1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 48
|
Pал0мъ м7и
|
|
1
|
1
|
|
В коне́ць, сино́м Коре́йовим, псало́м, 48.
|
Въ конeцъ, сынHмъ корewвымъ, pал0мъ, м7}.
|
|
2
|
2
|
|
Усли́шіте сія́, всі язи́ци, внуші́те, всі живу́щії по вселе́нній,
|
Ўслhшите сі‰, вси2 kзhцы, внуши1те, вси2 живyщіи по вселeннэй,
|
|
3
|
3
|
|
земноро́днії же і си́нове челові́честії, вку́пі бога́т і убо́г.
|
земнор0дніи же и3 сhнове человёчестіи, вкyпэ богaтъ и3 ўб0гъ.
|
|
4
|
4
|
|
Уста́ моя́ возглаго́лють прему́дрость, і поуче́ніє се́рдця моєго́ — ра́зум.
|
ЎстA мо‰ возглаг0лютъ премyдрость, и3 поучeніе сeрдца моегw2 рaзумъ.
|
|
5
|
5
|
|
Приклоню́ в при́тчу у́хо моє́, отве́рзу во псалти́рі гана́ніє моє́.
|
Приклоню2 въ при1тчу ќхо моE, tвeрзу во pалти1ри ганaніе моE.
|
|
6
|
6
|
|
Вску́ю бою́ся в день лют? Беззако́ніє п'яти́ моєя́ оби́деть м'я.
|
Вскyю бою1сz въ дeнь лю1тъ; беззак0ніе пzты2 моеS њбhдетъ мS.
|
|
7
|
7
|
|
Наді́ющіїся на си́лу свою́ і о мно́жестві бога́тства своєго́ хва́лящіїся;
|
Надёющіисz на си1лу свою2 и3 њ мн0жествэ богaтства своегw2 хвaлzщіисz:
|
|
8
|
8
|
|
брат не ізба́вить, ізба́вить ли челові́к? Не дасть Бо́гу ізмі́ни за ся,
|
брaтъ не и3збaвитъ, и3збaвитъ ли человёкъ; не дaстъ бGу и3змёны за сS,
|
|
9
|
9
|
|
і ці́ну ізбавле́нія душі́ своєя́; і утруди́ся в вік,
|
и3 цёну и3збавлeніz души2 своеS: и3 ўтруди1сz въ вёкъ,
|
|
10
|
10
|
|
і жив бу́деть до конця́, не у́зрить па́губи.
|
и3 жи1въ бyдетъ до концA, не ќзритъ пaгубы.
|
|
11
|
11
|
|
Єгда́ уви́дить прему́дрия умира́ющия, вку́пі безу́мен і несми́слен поги́бнуть, і оста́в'ять чужди́м бога́тство своє́.
|
Е#гдA ўви1дитъ прем{дрыz ўмирaющыz, вкyпэ безyменъ и3 несмhсленъ поги1бнутъ, и3 њстaвzтъ чужди6мъ богaтство своE.
|
|
12
|
12
|
|
І гро́би їх жили́ща їх во вік, селе́нія їх в род і род, нареко́ша імена́ своя́ на земля́х.
|
И# гр0би и4хъ жили6ща и4хъ во вёкъ, селє1ніz и4хъ въ р0дъ и3 р0дъ, нарек0ша и3менA сво‰ на землsхъ.
|
|
13
|
13
|
|
І челові́к в че́сті сий не ра́зумі, приложи́ся ското́м несми́сленним і уподо́бися їм.
|
И# человёкъ въ чeсти сhй не разумЁ, приложи1сz скотHмъ несмhслєннымъ и3 ўпод0бисz и5мъ.
|
|
14
|
14
|
|
Сей путь їх собла́зн їм, і по сих во усті́х свої́х благоволя́ть.
|
Сeй пyть и4хъ соблaзнъ и5мъ, и3 по си1хъ во ўстёхъ свои1хъ благоволsтъ.
|
|
15
|
15
|
|
Я́ко о́вці во а́ді положе́ни суть, смерть упасе́ть я; і облада́ють ї́ми пра́вії зау́тра, і по́мощ їх обетша́єть во а́ді; от сла́ви своєя́ ізринове́ні би́ша.
|
Ћкw џвцы во ѓдэ положeни сyть, смeрть ўпасeтъ |: и3 њбладaютъ и4ми прaвіи заyтра, и3 п0мощь и4хъ њбетшaетъ во ѓдэ: t слaвы своеS и3зриновeни бhша.
|
|
16
|
16
|
|
Оба́че Бог ізба́вить ду́шу мою́ із руки́ а́дови, єгда́ приє́млеть м'я.
|
Nбaче бGъ и3збaвитъ дyшу мою2 и3з8 руки2 ѓдовы, є3гдA пріeмлетъ мS.
|
|
17
|
17
|
|
Не убо́йся, єгда́ разбогаті́єть челові́к, іли́ єгда́ умно́житься сла́ва до́му єго́;
|
Не ўб0йсz, є3гдA разбогатёетъ человёкъ, и3ли2 є3гдA ўмн0житсz слaва д0му є3гw2:
|
|
18
|
18
|
|
я́ко внегда́ умре́ти єму́, не во́зьметь вся, ніже́ сни́деть с ним сла́ва єго́.
|
ћкw внегдA ўмрeти є3мY, не в0зметъ вс‰, нижE сни1детъ съ ни1мъ слaва є3гw2.
|
|
19
|
19
|
|
Я́ко душа́ єго́ в животі́ єго́ благослови́ться, іспові́сться Тебі́, єгда́ благосотвори́ши єму́.
|
Ћкw душA є3гw2 въ животЁ є3гw2 благослови1тсz, и3сповёстсz тебЁ, є3гдA благосотвори1ши є3мY.
|
|
20
|
20
|
|
Вни́деть да́же до ро́да оте́ць свої́х, да́же до ві́ка не у́зрить сві́та.
|
Вни1детъ дaже до р0да nтє1цъ свои1хъ, дaже до вёка не ќзритъ свёта.
|
|
21
|
21
|
|
І челові́к в че́сті сий не разумі́, приложи́ся ското́м несми́сленним і уподо́бися їм.
|
И# человёкъ въ чeсти сhй не разумЁ, приложи1сz скотHмъ несмhслєннымъ и3 ўпод0бисz и5мъ.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Слaва:
|
