1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 89
|
Pал0мъ п7f
|
|
1
|
1
|
| Моли́тва Моїсе́я, челові́ка Бо́жия, 89. | Мlтва мwmсeа человёка б9іz, п7f7. |
|
2
|
2
|
| Го́споди, прибі́жище бил єси́ нам в род і род. | ГDи, прибёжище бhлъ є3си2 нaмъ въ р0дъ и3 р0дъ. |
|
3
|
3
|
| Пре́жде да́же гора́м не би́ти і созда́тися землі́ і вселе́нній, і от ві́ка і до ві́ка Ти єси́. | Прeжде дaже горaмъ не бhти и3 создaтисz земли2 и3 вселeннэй, и3 t вёка и3 до вёка ты2 є3си2. |
|
4
|
4
|
| Не отврати́ челові́ка во смире́ніє, і рекл єси́: обраті́теся, си́нове челові́честії. | Не tврати2 человёка во смирeніе, и3 рeклъ є3си2: њбрати1тесz, сhнове человёчестіи. |
|
5
|
5
|
| Я́ко ти́сяща літ пред очи́ма Твої́ма, Го́споди, я́ко день вчера́шній, і́же ми́мо і́де, і стра́жа нощна́я. | Ћкw тhсzща лётъ пред8 nчи1ма твои1ма, гDи, ћкw дeнь вчерaшній, и4же ми1мw и4де, и3 стрaжа нощнaz. |
|
6
|
6
|
| Уничиже́нія їх лі́та бу́дуть; у́тро я́ко трава́ ми́мо і́деть, у́тро процвіте́ть і пре́йдеть; на ве́чер отпаде́ть, ожесті́єть і і́зсхнеть; | Ўничижє1ніz и4хъ лBта бyдутъ: ќтрw ћкw травA ми1мw и4детъ, ќтрw процвэтeтъ и3 прeйдетъ: на вeчеръ tпадeтъ, њжестёетъ и3 и4зсхнетъ: |
|
7
|
7
|
| я́ко ізчезо́хом гні́вом Твої́м, і я́ростію Твоє́ю смути́хомся. | ћкw и3зчез0хомъ гнёвомъ твои1мъ, и3 ћростію твоeю смути1хомсz. |
|
8
|
8
|
| Положи́л єси́ беззако́нія на́ша пред Тобо́ю, вік наш в просвіще́ніє лиця́ Твоєго́. | Положи1лъ є3си2 беззакHніz н†ша пред8 тоб0ю, вёкъ нaшъ въ просвэщeніе лицA твоегw2. |
|
9
|
9
|
| Я́ко всі дні́є на́ші оскуді́ша, і гні́вом Твої́м ізчезо́хом; | Ћкw вси2 днjе нaши њскудёша, и3 гнёвомъ твои1мъ и3зчез0хомъ: |
|
10
|
10
|
| лі́та на́ша я́ко паучи́на поуча́хуся; дні́є літ на́ших в ни́хже се́дьмдесят літ, а́ще же в си́лах — о́сьмдесят літ, і мно́жає їх труд і болі́знь: я́ко при́йде кро́тость на ни, і нака́жемся. | лBта н†ша ћкw паучи1на поучaхусz: днjе лётъ нaшихъ въ ни1хже сeдмьдесzтъ лётъ, ѓще же въ си1лахъ, џсмьдесzтъ лётъ, и3 мн0жае и4хъ трyдъ и3 болёзнь: ћкw пріи1де кр0тость на ны2, и3 накaжемсz. |
|
11
|
11
|
| Кто вість держа́ву гні́ва Твоєго́, і от стра́ха Твоєго́ я́рость Твою́ ізчести́? | Кто2 вёсть держaву гнёва твоегw2, и3 t стрaха твоегw2 ћрость твою2 и3зчести2; |
|
12
|
12
|
| Десни́цю Твою́ та́ко скажи́ мі, і окова́нния [і нака́занния] се́рдцем в му́дрості. | Десни1цу твою2 тaкw скажи1 ми, и3 њков†нныz [и3 нак†занныz] сeрдцемъ въ мyдрости. |
|
13
|
13
|
| Обрати́ся, Го́споди, доко́лі? І умоле́н бу́ди на раби́ Твоя́. | Њбрати1сz, гDи, док0лэ; и3 ўмолeнъ бyди на рабы6 тво‰. |
|
14
|
14
|
| Іспо́лнихомся зау́тра ми́лости Твоєя́, Го́споди, і возра́довахомся і возвесели́хомся; | И#сп0лнихомсz заyтра млcти твоеS, гDи, и3 возрaдовахомсz и3 возвесели1хомсz: |
|
15
|
15
|
| во вся дні на́ша возвесели́хомся, за дні, в ня́же смири́л ни єси́, лі́та, в ня́же ви́діхом зла́я. | во вс‰ дни6 нaшz возвесели1хомсz, за дни6, въ нsже смири1лъ ны2 є3си2, лBта, въ нsже ви1дэхомъ ѕл†z. |
|
16
|
16
|
| І при́зри на раби́ Твоя́ і на діла́ Твоя́, і наста́ви си́ни їх. | И# при1зри на рабы6 тво‰ и3 на дэлA тво‰, и3 настaви сhны и4хъ. |
|
17
|
17
|
| І бу́ди сві́тлость Го́спода Бо́га на́шего на нас, і діла́ рук на́ших іспра́ви на нас, і ді́ло рук на́ших іспра́ви. | И# бyди свётлость гDа бGа нaшегw на нaсъ, и3 дэлA рyкъ нaшихъ и3спрaви на нaсъ, и3 дёло рyкъ нaшихъ и3спрaви. |
