Псалом 105
|
Pал0мъ Rє
|
0
|
0
|
Аллилу́я, 105. | Ґллилyіа, Rе7. |
1
|
1
|
Іспові́дайтеся Го́сподеві, я́ко благ, я́ко во вік ми́лость Єго́. | И#сповёдайтесz гDеви, ћкw бlгъ, ћкw въ вёкъ млcть є3гw2. |
2
|
2
|
Кто возглаго́леть си́ли Госпо́дні, сли́шани сотвори́ть вся хвали́ Єго́? | Кто2 возглаг0летъ си6лы гDни, слы6шаны сотвори1тъ вс‰ хвалы6 є3гw2; |
3
|
3
|
Блаже́нні храня́щії суд і творя́щії пра́вду во вся́коє вре́м'я. | Бlжeни хранsщіи сyдъ и3 творsщіи прaвду во всsкое врeмz. |
4
|
4
|
Пом'яни́ нас, Го́споди, во благоволе́нії люді́й Твої́х, посіти́ нас спасе́нієм Твої́м, | Помzни2 нaсъ, гDи, во бlговолeніи людjй твои1хъ, посэти2 нaсъ спcніемъ твои1мъ, |
5
|
5
|
ви́діти во бла́гості ізбра́нния Твоя́, возвесели́тися в весе́лії язи́ка Твоєго́, хвали́тися с достоя́нієм Твої́м. | ви1дэти во блaгости и3збр†нныz тво‰, возвесели1тисz въ весeліи kзhка твоегw2, хвали1тисz съ достоsніемъ твои1мъ. |
6
|
6
|
Согріши́хом со отці́ на́шими, беззако́нновахом, непра́вдовахом; | Согрэши1хомъ со nтцы6 нaшими, беззак0нновахомъ, непрaвдовахомъ: |
7
|
7
|
отці́ на́ші во Єги́пті не разумі́ша чуде́с Твої́х, ні пом'яну́ша мно́жества ми́лости Твоєя́; і преогорчи́ша восходя́ще в Чермно́є мо́ре. | nтцы2 нaши во є3гЂптэ не разумёша чудeсъ твои1хъ, ни помzнyша мн0жества млcти твоеS: и3 преwгорчи1ша восходsще въ чермн0е м0ре. |
8
|
8
|
І спасе́ їх і́мене Своєго́ ра́ди, сказа́ти си́лу Свою́; | И# сп7сE и5хъ и4мене своегw2 рaди, сказaти си1лу свою2: |
9
|
9
|
і запрети́ Чермно́му мо́рю, і ізся́че; і наста́ви [преведе́] я в бе́здні я́ко в пусти́ні. | и3 запрети2 чермн0му м0рю, и3 и3зсsче: и3 настaви [преведE] | въ бeзднэ ћкw въ пустhни. |
10
|
10
|
І спасе́ я із руки́ ненави́дящих і ізба́ви я із руки́ враго́в. | И# сп7сE | и3з8 руки2 ненави1дzщихъ и3 и3збaви | и3з8 руки2 врагHвъ. |
11
|
11
|
Покри́ вода́ стужа́ющия їм; ні єди́н от них ізби́сть. | Покры2 водA стужaющыz и5мъ: ни є3ди1нъ t ни1хъ и3збhсть. |
12
|
12
|
І ві́роваша словесі́ Єго́ і воспі́ша хвалу́ Єго́. | И# вёроваша словеси2 є3гw2 и3 воспёша хвалY є3гw2. |
13
|
13
|
Ускори́ша, заби́ша діла́ Єго́, не стерпі́ша сові́та Єго́; | Ўскори1ша, забhша дэлA є3гw2, не стерпёша совёта є3гw2: |
14
|
14
|
і похоті́ша жела́нію в пусти́ні і іскуси́ша Бо́га в безво́дній. | и3 похотёша желaнію въ пустhни и3 и3скуси1ша бGа въ безв0днэй. |
15
|
15
|
І даде́ їм проше́ніє їх, посла́ си́тость в ду́ші їх. | И# дадE и5мъ прошeніе и4хъ, послA сhтость въ дyшы и4хъ. |
16
|
16
|
