1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 131
|
Псалом 131
|
|
0
|
0
|
| Піснь степе́ней, 131. | Пісня ступенів. |
|
1
|
1
|
| Пом'яни́, Го́споди, Дави́да і всю кро́тость єго́; | Пом’яни, Господи, Давида і всю лагідність його. |
|
2
|
2
|
| я́ко кля́тся Го́сподеві, обіща́ся Бо́гу Іа́ковлю; | Як він присягався Господу, давав обітниці Богу Якова: |
|
3
|
3
|
| а́ще вни́ду в селе́ніє до́му моєго́, іли́ взи́ду на одр посте́лі моєя́; | «Не ввійду в світлицю дому мого, не ляжу на постіль мою, |
|
4
|
4
|
| а́ще дам сон очи́ма мої́ма, і ві́ждома* мої́ма дрема́ніє, і поко́й скранія́ма* мої́ма; | не дам заснути очам моїм і задрімати повікам моїм; |
|
5
|
5
|
| до́ндеже обря́щу мі́сто Го́сподеві, селе́ніє Бо́гу Іа́ковлю. | не заспокоюся, поки не знайду оселі для Господа, дому для Бога Якова». |
|
6
|
6
|
| Се, сли́шахом я во Євфра́фі, обріто́хом я в поля́х дубра́ви; | Ось ми чули про Нього в Єфрафі, знайшли Його на полях Іарима. |
|
7
|
7
|
| вни́дем в селе́нія Єго́, поклоні́мся на мі́сто, іді́же стоя́сті но́зі Єго́. | Ходімо в оселі Його, поклонімося підніжжю ніг Його. |
|
8
|
8
|
| Воскrни́, Го́споди, в поко́й Твой, Ти і ківо́т святи́ні Твоєя́. | Воскресни, Господи, у спокій Твій, Ти і кивот святині Твоєї. |
|
9
|
9
|
| Свяще́нници Твої́ облеку́ться пра́вдою, і преподо́бнії Твої́ возра́дуються. | Священики Твої зодягнуться в правду, і преподобні Твої зрадіють. |
|
10
|
10
|
| Дави́да ра́ди, раба́ Твоєго́, не отврати́ лице́ пома́заннаго Твоєго́. | Ради Давида, раба Твого, не відверни лиця від помазаника Твого. |
|
11
|
11
|
| Кля́тся Госпо́дь Дави́ду і́стиною, і не отве́ржеться єя́: от плода́ чре́ва твоєго́ посажду́ на престо́лі твоє́м. | Клявся Господь Давиду істиною і не зречеться її: «Із синів роду твого посаджу на престолі твоїм. |
|
12
|
12
|
| А́ще сохраня́ть си́нове твої́ заві́т Мой і свиді́нія Моя́ сія́, ї́мже научу́ я, і си́нове їх до ві́ка ся́дуть на престо́лі твоє́м. | А коли сини твої зберігатимуть завіт Мій і повеління Мої, яких Я навчу їх, то й сини їхні навіки сидітимуть на престолі твоїм». |
|
13
|
13
|
| Я́ко ізбра́ Госпо́дь Сіо́на, ізво́ли ї в жили́ще Себі́. | Вибрав Господь Сион, забажав [його] на оселю для Себе. |
|
14
|
14
|
| Сей поко́й Мой во вік ві́ка, зді вселю́ся, я́ко Ізво́лих ї. | «Це місце спокою Мого повік віку, сказав Господь, тут оселюся, бо Я полюбив його. |
|
15
|
15
|
| Лови́тву єго́ благословля́яй благословлю́, ни́щия єго́ наси́щу хлі́би; | Поживу його Я, благословляючи, благословлю, і вбогих його Я нагодую хлібом. |
|
16
|
16
|
| свяще́нники єго́ облеку́ во спасе́ніє, і преподо́бнії єго́ ра́достію возра́дуються. | Священиків його Я зодягну в спасіння, і праведні його будуть радіти радістю. |
|
17
|
17
|
| Та́мо возращу́ рог Дави́дові, угото́вах світи́льник пома́занному моєму́. | Там Я вирощу спасіння Давидові, поставлю світильник помазанику Моєму. |
|
18
|
18
|
| Враги́ єго́ облеку́ студо́м, на нем же процвіте́ть святи́ня Моя́. | Ворогів його осоромлю Я, на ньому ж розцвіте святиня Моя». |
