1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 43
|
Псалом 43
|
|
1
|
1
|
|
В коне́ць, сино́в Коре́йових, в ра́зум, псало́м, 43.
|
Начальнику хору. Повчання синам Кореєвим.
|
|
2
|
2
|
|
Бо́же, уши́ма на́шима усли́шахом, і отці́ на́ші возвісти́ша нам ді́ло, є́же соді́лал єси́ во днех їх, во днех дре́вніх.
|
Боже, вухами нашими почули ми, і отці наші сповістили нам про діла, які вчинив Ти в часи їхні, часи давні.
|
|
3
|
3
|
|
Рука́ Твоя́ язи́ки потреби́, і насади́л я єси́; озло́бил єси́ лю́ди і ізгна́л єси́ я.
|
Рукою Твоєю Ти знищив народи, а їх оселив, знищив племена, а їх розмножив.
|
|
4
|
4
|
|
Не бо мече́м свої́м наслі́диша зе́млю, і ми́шця їх не спасе́ їх, но десни́ця Твоя́ і ми́шця Твоя́ і просвіще́ніє лиця́ Твоєго́, я́ко благоволи́л єси́ в них.
|
Не мечем вони придбали землю і не їхня сила спасла їх, а Твоя рука і Твоя сила й світло лиця Твого, бо Ти благоволив до них.
|
|
5
|
5
|
|
Ти єси́ Сам Цар мой і Бог мой, запові́даяй спасе́нія Іа́ковля.
|
Боже, Ти — Цар мій! Ти Той, що даєш спасіння Якову.
|
|
6
|
6
|
|
О Тебі́ враги́ на́ша ізбоде́м ро́ги, і о і́мені Твоє́м уничижи́м востаю́щия на ни.
|
З Тобою, як рогами, поб’ємо ми ворогів наших і в ім’я Твоє потопчемо тих, що повстали проти нас.
|
|
7
|
7
|
|
Не на лук бо мой упова́ю, і меч мой не спасе́ть мене́;
|
Бо не на лук мій я надіюся, і меч мій не спасе мене,
|
|
8
|
8
|
|
спасл бо єси́ нас от стужа́ющих нам, і ненави́дящих нас посрами́л єси́.
|
а Ти спасеш нас від ворогів наших і осоромиш тих, що повстали проти нас.
|
|
9
|
9
|
|
О Бо́зі похва́лимся весь день, і о і́мені Твоє́м іспові́мися во вік.
|
Тобою, Боже, будемо хвалитися кожен день, і ім’я Твоє будемо славити повіки.
|
|
10
|
10
|
|
Ни́ні же отри́нул єси́ і посрами́л єси́ нас, і не ізи́деши, Бо́же, в си́лах на́ших.
|
Нині ж Ти відкинув і осоромив нас, і не виходиш, Боже, з військом нашим.
|
|
11
|
11
|
|
Возврати́л єси́ нас всп'ять при вразі́х на́ших, і ненави́дящії нас расхища́ху себі́.
|
Ти попустив, щоб ми втікали від ворогів, і ненависники наші грабують нас.
|
|
12
|
12
|
|
Дал єси́ нас, я́ко о́вці, сні́ди і во язи́ціх разсі́ял ни єси́.
|
Ти, як овець, віддав нас на заколення і розсіяв нас поміж народами.
|
|
13
|
13
|
|
Отда́л єси́ лю́ди Твоя́ без ціни́, і не бі мно́жество в восклица́ніїх на́ших.
|
Ти задарма віддав народ Свій і не підвищив ціни на нього.
|
|
14
|
14
|
|
Положи́л єси́ нас поноше́ніє сосі́дом на́шим, подражне́ніє і поруга́ніє су́щим о́крест нас.
|
Ти на глум віддав нас сусідам нашим, на посміх і зневагу всім, що навкруги нас.
|
|
15
|
15
|
|
Положи́л єси́ нас в при́тчу во язи́ціх, покива́нію глави́ в лю́дех.
|
Ти зробив нас притчею між народами, покиванням голови між людьми.
|
|
16
|
16
|
|
Весь день срам мой пре́до мно́ю єсть, і студ лиця́ моєго́ покри́ м'я,
|
Щодня сором мій переді мною, і посоромлення вкриває лице моє
|
|
17
|
17
|
|
от гла́са поноша́ющаго і оклевета́ющаго, от лиця́ вра́жия і ізгоня́щаго.
|
від голосу ганьбителя й наклепника, від погляду ворога й месника.
|
|
18
|
18
|
|
Сія́ вся прийдо́ша на ни, і не заби́хом Тебе́, і не непра́вдовахом в заві́ті Твоє́м,
|
Все це прийшло на нас, але ми не забули Тебе і не порушили завіту Твого.
|
|
19
|
19
|
|
і не отступи́ всп'ять се́рдце на́ше; і уклони́л єси́ стезі́ на́ша от путі́ Твоєго́,
|
Не відхилилося від Тебе серце наше, і кроки наші не зійшли з дороги Твоєї,
|
|
20
|
20
|
|
я́ко смири́л єси́ нас на мі́сті озлобле́нія, і прикри́ ни сінь сме́ртная.
|
коли Ти смирив нас у землі злостраждань і тінню смерти покрив нас.
|
|
21
|
21
|
|
А́ще заби́хом і́м'я Бо́га на́шего, і а́ще возді́хом руки́ на́ша к бо́гу чужде́му,
|
Бо якби ми забули ім’я Бога нашого і простягнули руки свої до бога чужого,
|
|
22
|
22
|
|
не Бог ли взи́щеть сих? Той бо вість та́йная се́рдця.
|
то чи не покарав би нас Бог? Бо Він знає таємниці серця.
|
|
23
|
23
|
|
Зане́ Тебе́ ра́ди умерщвля́ємся весь день, вміни́хомся, я́ко о́вці заколе́нія.
|
Але за Тебе, Господи, вбивають нас кожен день, ми стали як вівці, що призначені на заколення.
|
|
24
|
24
|
|
Воста́ни, вску́ю спи́ши, Го́споди? воскресни́, і не отри́ни до конця́.
|
Встань, Господи, чого спиш Ти? Прокинься і не відкидай нас назавжди.
|
|
25
|
25
|
|
Вску́ю лице́ Твоє́ отвраща́єши? Забива́єши нищету́ на́шу і скорб на́шу?
|
Навіщо ховаєш лице Твоє? Забуваєш скорботу та біду нашу?
|
|
26
|
26
|
|
Я́ко смири́ся в персть душа́ на́ша, прильпе́ землі́ утро́ба на́ша.
|
Бо душа наша принижена до пороху, і серце наше в землю втоптане.
|
|
27
|
27
|
|
Воскресни́, Го́споди, помози́ нам і ізба́ви нас і́мене ра́ди Твоєго́.
|
Воскресни, Господи, поможи нам і визволи нас імені Твого ради.
|