І прогні́ваша Моїсе́я в стану́, Ааро́на, свята́го Госпо́дня. | И# прогнёваша мwmсeа въ станY, ґарHна с™aго гDнz. |
17
|
17
|
Отве́рзеся земля́ і пожре́ Дафа́на і покри́ на со́нмищи Авиро́на; | Tвeрзесz землS и3 пожрE даfaна и3 покры2 на с0нмищи ґвірHна: |
18
|
18
|
і разжже́ся огнь в со́нмі їх, пла́мень попали́ грі́шники. | и3 разжжeсz џгнь въ с0нмэ и4хъ, плaмень попали2 грёшники. |
19
|
19
|
І сотвори́ша тельця́ в Хори́ві і поклони́шася істука́нному; | И# сотвори1ша телцA въ хwри1вэ и3 поклони1шасz и3стукaнному: |
20
|
20
|
і ізміни́ша сла́ву Єго́ в подо́біє тельця́ яду́щаго траву́. | и3 и3змэни1ша слaву є3гw2 въ под0біе телцA kдyщагw травY. |
21
|
21
|
І заби́ша Бо́га спаса́ющаго їх, сотво́ршаго ве́лія во Єги́пті, | И# забhша бGа сп7сaющаго и5хъ, сотв0ршаго вє1ліz во є3гЂптэ, |
22
|
22
|
чудеса́ в землі́ Ха́мові, стра́шная в мо́рі Чермні́м. | чудесA въ земли2 хaмовэ, стр†шнаz въ м0ри чермнёмъ. |
23
|
23
|
І рече́ потреби́ти їх, а́ще не би Моїсе́й ізбра́нний Єго́ стал в сокруше́нії пред Ним, возврати́ти я́рость Єго́, да не погуби́ть їх. | И# речE потреби1ти и5хъ, ѓще не бы2 мwmсeй и3збрaнный є3гw2 стaлъ въ сокрушeніи пред8 ни1мъ, возврати1ти ћрость є3гw2, да не погуби1тъ и5хъ. |
24
|
24
|
І унічижи́ша зе́млю жела́нную, не я́ша ві́ри словесі́ Єго́; | И# ўничижи1ша зeмлю желaнную, не ћша вёры словеси2 є3гw2: |
25
|
25
|
і поропта́ша в селе́ніїх свої́х, не усли́шаша гла́са Госпо́дня. | и3 пороптaша въ селeніихъ свои1хъ, не ўслhшаша глaса гDнz. |
26
|
26
|
І воздви́же ру́ку Свою́ на ня, низложи́ти я в пусти́ні, | И# воздви1же рyку свою2 на нS, низложи1ти | въ пустhни, |
27
|
27
|
і низложи́ти сі́м'я їх во язи́ціх, і расточи́ти я в страни́. | и3 низложи1ти сёмz и4хъ во kзhцэхъ, и3 расточи1ти | въ страны6. |
28
|
28
|
І причасти́шася Веєльфего́ру і снідо́ша же́ртви ме́ртвих; | И# причасти1шасz веельфегHру и3 снэд0ша жє1ртвы мeртвыхъ: |
29
|
29
|
і раздражи́ша Єго́ в начина́ніїх свої́х, і умно́жися в них паде́ніє. | и3 раздражи1ша є3го2 въ начинaніихъ свои1хъ, и3 ўмн0жисz въ ни1хъ падeніе. |
30
|
30
|
І ста Фінеє́с і уми́лостиви, і преста́ січ; | И# стA фінеeсъ и3 ўми1лостиви, и3 престA сёчь: |
31
|
31
|
і вміни́ся єму́ в пра́вду, в род і род до ві́ка. | и3 вмэни1сz є3мY въ прaвду, въ р0дъ и3 р0дъ до вёка. |
32
|
32
|
І прогні́ваша єго́ на воді́ преріка́нія, і озло́блен бисть Моїсе́й їх ра́ди; | И# прогнёваша є3го2 на водЁ прерэкaніz, и3 њѕл0бленъ бhсть мwmсeй и4хъ рaди: |
33
|
33
|
я́ко преогорчи́ша дух єго́ і ра́знствова устна́ма свої́ма. | ћкw преwгорчи1ша дyхъ є3гw2 и3 рaзнствова ўстнaма свои1ма. |
