Псалом 7
|
Псалом 7
|
1
|
1
|
Псало́м Дави́ду, єго́же воспі́т Го́сподеві о словесі́х Хусі́євих, си́на Іємені́їна, 7. | Плачевна пісня Давида, яку він співав Господу з приводу Хуса, сина Веніамінового. |
2
|
2
|
Го́споди Бо́же мой, на Тя упова́х, спаси́ м'я от всіх гоня́щих м'я і ізба́ви м'я; | Господи, Боже мій! Я на Тебе надіюся, спаси мене і від усіх гонителів моїх визволи мене. |
3
|
3
|
да не когда́ похи́тить, я́ко лев, ду́шу мою́, не су́щу ізбавля́ющу, ніже́ спаса́ющу. | Щоб ворог не схопив, як лев, душу мою, коли нема визволителя [і спасителя]. |
4
|
4
|
Го́споди Бо́же мой, а́ще сотвори́х сіє́, а́ще єсть непра́вда в руку́ моє́ю, | Господи, Боже мій! Якщо я вчинив щось недобре, якщо є неправда в руках моїх, |
5
|
5
|
а́ще возда́х воздаю́щим мі зла, да отпаду́ у́бо от враг мої́х тощ; | якщо я відплатив злом приятелям моїм або чинив зло тому, хто без причини ворогував проти мене, |
6
|
6
|
да пожене́ть у́бо враг ду́шу мою́, і да пости́гнеть, і попере́ть в зе́млю живо́т мой, і сла́ву мою́ в персть всели́ть. | то нехай ворог переслідує душу мою, нехай настигне її, втопче в землю життя моє і славу мою кине в порох. |
7
|
7
|
Воскресни́, Го́споди, гні́вом Твої́м, вознеси́ся в конця́х враг Твої́х, і воста́ни, Го́споди Бо́же мой, повелі́нієм, і́мже запові́дал єси́, | Встань, Господи, у гніві Твоїм, піднесися проти лютування ворогів моїх. Устань, Господи, Боже мій, на суд, що заповідав Ти. |
8
|
8
|
і сонм люді́й оби́деть Тя, і о том на висоту́ обрати́ся. | І сонм народів оточить Тебе, над ним високо піднесись. |
9
|
9
|
Госпо́дь су́дить лю́дем; суди́ мі, Го́споди, по пра́вді моє́й і по незло́бі моє́й на м'я. | Господь судить народи. Суди мене, Господи, за правдою моєю і за невинністю моєю. |
10
|
10
|
Да сконча́ється зло́ба грі́шних, і іспра́виши пра́веднаго, іспита́яй сердця́ і утро́би, Бо́же, пра́ведно. | Нехай припиниться злоба грішних, а праведника підкріпи, бо Ти, Боже праведний, знаєш серця й думки. |
11
|
11
|
По́мощ моя́ от Бо́га, спаса́ющаго пра́вия се́рдцем. | Поміч моя від Бога, Який спасає праведних серцем. |
12
|
12
|
Бог суди́тель пра́веден, і крі́пок, і долготерпіли́в, і не гнів наводя́й на всяк день. | Бог — Суддя праведний, [непохитний, довготерпеливий] і не посилає гніву щодня. |
13
|
13
|
А́ще не обратите́ся, ору́жіє своє́ очи́стить, лук Свой напряже́, і угото́ва ї, | Коли ж хто не кається, Він гострить меч Свій, готує зброю Свою і направляє на нього. |
14
|
14
|
і в нем угото́ва сосу́ди сме́ртния, стрі́ли Своя́ сгара́ємим соді́ла. | Готує для нього лук; стріли Свої робить палючими. |
15
|
15
|
Се, болі́ непра́вдою, зача́т болі́знь і роди́ беззако́ніє; | Ось нечестивий захворів на неправду, зачав злобу і породив беззаконня. |
16
|
16
|
ров ізри́ і іскопа́ ї, і паде́ть в я́му, ю́же соді́ла. | Копав яму, і викопав її, і впав у ту яму, яку сам приготував. |
17
|
17
|
Обрати́ться болі́знь єго́ на главу́ єго́, і на верх єго́ непра́вда єго́ сни́деть. | І повернеться злоба його на голову його, і неправда його на тім’я його впаде. |
18
|
18
|
Іспові́мся Го́сподеві по пра́вді Єго́ і пою́ і́мені Го́спода Ви́шняго. | Прославлятиму Господа за правду Його і величатиму ім’я Господа Всевишнього. |