1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 141
|
Псалом 141
|
|
1
|
1
|
|
Ра́зума Дави́ду, внегда́ би́ти єму́ в верте́пі моля́щемуся, 141.
|
Голосом моїм до Господа взиваю: голосом моїм до Господа молюся.
|
|
2
|
2
|
|
Гла́сом мої́м ко Го́споду воззва́х, гла́сом мої́м ко Го́споду помоли́хся.
|
Розповім Йому всі печалі мої, і скорботу мою Йому сповіщу.
|
|
3
|
3
|
|
Пролію́ пред Ним моле́ніє моє́, печа́ль мою́ пред Ним возвіщу́.
|
Коли знемагав у мені дух мій, Ти знав стежки мої. На дорозі, де ходив я, поставили сіть на мене.
|
|
4
|
4
|
|
Внегда́ ізчеза́ти от мене́ ду́ху моєму́, і Ти позна́л єси́ стезі́ моя́; на путі́ сем, по нему́же хожда́х, скри́ша сіть мні.
|
Дивився я навкруги — і ніхто не впізнавав мене. Не стало захисту, і ніхто не дбав про душу мою.
|
|
5
|
5
|
|
Сматря́х одесну́ю і возгля́дах, і не бі зна́яй мене́; поги́бе бі́гство от мене́, і ність взиска́яй ду́шу мою́.
|
Я до Тебе взивав, Господи, й казав: Ти — надія моя і доля моя на землі живих.
|
|
6
|
6
|
|
Воззва́х к Тебі́, Го́споди, ріх: Ти єси́ упова́ніє моє́, часть моя́ єси́ на землі́ живи́х.
|
Вислухай моління моє, бо я дуже знесилений; спаси мене від гонителів моїх, бо вони сильніші за мене.
|
|
7
|
7
|
|
Воньми́ моле́нію моєму́, я́ко смири́хся зіло́; ізба́ви м'я от гоня́щих м'я, я́ко укріпи́шася па́че мене́.
|
Виведи з темниці душу мою, щоб славити ім’я Твоє. На мене чекають праведники, поки явиш мені милість Твою.
|
|
8
|
|
|
Ізведи́ із темни́ці ду́шу мою́, іспові́датися і́мені Твоєму́; мене́ ждуть пра́ведници, до́ндеже возда́си мні.
|
