|
Псалом 20
|
Псалом 20
|
|
1
|
1
|
| Псало́м Дави́ду, 20. | Начальнику хору. Псалом Давида. |
|
2
|
2
|
| Го́споди, си́лою Твоє́ю возвесели́ться цар, і о спасе́нії Твоє́м возра́дується зіло́. | Господи, силою Твоєю звеселиться цар і спасінню Твоєму вельми возрадується. |
|
3
|
3
|
| Жела́ніє се́рдця єго́ дал єси́ єму́, і хоті́нія устну́ єго́ ні́си лиши́л єго́. | Ти дав йому бажання серця його і прохання уст його Ти не відкинув. |
|
4
|
4
|
| Я́ко предвари́л єси́ єго́ благослове́нієм благости́нним, положи́л єси́ на главі́ єго́ віне́ць от ка́мене че́стна. | Ти зустрів його благословенням благісним і поклав на голову його вінець із чистого золота. |
|
5
|
5
|
| Живота́ проси́л єсть у Тебе́, і дал єси́ єму́ долготу́ дній во вік ві́ка. | Життя він просив у Тебе, і Ти дав йому довголіття на віки віків. |
|
6
|
6
|
| Ве́лія сла́ва єго́ спасе́нієм Твої́м; сла́ву і велелі́піє возложи́ши на него́. | Велика слава його у спасінні Твоїм, славою й величчю Ти прикрасив його. |
|
7
|
7
|
| Я́ко да́си єму́ благослове́ніє во вік ві́ка; возвесели́ши єго́ ра́достію с лице́м Твої́м. | Ти дав йому благословення, навіки звеселив його радістю перед лицем Твоїм. |
|
8
|
8
|
| Я́ко цар упова́єть на Го́спода, і ми́лостію Ви́шняго не подви́житься. | Бо цар уповає на Господа і милістю Всевишнього не захитається. |
|
9
|
9
|
| Да обря́щеться рука́ Твоя́ всім враго́м Твої́м, десни́ця Твоя́ да обря́щеть вся ненави́дящия Тебе́. | Рука Твоя, Господи, нехай знайде [всіх] ворогів Твоїх, правиця Твоя нехай досягне всіх, що ненавидять Тебе. |
|
10
|
10
|
| Я́ко положи́ши їх, я́ко пещ о́гненную во вре́м'я лиця́ Твоєго́; Госпо́дь гні́вом Свої́м см'яте́ть я, і сність їх огнь. | В час гніву Твого Ти розпалиш їх, як піч. У гніві Своїм Господь погубить їх, і поїсть їх вогонь. |
|
11
|
11
|
| Плод їх от землі́ погуби́ши, і сі́м'я їх от сино́в челові́чеських. | Ти знищиш плід їх із землі і рід їх з-поміж синів людських. |
|
12
|
12
|
| Я́ко уклони́ша на Тя зла́я, поми́слиша сові́ти, ї́хже не возмо́гуть соста́вити. | Бо вони замислили ворожнечу проти Тебе — злий намір, якого не можуть [здійснити]. |
|
13
|
13
|
| Я́ко положи́ши я хребе́т; во ізби́тціх Твої́х угото́виши лице́ їх. | Ти поженеш їх перед Собою, з луків Твоїх пустиш стріли в лице їх. |
|
14
|
14
|
| Вознеси́ся, Го́споди, си́лою Твоє́ю; воспоє́м і поє́м си́ли Твоя́. | Піднесися, Господи, силою Твоєю! Будемо співати й прославляти могутність Твою. |
