Псалом 88
|
Pал0мъ п7и
|
1
|
1
|
Ра́зума Ефа́ма Ізра́їльтянина, 88. | Рaзума є3faма ї}лтzнина, п7}. |
2
|
2
|
Ми́лості Твоя́, Го́споди, во вік воспою́, в род і род возвіщу́ і́стину Твою́ усти́ мої́ми. | Млcти тво‰, гDи, во вёкъ воспою2, въ р0дъ и3 р0дъ возвэщY и4стину твою2 ўсты6 мои1ми. |
3
|
3
|
Зане́ рекл єси́: в вік ми́лость сози́ждеться, на небесі́х угото́виться і́стина Твоя́. | ЗанE рeклъ є3си2: въ вёкъ млcть сози1ждетсz: на нб7сёхъ ўгот0витсz и4стина твоS. |
4
|
4
|
Завіща́х заві́т ізбра́нним Мої́м, кля́хся Дави́ду, рабу́ Моєму́: | Завэщaхъ завётъ и3збр†ннымъ мои6мъ, клsхсz дв7ду рабY моемY: |
5
|
5
|
до ві́ка угото́ваю сі́м'я твоє́, і сози́жду в род і род престо́л твой. | до вёка ўгот0ваю сёмz твоE, и3 сози1жду въ р0дъ и3 р0дъ пrт0лъ тв0й. |
6
|
6
|
Іспові́дять небеса́ чудеса́ Твоя́, Го́споди, і́бо і́стину Твою́ в Це́ркві святи́х. | И#сповёдzтъ нб7сA чудесA тво‰, гDи, и4бо и4стину твою2 въ цRкви с™hхъ. |
7
|
7
|
Я́ко кто во о́блаціх уравни́ться Го́сподеві? Уподо́биться Го́сподеві в сині́х Бо́жиїх? | Ћкw кто2 во w4блацэхъ ўравни1тсz гDеви; ўпод0битсz гDеви въ сынёхъ б9іихъ; |
8
|
8
|
Бог прославля́єм в сові́ті святи́х, ве́лій і стра́шен єсть над всі́ми окре́стними Єго́. | БGъ прославлsемь въ совётэ с™hхъ, вeлій и3 стрaшенъ є4сть над8 всёми њкрeстными є3гw2. |
9
|
9
|
Го́споди Бо́же сил, кто подо́бен Тебі́? Си́лен єси́, Го́споди, і і́стина Твоя́ о́крест Тебе́. | ГDи б9е си1лъ, кто2 под0бенъ тебЁ; си1ленъ є3си2, гDи, и3 и4стина твоS w4крестъ тебє2. |
10
|
10
|
Ти влади́чествуєши держа́вою морсько́ю, возмуще́ніє же волн єго́ Ти укроча́єши. | Ты2 вLчествуеши держaвою морск0ю: возмущeніе же в0лнъ є3гw2 ты2 ўкрочaеши. |
11
|
11
|
Ти смири́л, єси́, я́ко я́звена, го́рдаго, ми́шцею си́ли Твоєя́ расточи́л єси́ враги́ Твоя́. | Ты2 смири1лъ, є3си2, ћкw ћзвена, г0рдаго: мhшцею си1лы твоеS расточи1лъ є3си2 враги2 тво‰. |
12
|
12
|
Твоя́ суть небеса́, і Твоя́ єсть земля́; вселе́нную і ісполне́ніє єя́ Ти основа́л єси́. | Тво‰ сyтъ небесA, и3 твоS є4сть землS: вселeнную и3 и3сполнeніе є3S ты2 њсновaлъ є3си2. |
13
|
13
|
Сі́вер і мо́ре Ти созда́л єси́; Фаво́р і Єрмо́н о і́мені Твоє́м возра́дуєтася. | Сёверъ и3 м0ре ты2 создaлъ є3си2: fавHръ и3 є3рмHнъ њ и4мени твоeмъ возрaдуетасz. |
14
|
14
|
Твоя́ ми́шця с си́лою, да укріпи́ться рука́ Твоя́, і вознесе́ться десни́ця Твоя́. | ТвоS мhшца съ си1лою: да ўкрэпи1тсz рукA твоS, и3 вознесeтсz десни1ца твоS. |
15
|
15
|
Пра́вда і судьба́ — угото́ваніє Престо́ла Твоєго́; ми́лость і і́стина преди́деті пред лице́м Твої́м. | Прaвда и3 судбA ўгот0ваніе пrт0ла твоегw2: млcть и3 и4стина пред8и1детэ пред8 лицeмъ твои1мъ. |
16
|
16
|
Блаже́нні лю́діє ві́дущії воскликнове́ніє: Го́споди, во сві́ті лиця́ Твоєго́ по́йдуть, | Бlжeни лю1діе вёдущіи воскликновeніе: гDи, во свётэ лицA твоегw2 п0йдутъ, |
17
|
17
|
і о і́мені Твоє́м возра́дуються весь день, і пра́вдою Твоє́ю вознесу́ться. | и3 њ и4мени твоeмъ возрaдуютсz вeсь дeнь, и3 прaвдою твоeю вознесyтсz. |
