Псалом 92
|
Pал0мъ §в
|
0
|
0
|
В день предсубо́тний, внегда́ насели́ся земля́, хвала́ пі́сні Дави́ду, 92. | Въ дeнь предсуббHтный, внегдA насели1сz землS, хвалA пёсни дв7ду, ч7в7. |
1
|
1
|
Госпо́дь воцари́ся, в лі́поту облече́ся; облече́ся Госпо́дь в си́лу і препоя́сася; і́бо утверди́ вселе́нную, я́же не подви́житься. | ГDь воцRи1сz, въ лёпоту њблечeсz: њблечeсz гDь въ си1лу и3 препоsсасz: и4бо ўтверди2 вселeнную, ћже не подви1житсz. |
2
|
2
|
Гото́в престо́л Твой отто́лі; от ві́ка Ти єси́. | Гот0въ пrт0лъ тв0й tт0лэ: t вёка ты2 є3си2. |
3
|
3
|
Воздвиго́ша рі́ки, Го́споди, воздвиго́ша рі́ки гла́си своя́; | Воздвиг0ша рёки, гDи, воздвиг0ша рёки глaсы сво‰: |
4
|
4
|
во́зьмуть рі́ки сотре́нія своя́, от гласо́в вод мно́гих. | в0змутъ рёки сотрє1ніz сво‰, t гласHвъ в0дъ мн0гихъ. |
5
|
5
|
Ди́вни висоти́ морські́я; ди́вен в висо́ких Госпо́дь. | Ди6вны высwты2 мwрск‡z: ди1венъ въ выс0кихъ гDь. |
6
|
6
|
Свиді́нія Твоя́ уві́ришася зіло́. До́му Твоєму́ подоба́єть святи́ня, Го́споди, в долготу́ дній. | СвидBніz тво‰ ўвёришасz ѕэлw2. Д0му твоемY подобaетъ с™hнz, гDи, въ долготY днjй. |