Псалом 55
|
Pал0мъ н7є
|
1
|
1
|
В коне́ць, о лю́дех от святи́х удале́нних, Дави́ду в столпописа́ніє, внегда́ удержа́ша ї іноплеме́нниці в Ге́фі, псало́м, 55. | Въ конeцъ, њ лю1дехъ t с™hхъ ўдалeнныхъ, дв7ду въ столпописaніе, внегдA ўдержaша и5 и3ноплемє1нницы въ гefэ, pал0мъ, н7е7. |
2
|
2
|
Поми́луй м'я, Бо́же, я́ко попра́ м'я челові́к; весь день боря́ стужи́ мі. | Поми1луй мS, б9е, ћкw попрa мz человёкъ: вeсь дeнь борS стужи1 ми. |
3
|
3
|
Попра́ша м'я вразі́ мої́ весь день; я́ко мно́зі борю́щії м'я с висоти́. | Попрaша мS врази2 мои2 вeсь дeнь: ћкw мн0зи борю1щіи мS съ высоты2. |
4
|
4
|
В день не [сей рі́чи [не] в ні́кіїх не імі́ється] убою́ся, аз же упова́ю на Тя. | Въ дeнь не [сeй рёчи [не] въ нёкіихъ не и3мёетсz] ўбою1сz, ѓзъ же ўповaю на тS. |
5
|
5
|
О Бо́зі похвалю́ словеса́ моя́; на Бо́га упова́х, не убою́ся; что сотвори́ть мні плоть? | Њ бз7э похвалю2 словесA мо‰: на бGа ўповaхъ, не ўбою1сz: что2 сотвори1тъ мнЁ пл0ть; |
6
|
6
|
Весь день слове́с мої́х гнуша́хуся; на м'я вся помишле́нія їх на зло. | Вeсь дeнь словeсъ мои1хъ гнушaхусz: на мS вс‰ помышлє1ніz и4хъ на ѕло2. |
7
|
7
|
Вселя́ться і скри́ють, ті́ї п'я́ту мою́ сохраня́ть, я́коже потерпі́ша ду́шу мою́ [ті́ї п'я́ту мою́ наблюда́ти бу́дуть, я́коже жда́ху душі́ моєя́]. | Вселsтсz и3 скрhютъ, тjи пsту мою2 сохранsтъ, ћкоже потерпёша дyшу мою2 [тjи пsту мою2 наблюдaти бyдутъ, ћкоже ждaху души2 моеS]. |
8
|
8
|
Ні о чесо́мже отри́неши я, гні́вом лю́ди низведе́ши. | Ни њ чес0мже tри1неши |, гнёвомъ лю1ди низведeши. |
9
|
9
|
Бо́же, живо́т мой возвісти́х Тебі́; положи́л єси́ сле́зи моя́ пред Тобо́ю, я́ко і во обітова́нії Твоє́м. | Б9е, жив0тъ м0й возвэсти1хъ тебЁ: положи1лъ є3си2 слeзы мо‰ пред8 тоб0ю, ћкw и3 во њбэтовaніи твоeмъ. |
10
|
10
|
Да возвратя́ться вразі́ мої́ всп'ять, в о́ньже а́ще день призову́ Тя; се позна́х, я́ко Бог мой єси́ Ти. | Да возвратsтсz врази2 мои2 вспsть, въ џньже ѓще дeнь призовy тz: сE, познaхъ, ћкw бGъ м0й є3си2 ты2. |
11
|
11
|
О Бо́зі похвалю́ глаго́л, о Го́споді похвалю́ сло́во. | Њ бз7э похвалю2 гlг0лъ, њ гDэ похвалю2 сл0во. |
12
|
12
|
На Бо́га упова́х, не убою́ся; что сотвори́ть мні челові́к? | На бGа ўповaхъ, не ўбою1сz: что2 сотвори1тъ мнЁ человёкъ; |
13
|
13
|
Во мні, Бо́же, моли́тви, яже возда́м хвали́ Твоєя́; | Во мнЁ, б9е, моли1твы, ±же воздaмъ хвалы2 твоеS: |
14
|
14
|
я́ко ізба́вил єси́ ду́шу мою́ от сме́рти, о́чі мої́ от слез і но́зі мої́ от поползнове́нія; благоугожду́ пред Го́сподем во сві́ті живи́х. | ћкw и3збaвилъ є3си2 дyшу мою2 t смeрти, џчи мои2 t слeзъ и3 н0зэ мои2 t поползновeніz: благоугождY пред8 гDемъ во свётэ живhхъ. |