18
|
18
|
Я́ко похвала́ си́ли їх Ти єси́, і во благоволе́нії Твоє́м вознесе́ться рог наш. | Ћкw похвалA си1лы и4хъ ты2 є3си2, и3 во бlговолeніи твоeмъ вознесeтсz р0гъ нaшъ: |
19
|
19
|
Я́ко Госпо́днє єсть заступле́ніє і Свята́го Ізра́їлева Царя́ на́шего. | ћкw гDне є4сть заступлeніе, и3 с™aгw ї}лева цRS нaшегw. |
20
|
20
|
Тогда́ глаго́лал єси́ в виді́нії синово́м Твої́м і рекл єси́: положи́х по́мощ на си́льнаго, вознесо́х ізбра́ннаго от люді́й Мої́х; | ТогдA гlалъ є3си2 въ видёніи сыновHмъ твои6мъ, и3 рeклъ є3си2: положи1хъ п0мощь на си1льнаго, вознес0хъ и3збрaннаго t людjй мои1хъ: |
21
|
21
|
обріто́х Дави́да, раба́ Моєго́, єле́єм святи́м Мої́м пома́зах єго́. | њбрэт0хъ дв7да рабA моего2, є3лeемъ с™hмъ мои1мъ помaзахъ є3го2. |
22
|
22
|
І́бо рука́ моя́ засту́пить єго́, і ми́шця моя́ укріпи́ть єго́; | И$бо рукA моS застyпитъ є3го2, и3 мhшца моS ўкрэпи1тъ є3го2: |
23
|
23
|
нічто́же успі́єть враг на него́, і син беззако́нія не приложи́ть озло́бити єго́. | ничт0же ўспёетъ врaгъ на него2, и3 сhнъ беззак0ніz не приложи1тъ њѕл0бити є3го2. |
24
|
24
|
І ссіку́ от лиця́ єго́ враги́ єго́, і ненави́дящия єго́ побіжду́; | И# ссэкY t лицA є3гw2 враги2 є3гw2, и3 ненави1дzщыz є3го2 побэждY: |
25
|
25
|
і і́стина Моя́ і ми́лость Моя́ с ним, і о і́мені Моє́м вознесе́ться рог єго́; | и3 и4стина моS и3 млcть моS съ ни1мъ, и3 њ и4мени моeмъ вознесeтсz р0гъ є3гw2: |
26
|
26
|
і положу́ на мо́рі ру́ку єго́, і на ріка́х десни́цю єго́. | и3 положY на м0ри рyку є3гw2, и3 на рэкaхъ десни1цу є3гw2. |
27
|
27
|
Той призове́ть М'я: Оте́ць мой єси́ Ти, Бог мой і засту́пник спаcе́нія моєго́. | Т0й призовeтъ мS: nц7ъ м0й є3си2 ты2, бGъ м0й и3 застyпникъ спcніz моегw2. |
28
|
28
|
І Аз пе́рвенця положу́ єго́, висока́ па́че царе́й земни́х; | И# ѓзъ пeрвенца положY є3го2, высокA пaче царeй земнhхъ: |
29
|
29
|
в вік сохраню́ єму́ ми́лость Мою́, і заві́т Мой ві́рен єму́; | въ вёкъ сохраню2 є3мY млcть мою2, и3 завётъ м0й вёренъ є3мY: |
30
|
30
|
і положу́ в вік ві́ка сі́м'я єго́, і престо́л єго́ я́ко дні́є не́ба. | и3 положY въ вёкъ вёка сёмz є3гw2, и3 пrт0лъ є3гw2 ћкw днjе нeба. |
31
|
31
|
А́ще оста́в'ять си́нове єго́ зако́н Мой і в судьба́х Мої́х не по́йдуть, | Ѓще њстaвzтъ сhнове є3гw2 зак0нъ м0й, и3 въ судбaхъ мои1хъ не п0йдутъ: |
32
|
32
|
а́ще оправда́нія Моя́ оскверня́ть і за́повідій Мої́х не сохраня́ть, | ѓще њправд†ніz мо‰ њсквернsтъ, и3 зaповэдій мои1хъ не сохранsтъ: |
33
|
33
|
посіщу́ жезло́м беззако́нія їх і ра́нами непра́вди їх, | посэщY жезл0мъ беззакHніz и4хъ, и3 рaнами непр†вды и4хъ, |
34
|
34
|
ми́лость же Мою́ не разорю́ от них, ні преврежду́ во і́стині Моє́й; | млcть же мою2 не разорю2 t ни1хъ, ни превреждY во и4стинэ моeй: |
35
|
35
|
ніже́ оскверню́ заві́та Моєго́ і ісходя́щих от уст Мої́х не отве́ргуся. | нижE њскверню2 завёта моегw2, и3 и3сходsщихъ t ќстъ мои1хъ не tвeргусz. |
36
|
