|
Псалом 72
|
Pал0мъ o7в
|
|
0
|
0
|
|
Оконча́шася пі́сні Дави́да, си́на Ієссе́йова. Псало́м Аса́фу, 72.
|
Њкончaшасz пBсни дв7да, сhна їессeова. Pал0мъ ґсaфу, о7в7.
|
|
1
|
1
|
|
Коль благ Бог Ізра́їлев пра́вим се́рдцем.
|
К0ль бlгъ бGъ ї}левъ пр†вымъ сeрдцемъ.
|
|
2
|
2
|
|
Мої́ же вма́лі не подвижа́стіся но́зі; вма́лі не пролія́шася стопи́ моя́;
|
Мои1 же вмaлэ не подвижaстэсz н0зэ: вмaлэ не проліsшасz стwпы2 мо‰:
|
|
3
|
3
|
|
я́ко возревнова́х на беззако́нния, мир грі́шников зря;
|
ћкw возревновaхъ на беззакHнныz, ми1ръ грёшникwвъ зрS:
|
|
4
|
4
|
|
я́ко ність восклоне́нія в сме́рті їх і утвержде́нія в ра́ні їх;
|
ћкw нёсть восклонeніz въ смeрти и4хъ и3 ўтверждeніz въ рaнэ и4хъ:
|
|
5
|
5
|
|
в труді́х челові́чеських не суть, і с челові́ки не при́ймуть ран.
|
въ трудёхъ человёческихъ не сyть, и3 съ человBки не пріи1мутъ рaнъ.
|
|
6
|
6
|
|
Сего́ ра́ди удержа́ я горди́ня їх до конця́; оді́яшася непра́вдою і нече́стієм свої́м.
|
Сегw2 рaди ўдержA | гордhнz и4хъ до концA: њдёzшасz непрaвдою и3 нечeстіемъ свои1мъ.
|
|
7
|
7
|
|
Ізи́деть, я́ко із ту́ка, непра́вда їх; прейдо́ша в любо́в се́рдця.
|
И#зhдетъ ћкw и3з8 тyка непрaвда и4хъ: преид0ша въ люб0вь сeрдца.
|
|
8
|
8
|
|
Поми́слиша і глаго́лаша в лука́встві, непра́вду в висоту́ глаго́лаша;
|
Помhслиша и3 глаг0лаша въ лукaвствэ, непрaвду въ высотY глаг0лаша:
|
|
9
|
9
|
|
положи́ша на небесі́ уста́ своя́, і язи́к їх пре́йде по землі́.
|
положи1ша на небеси2 ўстA сво‰, и3 љзhкъ и4хъ прeйде по земли2.
|
|
10
|
10
|
|
Сего́ ра́ди обратя́ться лю́діє мої́ сі́мо, і дні́є іспо́лнені обря́щуться в них.
|
Сегw2 рaди њбратsтсz лю1діе мои2 сёмw, и3 днjе и3сп0лнени њбрsщутсz въ ни1хъ.
|
|
11
|
11
|
|
І рі́ша: ка́ко уві́ді Бог? І а́ще єсть ра́зум в ви́шнім?
|
И# рёша: кaкw ўвёдэ бGъ; и3 ѓще є4сть рaзумъ въ вhшнэмъ;
|
|
12
|
12
|
|
Се, сі́ї грі́шници і гобзу́ющії в вік удержа́ша бога́тство.
|
СE, сjи грBшницы и3 гобзyющіи въ вёкъ ўдержaша богaтство.
|
|
13
|
13
|
|
І ріх: єда́ [у́бо] всу́є оправди́х се́рдце моє́ і уми́х в непови́нних ру́ці мої́,
|
И# рёхъ: є3дA [u5бо] всyе њправди1хъ сeрдце моE и3 ўмhхъ въ непови1нныхъ рyцэ мои2,
|
|
14
|
14
|
|
і бих я́звен весь день, і обличе́ніє моє́ на у́треніх?
