́гуть мні. | ЖивA бyдетъ душA моS и3 восхвaлитъ тS: и3 судбы6 тво‰ пом0гутъ мнЁ. |
|
176
|
176
|
|
Заблуди́х, я́ко овча́ поги́бшеє; взищи́ раба́ Твоєго́, я́ко за́повідій Твої́х не заби́х. |
Заблуди1хъ ћкw nвчA поги1бшее: взыщи2 рабA твоего2, ћкw зaповэдій твои1хъ не забhхъ. |
|
1003
|
1003
|
|
Сла́ва: |
Слaва: |