36
|
Єди́ною кля́хся о святі́м Моє́м: а́ще Дави́ду солжу́? | Е#ди1ною клsхсz њ с™ёмъ моeмъ: ѓще дв7ду солжY; |
37
|
37
|
Сі́м'я єго́ во вік пребу́деть, і престо́л єго́ — я́ко со́лнце пре́до Мно́ю, | Сёмz є3гw2 во вёкъ пребyдетъ, и3 прест0лъ є3гw2 ћкw с0лнце предо мн0ю, |
38
|
38
|
і я́ко луна́ соверше́на в вік, і свиді́тель на небесі́ ві́рен. | и3 ћкw лунA совершeна въ вёкъ, и3 свидётель на нб7си2 вёренъ. |
39
|
39
|
Ти же отри́нул єси́ і унічижи́л, негодова́л єси́ пома́заннаго Твоєго́; | Тh же tри1нулъ є3си2 и3 ўничижи1лъ, негодовaлъ є3си2 помaзаннаго твоего2: |
40
|
40
|
разори́л єси́ заві́т раба́ Твоєго́, оскверни́л єси́ на землі́ святи́ню єго́; | разори1лъ є3си2 завётъ рабA твоегw2, њскверни1лъ є3си2 на земли2 с™hню є3гw2: |
41
|
41
|
разори́л єси́ вся опло́ти єго́, положи́л єси́ тве́рдая єго́ страх. | разори1лъ є3си2 вс‰ њпл0ты є3гw2, положи1лъ є3си2 твє1рдаz є3гw2 стрaхъ. |
42
|
42
|
Расхища́ху єго́ всі мимоходя́щії путе́м, бисть поноше́ніє сосі́дом свої́м. | Расхищaху є3го2 вси2 мимоходsщіи путeмъ, бhсть поношeніе сосёдwмъ свои6мъ. |
43
|
43
|
Возви́сил єси́ десни́цю стужа́ющих єму́, возвесели́л єси́ вся враги́ єго́; | Возвhсилъ є3си2 десни1цу стужaющихъ є3мY, возвесели1лъ є3си2 вс‰ враги2 є3гw2: |
44
|
44
|
отврати́л єси́ по́мощ меча́ єго́ і не заступи́л єси́ єго́ во бра́ні; | tврати1лъ є3си2 п0мощь мечA є3гw2 и3 не заступи1лъ є3си2 є3го2 во брaни: |
45
|
45
|
разори́л єси́ от очище́нія єго́, престо́л єго́ на зе́млю пове́ргл єси́: | разори1лъ є3си2 t њчищeніz є3гw2, прест0лъ є3гw2 на зeмлю повeрглъ є3си2: |
46
|
46
|
Ума́лил єси́ дні вре́мене єго́, облія́л єси́ єго́ студо́м. | ўмaлилъ є3си2 дни6 врeмене є3гw2, њбліsлъ є3си2 є3го2 студ0мъ. |
47
|
47
|
Доко́лі, Го́споди, отвраща́єшися в коне́ць, разжже́ться я́ко огнь гнів Твой? | Док0лэ, гDи, tвращaешисz въ конeцъ, разжжeтсz ћкw џгнь гнёвъ тв0й; |
48
|
48
|
Пом'яни́, кий мой соста́в: єда́ бо всу́є созда́л єси́ вся си́ни челові́чеськія? | Помzни2, кjй м0й состaвъ: є3дa бо всyе создaлъ є3си2 вс‰ сhны человёчєскіz; |
49
|
49
|
Кто єсть челові́к, і́же поживе́ть і не у́зрить сме́рти, ізба́вить ду́шу свою́ із руки́ а́дови? | Кто2 є4сть человёкъ, и4же поживeтъ и3 не ќзритъ смeрти, и3збaвитъ дyшу свою2 и3з8 руки2 ѓдовы; |
50
|
50
|
Гді суть ми́лості Твоя́ дре́внія, Го́споди, ї́миже кля́лся єси́ Дави́ду во і́стині Твоє́й? | ГдЁ сyть млcти тво‰ дрє1вніz, гDи, и4миже клsлсz є3си2 дв7ду во и4стинэ твоeй; |
51
|
51
|
Пом'яни́, Го́споди, поноше́ніє раб Твої́х, є́же удержа́х в ні́дрі моє́м мно́гих язи́к; | Помzни2, гDи, поношeніе р†бъ твои1хъ, є4же ўдержaхъ въ нёдрэ моeмъ мн0гихъ kзы6къ: |
52
|
52
|
і́мже поноси́ша вразі́ Твої́, Го́споди, і́мже поноси́ша ізміне́нію христа́ Твоєго́. | и4мже поноси1ша врази2 твои2, гDи, и4мже поноси1ша и3змэнeнію хрістA твоегw2. |
53
|
53
|
Благослове́н Госпо́дь во вік! Бу́ди, бу́ди. | Блгcвeнъ гDь во вёкъ: бyди, бyди. |
1001
|
1001
|
Сла́ва: | Слaва: |