|
и3 бhхъ ћзвенъ вeсь дeнь, и3 њбличeніе моE на ќтренихъ;
|
|
15
|
15
|
|
А́ще глаго́лах, пові́м та́ко: се, ро́ду сино́в Твої́х, єму́же обіща́хся [се, ро́ду сино́в Твої́х преступи́х];
|
Ѓще глаг0лахъ, повёмъ тaкw: сE, р0ду сынHвъ твои1хъ, є3мyже њбэщaхсz [сE, р0ду сынHвъ твои1хъ преступи1хъ]:
|
|
16
|
16
|
|
і непщева́х разумі́ти; сіє́ труд єсть пре́до мно́ю,
|
и3 непщевaхъ разумёти: сіE трyдъ є4сть предо мн0ю,
|
|
17
|
17
|
|
до́ндеже вни́ду во святи́ло Бо́жиє і разумі́ю в послі́дняя їх.
|
д0ндеже вни1ду во с™и1ло б9іе и3 разумёю въ послBднzz и4хъ.
|
|
18
|
18
|
|
Оба́че за льще́нія їх положи́л єси́ їм зла́я, низложи́л єси́ я, внегда́ разгорди́шася.
|
Nбaче за льщє1ніz и4хъ положи1лъ є3си2 и5мъ ѕл†z, низложи1лъ є3си2 |, внегдA разгордёшасz.
|
|
19
|
19
|
|
Ка́ко би́ша в запусті́ніє? Внеза́пу ізчезо́ша, погибо́ша за беззако́ніє своє́.
|
Кaкw бhша въ запустёніе; внезaпу и3зчез0ша, погиб0ша за беззак0ніе своE.
|
|
20
|
20
|
|
Я́ко со́ніє востаю́щаго, Го́споди, во гра́ді Твоє́м о́браз їх уничижи́ши.
|
Ћкw с0ніе востаю1щагw, гDи, во грaдэ твоeмъ w4бразъ и4хъ ўничижи1ши.
|
|
21
|
21
|
|
Я́ко разжже́ся се́рдце моє́, і утро́би моя́ ізміни́шася;
|
Ћкw разжжeсz сeрдце моE, и3 ўтрHбы мо‰ и3змэни1шасz:
|
|
22
|
22
|
|
і аз унічиже́н, і не разумі́х, ско́тен бих у Тебе́.
|
и3 ѓзъ ўничижeнъ, и3 не разумёхъ, ск0тенъ бhхъ ў тебє2.
|
|
23
|
23
|
|
І аз ви́ну с Тобо́ю; удержа́л єси́ ру́ку десну́ю мою́,
|
И# ѓзъ вhну съ тоб0ю: ўдержaлъ є3си2 рyку деснyю мою2,
|
|
24
|
24
|
|
і сові́том Твої́м наста́вил м'я єси́, і со сла́вою прия́л м'я єси́.
|
и3 совётомъ твои1мъ настaвилъ мS є3си2, и3 со слaвою пріsлъ мS є3си2.
|
|
25
|
25
|
|
Что бо мі єсть на небесі́? І от Тебе́ что восхоті́х на землі́?
|
Чт0 бо ми2 є4сть на нб7си2; и3 t тебє2 что2 восхотёхъ на земли2;
|
|
26
|
26
|
|
Ізчезе́ се́рдце моє́ і плоть моя́, Бо́же се́рдця моєго́, і часть моя́, Бо́же, во вік.
|
И#зчезE сeрдце моE и3 пл0ть моS, б9е сeрдца моегw2, и3 чaсть моS, б9е, во вёкъ.
|
|
27
|
27
|
|
Я́ко се, удаля́ющії себе́ от Тебе́ поги́бнуть; потреби́л єси́ вся́каго любоді́ющаго от Тебе́.
|
Ћкw сE, ўдалsющіи себE t тебє2 поги1бнутъ: потреби1лъ є3си2 всsкаго любодёющаго t тебє2.
|
|
28
|
28
|
|
Мні же приліпля́тися Бо́гові бла́го єсть, полага́ти на Го́спода упова́ніє моє́, возвісти́ти мі вся хвали́ Твоя́, во враті́х дще́ре Сіо́ні.
|
Мнё же прилэплsтисz бGови блaго є4сть, полагaти на гDа ўповaніе моE, возвэсти1ти ми2 вс‰ хвалы6 тво‰, во вратёхъ дщeре сіHни.
|
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...