Псалом 138
|
Псалом 138
|
0
|
0
|
В коне́ць Дави́ду, псало́м Заха́ріїн, в разсі́янії, 138. | Начальнику хору. Псалом Давида. (Захарії). |
1
|
1
|
Го́споди, іскуси́л м'я єси́ і позна́л м'я єси́; Ти позна́л єси́ сіда́ніє моє́ і воста́ніє моє́. | Господи, Ти випробував мене і знаєш мене. |
2
|
2
|
Ти разумі́л єси́ помишле́нія моя́ іздале́ча; | Ти знаєш, коли я сяду і коли я встану. Ти наперед знаєш думки мої. |
3
|
3
|
стезю́ мою́ і у́же моє́ Ти єси́ ізслі́довал і вся путі́ моя́ прови́діл єси́. | Стежку мою і місце перебування мого Ти визначив, і всі путі мої відомі Тобі. |
4
|
4
|
Я́ко ність льсти в язи́ці моє́м; се, Го́споди, Ти позна́л єси́ | Ще нема слова на язиці моїм, а вже Ти, Господи, все знаєш. |
5
|
5
|
вся послі́дняя і дре́вняя; Ти созда́л єси́ м'я і положи́л єси́ на мні ру́ку Твою́. | Ти ствердив мене і поклав на мене руку Твою. |
6
|
6
|
Удиви́ся ра́зум Твой от мене́, утверди́ся, не возмогу́ к Нему́. | Дивне для мене всевідання [Твоє]; високе воно для мене, і я не можу збагнути його. |
7
|
7
|
Ка́мо пойду́ от Ду́ха Твоєго́? І от лиця́ Твоєго́ ка́мо біжу́? | Куди піду я від Духа Твого і від лиця Твого куди втечу? |
8
|
8
|
А́ще взи́ду на не́бо, Ти та́мо єси́; а́ще сни́ду во ад, та́мо єси́. | Зійду на небо — Ти там перебуваєш; зійду в пекло — і там Ти. |
9
|
9
|
А́ще возьму́ крилі́ мої́ ра́но і вселю́ся в послі́дніх мо́ря, | Чи візьму крила в ранньої зорі і переселюся на самий край моря, |
10
|
10
|
і та́мо бо рука́ Твоя́ наста́вить м'я, і удержи́ть м'я десни́ця Твоя́. | і там рука Твоя поведе мене, і правиця Твоя триматиме мене. |
11
|
11
|
І ріх: єда́ тьма попере́ть м'я? І нощ просвіще́ніє в сла́дості моє́й. | Сказав би я: може, темрява сховає мене, то й темрява стане світлою перед Тобою. |
12
|
12
|
Я́ко тьма не помрачи́ться от Тебе́, і нощ я́ко день просвіти́ться; я́ко тьма єя́, та́ко і світ єя́. | Не сховає від Тебе й темрява, бо й ніч перед Тобою як день; і пітьма перед Тобою як світло. |
13
|
13
|
Я́ко Ти созда́л [стяжа́л] єси́ утро́би моя́, восприя́л м'я єси́ із чре́ва ма́тере моєя́. | Ти створив усе нутро моє, витворив мене в утробі матері моєї. |
14
|
14
|
Іспові́мся Тебі́, я́ко стра́шно удиви́лся єси́; чу́дна діла́ Твоя́, і душа́ моя́ зна́єть зіло́. | Прославляю Тебе за те, що Ти так дивно створив мене. Дивні діла Твої, і душа моя добре це знає. |
15
|
15
|
Не утаї́ся кость моя́ от Тебе́, ю́же сотвори́л єси́ в та́йні, і соста́в мой в преіспо́дніх землі́. | Не були втаєні від Тебе кості мої, коли в тайні зачався я, коли в утробі витворювалося тіло моє. |
16
|
16
|
Несоді́ланноє моє́ ви́дісті о́чі Твої́, і в кни́зі Твоє́й всі напи́шуться; во днех сози́ждуться, і нікто́же в них. | Очі Твої бачили зародок мій, і в книзі Твоїй були записані всі дні, призначені для мене, коли ще й одного з них не було. |
17
|
17
|
Мні же зіло́ че́стні би́ша дру́зі Твої́, Бо́же, зіло́ утверди́шася влади́чествія їх; | О, які величні для мене замисли Твої, Боже! І яка велика кількість їх! |
18
|
18
|
ізочту́ їх, і па́че піска́ умно́жаться; воста́х, і єще́ єсьм с Тобо́ю. | Став би лічити їх, та їх більше, ніж піску; коли я пробуджуюсь, я все ще перед Тобою. |
19
|
19
|
А́ще ізбіє́ши грі́шники, Бо́же; му́жіє крове́й, уклоні́теся от мене́. | О, коли б Ти, Боже, знищив нечестивого! Відійдіть від мене, кровожерні! |
20
|
20
|
Я́ко ревни́ві єсте́ в помишле́ніїх, при́ймуть в суєту́ гра́ди Твоя́. | Вороги Твої, Господи, говорять проти Тебе зневажливо; марне замишляють вороги Твої. |
21
|
21
|
Не ненави́дящия ли Тя, Го́споди, возненави́діх, і о вразі́х Твої́х іста́ях? | Чи ж мені не мати ненависти проти тих, що Тебе, Господи, ненавидять? І чи не цуратися тих, що повстають проти Тебе? |
22
|
22
|
Соверше́нною не́навистію возненави́діх я; во враги́ би́ша мі. | Повною ненавистю ненавиджу їх; ворогами моїми стали вони. |
23
|
23
|
Іскуси́ м'я, Бо́же, і уві́ждь се́рдце моє́; істяжи́ м'я і разумі́й стезі́ моя́; | Випробуй мене, Боже, і побач серце моє, досліди думки мої. |
24
|
24
|
і виждь, а́ще путь беззако́нія во мні, і наста́ви м'я на путь ві́чен. | Подивись, чи не на шляху я беззаконня і чи на добрій я дорозі? Якщо ні, то настанови мене на путь вічну. |