34
|
34
|
Не потреби́ша язи́ки, я́же рече́ Госпо́дь їм. | Не потреби1ша kзhки, ±же речE гDь и5мъ. |
35
|
35
|
І сміси́шася во язи́ціх і навико́ша діло́м їх; | И# смэси1шасz во kзhцэхъ и3 навык0ша дэлHмъ и4хъ: |
36
|
36
|
і порабо́таша істука́нним їх, і бисть їм в собла́зн. | и3 пораб0таша и3стук†ннымъ и4хъ, и3 бhсть и5мъ въ соблaзнъ. |
37
|
37
|
І пожро́ша си́ни своя́ і дще́рі своя́ бісово́м, | И# пожр0ша сhны сво‰ и3 дщє1ри сво‰ бэсовHмъ, |
38
|
38
|
і пролія́ша кров непови́нную, кров сино́в свої́х і дще́рей, я́же пожро́ша істука́нним ханаа́нським; і убіє́на бисть земля́ їх кровми́ | и3 проліsша кр0вь непови1нную, кр0вь сынHвъ свои1хъ и3 дщeрей, ±же пожр0ша и3стук†ннымъ хана†нскимъ: и3 ўбіeна бhсть землS и4хъ кровьми2 |
39
|
39
|
і оскверни́ся в ді́ліх їх; і соблуди́ша в начина́ніїх свої́х. | и3 њскверни1сz въ дёлэхъ и4хъ: и3 соблуди1ша въ начинaніихъ свои1хъ. |
40
|
40
|
І разгні́вася я́ростію Госпо́дь на лю́ди Своя́ і омерзи́ достоя́ніє Своє́; | И# разгнёвасz ћростію гDь на лю1ди сво‰ и3 њмерзи2 достоsніе своE: |
41
|
41
|
і предаде́ я в ру́ки враго́в, і облада́ша ї́ми ненави́дящії їх. | и3 предадE | въ рyки врагHвъ, и3 њбладaша и4ми ненави1дzщіи и5хъ. |
42
|
42
|
І стужи́ша їм вразі́ їх; і смири́шася под рука́ми їх. | И# стужи1ша и5мъ врази2 и4хъ: и3 смири1шасz под8 рукaми и4хъ. |
43
|
43
|
Мно́жицею ізба́ви я; ті́ї же преогорчи́ша Єго́ сові́том свої́м, і смири́шася в беззако́ніїх свої́х. | Мн0жицею и3збaви |: тjи же преwгорчи1ша є3го2 совётомъ свои1мъ, и3 смири1шасz въ беззак0ніихъ свои1хъ. |
44
|
44
|
І ви́ді Госпо́дь, внегда́ скорбі́ти їм, внегда́ усли́шаше моле́ніє їх; | И# ви1дэ гDь, внегдA скорбёти и5мъ, внегдA ўслhшаше молeніе и4хъ: |
45
|
45
|
і пом'яну́ заві́т Свой, і раска́яся по мно́жеству ми́лости Своєя́; | и3 помzнY завётъ св0й, и3 раскazсz по мн0жеству млcти своеS: |
46
|
46
|
і даде́ я в щедро́ти пред всі́ми пліни́вшими я. | и3 дадE | въ щедрHты пред8 всёми плэни1вшими |. |
47
|
47
|
Спаси́ ни, Го́споди, Бо́же наш, і собери́ ни от язи́к, іспові́датися і́мені Твоєму́ свято́му, хвали́тися во хвалі́ Твоє́й. | Сп7си1 ны, гDи, б9е нaшъ, и3 собери1 ны t kзы6къ, и3сповёдатисz и4мени твоемY с™0му, хвали1тисz во хвалЁ твоeй. |
48
|
48
|
Благослове́н Госпо́дь Бог Ізра́їлев от ві́ка і до ві́ка. І реку́ть всі лю́діє: бу́ди, бу́ди! | Блгcвeнъ гDь бGъ ї}левъ t вёка и3 до вёка. И# рекyтъ вси2 лю1діе: бyди, бyди. |
1001
|
1001
|
Сла́ва: | Слaва: |