|
Псалом 49
|
Pал0мъ м7f
|
|
0
|
0
|
|
Псало́м Аса́фу, 49.
|
Pал0мъ ґсaфу, м7f7.
|
|
1
|
1
|
|
Бог бого́в Госпо́дь глаго́ла, і призва́ зе́млю от восто́к со́лнця до за́пад.
|
БGъ богHвъ гDь гlа, и3 призвA зeмлю t востHкъ с0лнца до з†падъ.
|
|
2
|
2
|
|
От Сіо́на благолі́піє красоти́ Єго́;
|
T сіHна бlголёпіе красоты2 є3гw2:
|
|
3
|
3
|
|
Бог я́ві при́йдеть, Бог наш, і не премолчи́ть; огнь пред Ним возгори́ться, і о́крест Єго́ бу́ря зі́льна.
|
бGъ ћвэ пріи1детъ, бGъ нaшъ, и3 не премолчи1тъ: џгнь пред8 ни1мъ возгори1тсz, и3 w4крестъ є3гw2 бyрz ѕёлна.
|
|
4
|
4
|
|
Призове́ть не́бо сви́ше, і зе́млю, разсуди́ти лю́ди Своя́.
|
Призовeтъ нeбо свhше, и3 зeмлю, разсуди1ти лю1ди сво‰.
|
|
5
|
5
|
|
Собері́те Єму́ преподо́бния Єго́, завіща́ющия заві́т Єго́ о же́ртвах.
|
Собери1те є3мY прпdбныz є3гw2, завэщaющыz завётъ є3гw2 њ жeртвахъ.
|
|
6
|
6
|
|
І возвістя́ть небеса́ пра́вду Єго́; я́ко Бог Судія́ єсть.
|
И# возвэстsтъ нб7сA прaвду є3гw2: ћкw бGъ судіS є4сть.
|
|
7
|
7
|
|
Усли́шіте, лю́діє Мої́, і возглаго́лю вам, Ізра́їлю, і засвиді́тельствую тебі́: Бог, Бог Твой єсьм Аз.
|
Ўслhшите, лю1діе мои2, и3 возгlю вaмъ, ї}лю, и3 засвидётелствую тебЁ: бGъ, бGъ тв0й є4смь ѓзъ.
|
|
8
|
8
|
|
Не о же́ртвах твої́х обличу́ тя, всесожже́нія же твоя́ пре́до Мно́ю суть ви́ну;
|
Не њ жeртвахъ твои1хъ њбличY тS, всесожжє1ніz же тво‰ предо мн0ю сyть вhну:
|
|
9
|
9
|
|
не прийму́ от до́му твоєго́ тельце́в, ніже́ от стад твої́х козло́в.
|
не пріимY t д0му твоегw2 телцє1въ, нижE t стaдъ твои1хъ козлHвъ.
|
|
10
|
10
|
|
Я́ко мої́ суть всі зві́ріє дубра́внії, ско́ти в гора́х і воло́ве;
|
Ћкw мои2 сyть вси2 ѕвёріе дубрaвніи, ск0ти въ горaхъ и3 вол0ве:
|
|
11
|
11
|
|
позна́х вся пти́ці небе́сния, і красота́ се́льная со Мно́ю єсть.
|
познaхъ вс‰ пти6цы небє1сныz, и3 красотA сeлнаz со мн0ю є4сть.
|
|
12
|
12
|
|
А́ще вза́лчу, не реку́ тебі́; Моя́ бо єсть вселе́нная і ісполне́ніє єя́.
|
Ѓще взaлчу, не рекY тебЁ: моs бо є4сть вселeннаz и3 и3сполнeніе є3S.
|
|
13
|
13
|
|
Єда́ ям м'яса́ ю́нча? Іли́ кров козло́в пію́?
|
Е#дA ћмъ мzсA ю4нча; и3ли2 кр0вь козлHвъ пію2;
|
|
14
|
14
|
|
Пожри́ Бо́гові же́ртву хвали́ і возда́ждь Ви́шнему моли́тви твоя́;
|
Пожри2 бGови жeртву хвалы2 и3 воздaждь вhшнему моли6твы тво‰:
|
|
15
|
15
|
|
і призови́ М'я в день ско́рби твоєя́, і ізму́ тя, і просла́виши М'я.
|
и3 призови1 мz въ дeнь ск0рби твоеS, и3 и3змy тz, и3 прослaвиши мS.
|
|
16
|
16
|
|
Грі́шнику же рече́ Бог: вску́ю ти пові́даєши оправда́нія Моя́ і восприє́млеши заві́т Мой усти́ твої́ми?
|
Грёшнику же речE бGъ: вскyю ты2 повёдаеши њправд†ніz мо‰ и3 воспріeмлеши завётъ м0й ўсты2 твои1ми;
|
|
17
|
17
|
|
Ти же возненави́діл єси́ наказа́ніє і отве́ргл єси́ словеса́ Моя́ всп'ять.
|
Тh же возненави1дэлъ є3си2 наказaніе и3 tвeрглъ є3си2 словесA мо‰ вспsть.
|
|
18
|
18
|
|
А́ще ви́діл єси́ та́тя, текл єси́ с ним і с прелюбоді́єм уча́стіє твоє́ полага́л єси́;
|
Ѓще ви1дэлъ є3си2 тaтz, тeклъ є3си2 съ ни1мъ, и3 съ прелюбодёемъ ўчaстіе твоE полагaлъ є3си2:
|
|
19
|
19
|
|
уста́ твоя́ умно́жиша зло́бу, і язи́к твой сплета́ше льще́нія;
|
ўстA тво‰ ўмн0жиша ѕл0бу, и3 љзhкъ тв0й сплетaше льщє1ніz:
|
|
20
|
20
|
|
сідя́ на бра́та твоєго́ клевета́л єси́ і на си́на ма́тере твоєя́ полага́л єси́ собла́зн.
|
сэдS на брaта твоего2 клеветaлъ є3си2 и3 на сhна мaтере твоеS полагaлъ є3си2 соблaзнъ.
|
|
21
|
21
|
|
Сія́ сотвори́л єси́ і умолча́х, вознепщева́л єси́ беззако́ніє, я́ко бу́ду тебі́ подо́бен; обличу́ тя і предста́влю пред лице́м твої́м гріхи́ твоя́.
|
Сі‰ сотвори1лъ є3си2, и3 ўмолчaхъ, вознепщевaлъ є3си2 беззак0ніе, ћкw бyду тебЁ под0бенъ: њбличy тz и3 предстaвлю пред8 лицeмъ твои1мъ грэхи2 тво‰.
|
|
22
|
22
|
|
Разумі́йте у́бо сія́, забива́ющії Бо́га, да не когда́ похи́тить, і не бу́деть ізбавля́яй.
|
Разумёйте ќбw сі‰, забывaющіи бGа, да не когдA похи1титъ, и3 не бyдетъ и3збавлszй.
|
|
23
|
23
|
|
Же́ртва хвали́ просла́вить М'я, і та́мо путь, і́мже явлю́ єму́ спасе́ніє Моє́.
|
Жeртва хвалы2 прослaвитъ мS, и3 тaмw пyть, и4мже kвлю2 є3мY сп7сeніе моE.
|
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...