1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 131
|
Псалом 131
|
|
0
|
0
|
|
Піснь степе́ней, 131.
|
Пісня ступенів.
|
|
1
|
1
|
|
Пом'яни́, Го́споди, Дави́да і всю кро́тость єго́;
|
Пом’яни, Господи, Давида і всю лагідність його.
|
|
2
|
2
|
|
я́ко кля́тся Го́сподеві, обіща́ся Бо́гу Іа́ковлю;
|
Як він присягався Господу, давав обітниці Богу Якова:
|
|
3
|
3
|
|
а́ще вни́ду в селе́ніє до́му моєго́, іли́ взи́ду на одр посте́лі моєя́;
|
«Не ввійду в світлицю дому мого, не ляжу на постіль мою,
|
|
4
|
4
|
|
а́ще дам сон очи́ма мої́ма, і ві́ждома* мої́ма дрема́ніє, і поко́й скранія́ма* мої́ма;
|
не дам заснути очам моїм і задрімати повікам моїм;
|
|
5
|
5
|
|
до́ндеже обря́щу мі́сто Го́сподеві, селе́ніє Бо́гу Іа́ковлю.
|
не заспокоюся, поки не знайду оселі для Господа, дому для Бога Якова».
|
|
6
|
6
|
|
Се, сли́шахом я во Євфра́фі, обріто́хом я в поля́х дубра́ви;
|
Ось ми чули про Нього в Єфрафі, знайшли Його на полях Іарима.
|
|
7
|
7
|
|
вни́дем в селе́нія Єго́, поклоні́мся на мі́сто, іді́же стоя́сті но́зі Єго́.
|
Ходімо в оселі Його, поклонімося підніжжю ніг Його.
|
|
8
|
8
|
|
Воскrни́, Го́споди, в поко́й Твой, Ти і ківо́т святи́ні Твоєя́.
|
Воскресни, Господи, у спокій Твій, Ти і кивот святині Твоєї.
|
|
9
|
9
|
|
Свяще́нници Твої́ облеку́ться пра́вдою, і преподо́бнії Твої́ возра́дуються.
|
Священики Твої зодягнуться в правду, і преподобні Твої зрадіють.
|
|
10
|
10
|
|
Дави́да ра́ди, раба́ Твоєго́, не отврати́ лице́ пома́заннаго Твоєго́.
|
Ради Давида, раба Твого, не відверни лиця від помазаника Твого.
|
|
11
|
11
|
|
Кля́тся Госпо́дь Дави́ду і́стиною, і не отве́ржеться єя́: от плода́ чре́ва твоєго́ посажду́ на престо́лі твоє́м.
|
Клявся Господь Давиду істиною і не зречеться її: «Із синів роду твого посаджу на престолі твоїм.
|
|
12
|
12
|
|
А́ще сохраня́ть си́нове твої́ заві́т Мой і свиді́нія Моя́ сія́, ї́мже научу́ я, і си́нове їх до ві́ка ся́дуть на престо́лі твоє́м.
|
А коли сини твої зберігатимуть завіт Мій і повеління Мої, яких Я навчу їх, то й сини їхні навіки сидітимуть на престолі твоїм».
|
|
13
|
13
|
|
Я́ко ізбра́ Госпо́дь Сіо́на, ізво́ли ї в жили́ще Себі́.
|
Вибрав Господь Сион, забажав [його] на оселю для Себе.
|
|
14
|
14
|
|
Сей поко́й Мой во вік ві́ка, зді вселю́ся, я́ко Ізво́лих ї.
|
«Це місце спокою Мого повік віку, сказав Господь, тут оселюся, бо Я полюбив його.
|
|
15
|
15
|
|
Лови́тву єго́ благословля́яй благословлю́, ни́щия єго́ наси́щу хлі́би;
|
Поживу його Я, благословляючи, благословлю, і вбогих його Я нагодую хлібом.
|
|
16
|
16
|
|
свяще́нники єго́ облеку́ во спасе́ніє, і преподо́бнії єго́ ра́достію возра́дуються.
|
Священиків його Я зодягну в спасіння, і праведні його будуть радіти радістю.
|
|
17
|
17
|
|
Та́мо возращу́ рог Дави́дові, угото́вах світи́льник пома́занному моєму́.
|
Там Я вирощу спасіння Давидові, поставлю світильник помазанику Моєму.
|
|
18
|
18
|
|
Враги́ єго́ облеку́ студо́м, на нем же процвіте́ть святи́ня Моя́.
|
Ворогів його осоромлю Я, на ньому ж розцвіте святиня Моя».
|
