1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 113
|
Псалом 113
|
|
0
|
0
|
| Аллилу́я, 113. | [Алилуя.] |
|
1
|
1
|
| Во ісхо́ді Ізра́їлеві от Єги́пта, до́му Іа́ковля із люді́й ва́рвар, | Коли вийшов Ізраїль з Єгипту, дім Якова — від людей чужих, |
|
2
|
2
|
| бисть Іуде́я святи́ня Єго́, Ізра́їль — о́бласть Єго́. | Юдея стала святинею Його, а Ізраїль — володінням Його. |
|
3
|
3
|
| Мо́ре ви́ді і побіже́, Іорда́н возврати́ся всп'ять; | Море побачило і розступилося, Йордан повернув назад. |
|
4
|
4
|
| го́ри взигра́шася, я́ко овні́, і хо́лми, я́ко а́гнці о́вчії. | Гори підстрибували, як вівці, і пагорби — наче ягнята. |
|
5
|
5
|
| Что ті єсть, мо́ре, я́ко побі́гло єси́? І тебі́, Іорда́не, я́ко возврати́лся єси́ всп'ять? | Чого ти, море, розступилося? І ти, Йордане, чого повернув назад? |
|
6
|
6
|
| го́ри, я́ко взигра́стеся, я́ко овні́, і хо́лми, я́ко а́гнці о́вчії. | Чого ви, гори, як вівці, скачете, і ви, пагорби, наче ягнята? |
|
7
|
7
|
| От лиця́ Госпо́дня подви́жеся земля́, от лиця́ Бо́га Іа́ковля; | Перед лицем Господа затряслася земля, перед лицем Бога Якова, |
|
8
|
8
|
| обра́щшаго ка́мень во єзе́ра водна́я і несіко́мий во істо́чники водни́я. | що перетворив камінь на озеро води, скелю — на джерело потоків. |
|
9
|
9
|
| Не нам, Го́споди, не нам, но і́мені Твоєму́ даждь сла́ву о ми́лості Твоє́й і і́стині Твоє́й; | Не нам, Господи, не нам, а імені Твоєму дай славу з милости Твоєї. |
|
10
|
10
|
| Да не когда́ реку́ть язи́ци: гді єсть Бог їх? | Щоб не сказали народи: «Де Бог їх?» |
|
11
|
11
|
| Бог же наш на небесі́ і на землі́, вся єли́ка восхоті́, сотвори́. | Бог наш на небесах [і на землі], все, що захотів, створив. |
|
12
|
12
|
| І́доли язи́к — сребро́ і зла́то, діла́ рук челові́чеських; | Ідоли язичників — срібло й золото, діло рук людських: |
|
13
|
13
|
| уста́ і́муть і не возглаго́лють; о́чі і́муть і не у́зрять; | мають уста, та не говорять, мають очі, та не бачать, |
|
14
|
14
|
| у́ші і́муть, і не усли́шать; но́здри і́муть, і не обоня́ють; | мають вуха, та не чують, мають ніздрі, та нема в них нюху; |
|
15
|
15
|
| ру́ці і́муть, і не ося́жуть; но́зі і́муть, і не по́йдуть; не возглася́ть горта́нем свої́м. | руки їх не діють, ноги їх не ходять, жодного звуку немає в гортані їх. |
|
16
|
16
|
| Подо́бні їм да бу́дуть творя́щії я і всі наді́ющіїся на ня. | Подібні до них і ті, що роблять їх, і ті, що надіються на них. |
|
17
|
17
|
| Дом Ізра́їлев упова́ на Го́спода: Помо́щник і Защи́титель їм єсть. | [Доме] Ізраїля! Уповай на Господа, Він — наша поміч і захист. |
|
18
|
18
|
| Дом Ааро́нь упова́ на Го́спода: Помо́щник і Защи́титель їм єсть. | Доме Аарона! Уповай на Господа, Він — наша поміч і захист. |
|
19
|
19
|
| Боя́щіїся Го́спода упова́ша на Го́спода: Помо́щник і Защи́титель їм єсть. | Всі, що боїтеся Господа, уповайте на Господа, Він — наша поміч і захист. |
|
20
|
20
|
| Госпо́дь пом'яну́в ни благослови́л єсть нас, благослови́л єсть дом Ізра́їлев, благослови́л єсть дом Ааро́нь, | Господь пам’ятає про нас і благословляє [нас]: Він благословив дім Ізраїля, благословив дім Аарона, |
|
21
|
21
|
| благослови́л єсть боя́щияся Го́спода, ма́лия с вели́кими. | Він благословляє тих, що бояться Господа — малих і великих. |
|
22
|
22
|
| Да приложи́ть Госпо́дь на ви, на ви і на си́ни ва́ша; | Нехай же додасть вам Господь все більше й більше, вам і дітям вашим. |
|
23
|
23
|
| благослове́нні ви Го́сподеві, сотво́ршему не́бо і зе́млю. | Нехай благословить вас Господь, що сотворив небо і землю. |
|
24
|
24
|
| Не́бо небесе́ — Го́сподеві, зе́млю же даде́ синово́м челові́чеським. | Небо над небесами — оселя Господа, а землю Він дав синам людським. |
|
25
|
25
|
| Не ме́ртвії восхва́лять Тя, Го́споди, ніже́ всі низходя́щії во ад; | Не мертві хвалитимуть Господа, і не всі, що сходять у могилу. |
|
26
|
26
|
| но ми живі́ї благослови́м Го́спода отни́ні і до ві́ка. | А ми, [живі,] будемо благословляти Господа віднині й довіку. Алилуя. |
