1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 7
|
Псалом 7
|
|
1
|
1
|
|
Псало́м Дави́ду, єго́же воспі́т Го́сподеві о словесі́х Хусі́євих, си́на Іємені́їна, 7.
|
Плачевна пісня Давида, яку він співав Господу з приводу Хуса, сина Веніамінового.
|
|
2
|
2
|
|
Го́споди Бо́же мой, на Тя упова́х, спаси́ м'я от всіх гоня́щих м'я і ізба́ви м'я;
|
Господи, Боже мій! Я на Тебе надіюся, спаси мене і від усіх гонителів моїх визволи мене.
|
|
3
|
3
|
|
да не когда́ похи́тить, я́ко лев, ду́шу мою́, не су́щу ізбавля́ющу, ніже́ спаса́ющу.
|
Щоб ворог не схопив, як лев, душу мою, коли нема визволителя [і спасителя].
|
|
4
|
4
|
|
Го́споди Бо́же мой, а́ще сотвори́х сіє́, а́ще єсть непра́вда в руку́ моє́ю,
|
Господи, Боже мій! Якщо я вчинив щось недобре, якщо є неправда в руках моїх,
|
|
5
|
5
|
|
а́ще возда́х воздаю́щим мі зла, да отпаду́ у́бо от враг мої́х тощ;
|
якщо я відплатив злом приятелям моїм або чинив зло тому, хто без причини ворогував проти мене,
|
|
6
|
6
|
|
да пожене́ть у́бо враг ду́шу мою́, і да пости́гнеть, і попере́ть в зе́млю живо́т мой, і сла́ву мою́ в персть всели́ть.
|
то нехай ворог переслідує душу мою, нехай настигне її, втопче в землю життя моє і славу мою кине в порох.
|
|
7
|
7
|
|
Воскресни́, Го́споди, гні́вом Твої́м, вознеси́ся в конця́х враг Твої́х, і воста́ни, Го́споди Бо́же мой, повелі́нієм, і́мже запові́дал єси́,
|
Встань, Господи, у гніві Твоїм, піднесися проти лютування ворогів моїх. Устань, Господи, Боже мій, на суд, що заповідав Ти.
|
|
8
|
8
|
|
і сонм люді́й оби́деть Тя, і о том на висоту́ обрати́ся.
|
І сонм народів оточить Тебе, над ним високо піднесись.
|
|
9
|
9
|
|
Госпо́дь су́дить лю́дем; суди́ мі, Го́споди, по пра́вді моє́й і по незло́бі моє́й на м'я.
|
Господь судить народи. Суди мене, Господи, за правдою моєю і за невинністю моєю.
|
|
10
|
10
|
|
Да сконча́ється зло́ба грі́шних, і іспра́виши пра́веднаго, іспита́яй сердця́ і утро́би, Бо́же, пра́ведно.
|
Нехай припиниться злоба грішних, а праведника підкріпи, бо Ти, Боже праведний, знаєш серця й думки.
|
|
11
|
11
|
|
По́мощ моя́ от Бо́га, спаса́ющаго пра́вия се́рдцем.
|
Поміч моя від Бога, Який спасає праведних серцем.
|
|
12
|
12
|
|
Бог суди́тель пра́веден, і крі́пок, і долготерпіли́в, і не гнів наводя́й на всяк день.
|
Бог — Суддя праведний, [непохитний, довготерпеливий] і не посилає гніву щодня.
|
|
13
|
13
|
|
А́ще не обратите́ся, ору́жіє своє́ очи́стить, лук Свой напряже́, і угото́ва ї,
|
Коли ж хто не кається, Він гострить меч Свій, готує зброю Свою і направляє на нього.
|
|
14
|
14
|
|
і в нем угото́ва сосу́ди сме́ртния, стрі́ли Своя́ сгара́ємим соді́ла.
|
Готує для нього лук; стріли Свої робить палючими.
|
|
15
|
15
|
|
Се, болі́ непра́вдою, зача́т болі́знь і роди́ беззако́ніє;
|
Ось нечестивий захворів на неправду, зачав злобу і породив беззаконня.
|
|
16
|
16
|
|
ров ізри́ і іскопа́ ї, і паде́ть в я́му, ю́же соді́ла.
|
Копав яму, і викопав її, і впав у ту яму, яку сам приготував.
|
|
17
|
17
|
|
Обрати́ться болі́знь єго́ на главу́ єго́, і на верх єго́ непра́вда єго́ сни́деть.
|
І повернеться злоба його на голову його, і неправда його на тім’я його впаде.
|
|
18
|
18
|
|
Іспові́мся Го́сподеві по пра́вді Єго́ і пою́ і́мені Го́спода Ви́шняго.
|
Прославлятиму Господа за правду Його і величатиму ім’я Господа Всевишнього.
|
