|
Псалом 13
|
Псалом 13
|
|
|
0
|
| В коне́ць, псало́м Дави́ду, 13. | Начальнику хору. Псалом Давида. |
|
1
|
1
|
| Рече́ безу́мен в се́рдці своє́м: ність Бог. Растлі́ша і омерзи́шася в начина́ніїх; ність творя́й благости́ню. | Сказав безумний у серці своїм: «Бога нема». Впали в розпусту, опоганилися в ділах своїх; не стало тих, хто чинив би добро. |
|
2
|
2
|
| Госпо́дь с небесе́ прини́че на си́ни челові́чеськія, ви́діти, а́ще єсть разуміва́яй, іли́ взиска́яй Бо́га. | Господь поглянув з неба на синів людських, щоб побачити: чи є розумний, що шукає Бога? |
|
3
|
3
|
| Всі уклони́шася, вку́пі неключи́ми би́ша: ність творя́й благости́ню, ність до єди́наго. | Всі заблудили, всі нікчемні стали: нема тих, хто чинив би добро, нема жодного. |
|
4
|
4
|
| Ні ли разумі́ють всі ді́лающії беззако́ніє, сніда́ющії лю́ди моя́ в снідь хлі́ба? Го́спода не призва́ша. | Невже не прийдуть до розуму всі, що роблять беззаконня, заїдають людей моїх, мов їдять хліб, і Господа не призивають? |
|
5
|
5
|
| Та́мо убоя́шася стра́ха, іді́же не бі страх; я́ко Госпо́дь в ро́ді пра́ведних. | Вони убояться там, [де немає страху]. Бо Господь в роді праведних: |
|
6
|
6
|
| Сові́т ни́щаго посрами́сте, Госпо́дь же упова́ніє єго́ єсть. | ви насміялися над убогим, а Господь — надія його. |
|
7
|
7
|
| Кто дасть от Сіо́на спасе́ніє Ізра́їлево? | «Хто дасть із Сиону спасіння Ізраїлеві?» Коли поверне Господь з неволі народ Свій, тоді зрадіє Яків і звеселиться Ізраїль. |
|
8
|
|
| Внегда́ возврати́ть Госпо́дь пліне́ніє люді́й Свої́х, возра́дується Іа́ков і возвесели́ться Ізра́їль. | |
|
|
1001
|
| Сла́ва: | Слава… |
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.