Псалом 58
|
Pал0мъ н7и
|
|
1
|
В коне́ць, да не растли́ши, Дави́ду в столпописа́ніє, внегда́ посла́ Сау́л і стреже́ дом єго́, є́же умертви́ти єго́, 58. | Въ конeцъ, да не растли1ши, дв7ду въ столпописaніе, внегдA послA саyлъ и3 стрежE д0мъ є3гw2, є4же ўмертви1ти є3го2, н7}. |
2
|
2
|
Ізми́ м'я от враг мої́х, Бо́же, і от возстаю́щих на м'я ізба́ви м'я; | И#зми1 мz t вр†гъ мои1хъ, б9е, и3 t востаю1щихъ на мS и3збaви мS: |
3
|
3
|
ізба́ви м'я от ді́лающих беззако́ніє, і от муж крове́й спаси́ м'я. | и3збaви мS t дёлающихъ беззак0ніе, и3 t м{жъ кровeй сп7си1 мz. |
4
|
4
|
Я́ко се, улови́ша ду́шу мою́, нападо́ша на м'я крі́пції; ніже́ беззако́ніє моє́, ніже́ гріх мой, Го́споди; | Ћкw сE, ўлови1ша дyшу мою2, напад0ша на мS крёпцыи: нижE беззак0ніе моE, нижE грёхъ м0й, гDи: |
5
|
5
|
без беззако́нія теко́х і іспра́вих; воста́ни в срі́теніє моє́ і виждь. | без8 беззак0ніz тек0хъ и3 и3спрaвихъ: востaни въ срётеніе моE и3 ви1ждь. |
6
|
6
|
І Ти, Го́споди Бо́же Сил, Бо́же Ізра́їлев, воньми́ посіти́ти вся язи́ки; да не уще́дриши вся ді́лающия беззако́ніє. | И# ты2, гDи б9е си1лъ, б9е ї}левъ, вонми2 посэти1ти вс‰ kзhки: да не ўщeдриши вс‰ дёлающыz беззак0ніе. |
7
|
7
|
Возвратя́ться на ве́чер, і вза́лчуть, я́ко пес, і оби́дуть град. | Возвратsтсz на вeчеръ, и3 взaлчутъ ћкw пeсъ, и3 њбhдутъ грaдъ. |
8
|
8
|
Се, ті́ї отвіща́ють усти́ свої́ми, і меч во устна́х їх: я́ко кто сли́ша? | СE, тjи tвэщaютъ ўсты6 свои1ми, и3 мeчь во ўстнaхъ и4хъ: ћкw кто2 слhша; |
9
|
9
|
І Ти, Го́споди, посміє́шися їм, уничижи́ши вся язи́ки. | И# ты2, гDи, посмэeшисz и5мъ, ўничижи1ши вс‰ kзhки. |
10
|
10
|
Держа́ву мою́ к Тебі́ сохраню́; я́ко Ти, Бо́же, Засту́пник мой єси́. | Держaву мою2 къ тебЁ сохраню2: ћкw ты2, б9е, застyпникъ м0й є3си2. |
11
|
11
|
Бог мой, ми́лость Єго́ предвари́ть м'я; Бог мой, яви́ть мні на вразі́х мої́х. | БGъ м0й, млcть є3гw2 предвари1тъ мS: бGъ м0й, kви1тъ мнЁ на вразёхъ мои1хъ. |
12
|
12
|
Не убі́й їх, да не когда́ забу́дут зако́н Твой; расточи́ я си́лою Твоє́ю і низведи́ я, Защи́тниче мой, Го́споди, | Не ўбjй и5хъ, да не когдA забyдутъ зак0нъ тв0й: расточи2 | си1лою твоeю и3 низведи2 |, защи1тниче м0й, гDи, |
13
|
13
|
гріх уст їх, сло́во усте́н їх; і я́ти да бу́дуть в горди́ни своє́й, і от кля́тви і лжі возвістя́ться в кончи́ні, | грёхъ ќстъ и4хъ, сл0во ўстeнъ и4хъ: и3 ћти да бyдутъ въ гордhни своeй, и3 t клsтвы и3 лжи2 возвэстsтсz въ кончи1нэ, |
14
|
14
|
во гні́ві кончи́ни, і не бу́дуть; і уві́дять, я́ко Бог влади́чествуєть Іа́ковом і конці́ землі́. | во гнёвэ кончи1ны, и3 не бyдутъ: и3 ўвёдzтъ, ћкw бGъ вLчествуетъ їaкwвомъ и3 концы6 земли2. |
15
|
15
|
Возвратя́ться на ве́чер, і вза́лчуть, я́ко пес, і оби́дуть град; | Возвратsтсz на вeчеръ, и3 взaлчутъ ћкw пeсъ, и3 њбhдутъ грaдъ: |
16
|
16
|
ті́ї рази́дуться я́сти; а́ще ли же не наси́тяться, і поро́пщуть. | тjи разhдутсz ћсти: ѓще ли же не насhтzтсz, и3 пор0пщутъ. |
17
|
17
|
Аз же воспою́ си́лу Твою́ і возра́дуюся зау́тра о ми́лості Твоє́й; я́ко бил єси́ засту́пник мой і прибі́жище моє́ в день ско́рби моєя́. | Ѓзъ же воспою2 си1лу твою2 и3 возрaдуюсz заyтра њ млcти твоeй: ћкw бhлъ є3си2 застyпникъ м0й и3 прибёжище моE въ дeнь ск0рби моеS. |
18
|
18
|
Помо́щник мой єси́, Тебі́ пою́; я́ко Бог Засту́пник мой єси́, Бо́же мой, ми́лость моя́. | Пом0щникъ м0й є3си2, тебЁ пою2: ћкw бGъ застyпникъ м0й є3си2, б9е м0й, млcть моS. |