1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 48
|
Pал0мъ м7и
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, сино́м Коре́йовим, псало́м, 48. | Въ конeцъ, сынHмъ корewвымъ, pал0мъ, м7}. |
|
2
|
2
|
| Усли́шіте сія́, всі язи́ци, внуші́те, всі живу́щії по вселе́нній, | Ўслhшите сі‰, вси2 kзhцы, внуши1те, вси2 живyщіи по вселeннэй, |
|
3
|
3
|
| земноро́днії же і си́нове челові́честії, вку́пі бога́т і убо́г. | земнор0дніи же и3 сhнове человёчестіи, вкyпэ богaтъ и3 ўб0гъ. |
|
4
|
4
|
| Уста́ моя́ возглаго́лють прему́дрость, і поуче́ніє се́рдця моєго́ — ра́зум. | ЎстA мо‰ возглаг0лютъ премyдрость, и3 поучeніе сeрдца моегw2 рaзумъ. |
|
5
|
5
|
| Приклоню́ в при́тчу у́хо моє́, отве́рзу во псалти́рі гана́ніє моє́. | Приклоню2 въ при1тчу ќхо моE, tвeрзу во pалти1ри ганaніе моE. |
|
6
|
6
|
| Вску́ю бою́ся в день лют? Беззако́ніє п'яти́ моєя́ оби́деть м'я. | Вскyю бою1сz въ дeнь лю1тъ; беззак0ніе пzты2 моеS њбhдетъ мS. |
|
7
|
7
|
| Наді́ющіїся на си́лу свою́ і о мно́жестві бога́тства своєго́ хва́лящіїся; | Надёющіисz на си1лу свою2 и3 њ мн0жествэ богaтства своегw2 хвaлzщіисz: |
|
8
|
8
|
| брат не ізба́вить, ізба́вить ли челові́к? Не дасть Бо́гу ізмі́ни за ся, | брaтъ не и3збaвитъ, и3збaвитъ ли человёкъ; не дaстъ бGу и3змёны за сS, |
|
9
|
9
|
| і ці́ну ізбавле́нія душі́ своєя́; і утруди́ся в вік, | и3 цёну и3збавлeніz души2 своеS: и3 ўтруди1сz въ вёкъ, |
|
10
|
10
|
| і жив бу́деть до конця́, не у́зрить па́губи. | и3 жи1въ бyдетъ до концA, не ќзритъ пaгубы. |
|
11
|
11
|
| Єгда́ уви́дить прему́дрия умира́ющия, вку́пі безу́мен і несми́слен поги́бнуть, і оста́в'ять чужди́м бога́тство своє́. | Е#гдA ўви1дитъ прем{дрыz ўмирaющыz, вкyпэ безyменъ и3 несмhсленъ поги1бнутъ, и3 њстaвzтъ чужди6мъ богaтство своE. |
|
12
|
12
|
| І гро́би їх жили́ща їх во вік, селе́нія їх в род і род, нареко́ша імена́ своя́ на земля́х. | И# гр0би и4хъ жили6ща и4хъ во вёкъ, селє1ніz и4хъ въ р0дъ и3 р0дъ, нарек0ша и3менA сво‰ на землsхъ. |
|
13
|
13
|
| І челові́к в че́сті сий не ра́зумі, приложи́ся ското́м несми́сленним і уподо́бися їм. | И# человёкъ въ чeсти сhй не разумЁ, приложи1сz скотHмъ несмhслєннымъ и3 ўпод0бисz и5мъ. |
|
14
|
14
|
| Сей путь їх собла́зн їм, і по сих во усті́х свої́х благоволя́ть. | Сeй пyть и4хъ соблaзнъ и5мъ, и3 по си1хъ во ўстёхъ свои1хъ благоволsтъ. |
|
15
|
15
|
| Я́ко о́вці во а́ді положе́ни суть, смерть упасе́ть я; і облада́ють ї́ми пра́вії зау́тра, і по́мощ їх обетша́єть во а́ді; от сла́ви своєя́ ізринове́ні би́ша. | Ћкw џвцы во ѓдэ положeни сyть, смeрть ўпасeтъ |: и3 њбладaютъ и4ми прaвіи заyтра, и3 п0мощь и4хъ њбетшaетъ во ѓдэ: t слaвы своеS и3зриновeни бhша. |
|
16
|
16
|
| Оба́че Бог ізба́вить ду́шу мою́ із руки́ а́дови, єгда́ приє́млеть м'я. | Nбaче бGъ и3збaвитъ дyшу мою2 и3з8 руки2 ѓдовы, є3гдA пріeмлетъ мS. |
|
17
|
17
|
| Не убо́йся, єгда́ разбогаті́єть челові́к, іли́ єгда́ умно́житься сла́ва до́му єго́; | Не ўб0йсz, є3гдA разбогатёетъ человёкъ, и3ли2 є3гдA ўмн0житсz слaва д0му є3гw2: |
|
18
|
18
|
| я́ко внегда́ умре́ти єму́, не во́зьметь вся, ніже́ сни́деть с ним сла́ва єго́. | ћкw внегдA ўмрeти є3мY, не в0зметъ вс‰, нижE сни1детъ съ ни1мъ слaва є3гw2. |
|
19
|
19
|
| Я́ко душа́ єго́ в животі́ єго́ благослови́ться, іспові́сться Тебі́, єгда́ благосотвори́ши єму́. | Ћкw душA є3гw2 въ животЁ є3гw2 благослови1тсz, и3сповёстсz тебЁ, є3гдA благосотвори1ши є3мY. |
|
20
|
20
|
| Вни́деть да́же до ро́да оте́ць свої́х, да́же до ві́ка не у́зрить сві́та. | Вни1детъ дaже до р0да nтє1цъ свои1хъ, дaже до вёка не ќзритъ свёта. |
|
21
|
21
|
| І челові́к в че́сті сий не ра́зумі, приложи́ся ското́м несми́сленним і уподо́бися їм. | И# человёкъ въ чeсти сhй не разумЁ, приложи1сz скотHмъ несмhслєннымъ и3 ўпод0бисz и5мъ. |
|
1001
|
1001
|
| Сла́ва: | Слaва: |
