1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 142
|
Псалом 142
|
|
0
|
0
|
|
Псало́м Дави́ду, єгда́ гоня́ше єго́ Авессало́м, син єго́, 142.
|
Псалом Давида, [коли його переслідував син — Авессалом.]
|
|
1
|
1
|
|
Го́споди, усли́ши моли́тву мою́, внуши́ моле́ніє моє́ во і́стині Твоє́й, усли́ши м'я в пра́вді Твоє́й;
|
Господи, почуй молитву мою, зглянься на моління моє в істині Твоїй, вислухай мене у правді Твоїй.
|
|
2
|
2
|
|
і не вни́ди в суд с рабо́м Твої́м, я́ко не оправди́ться пред Тобо́ю всяк живи́й.
|
І не входь у суд з рабом Твоїм, бо не виправдається перед Тобою ніхто з живих.
|
|
3
|
3
|
|
Я́ко погна́ враг ду́шу мою́; смири́л єсть в зе́млю живо́т мой; посади́л м'я єсть в те́мних, я́ко ме́ртвия ві́ка.
|
Бо ворог переслідує душу мою, втоптав у землю життя моє, посадив мене в темряву, як давно померлих.
|
|
4
|
4
|
|
І уни́ во мні дух мой, во мні см'яте́ся се́рдце моє́.
|
І впав у мені дух мій, стривожилось у мені серце моє.
|
|
5
|
5
|
|
Пом'яну́х дні дре́внія, поучи́хся во всіх ді́ліх Твої́х, в творе́ніїх руку́ Твоє́ю поуча́хся.
|
Я згадую дні давні, розмірковую про всі діла Твої і в творінні рук Твоїх повчаюся.
|
|
6
|
6
|
|
Возді́х к Тебі́ ру́ці мої́; душа́ моя́, я́ко земля́ безво́дная, Тебі́.
|
До Тебе простягаю руки мої: душа моя, як земля безводна, перед Тобою.
|
|
7
|
7
|
|
Ско́ро усли́ши м'я, Го́споди, ізчезе́ дух мой; не отврати́ лиця́ Твоєго́ от мене́, і уподо́блюся низходя́щим в ров.
|
Скоро почуй мене, Господи, згасає дух мій. Не відверни лиця Твого від мене, бо уподібнюся тим, що сходять у могилу.
|
|
8
|
8
|
|
Сли́шану сотвори́ мні зау́тра ми́лость Твою́, я́ко на Тя упова́х; скажи́ мні, Го́споди, путь, в о́ньже пойду́, я́ко к Тебі́ взях ду́шу мою́.
|
Дай мені зрання відчути милість Твою, бо на Тебе уповаю. Вкажи мені, [Господи], путь, якою піду, бо до Тебе підношу душу мою.
|
|
9
|
9
|
|
Ізми́ м'я от враг мої́х, Го́споди, к Тебі́ прибіго́х.
|
Визволи мене від ворогів моїх, Господи, до Тебе вдаюся,
|
|
10
|
10
|
|
Научи́ м'я твори́ти во́лю Твою́, я́ко Ти єси́ Бог мой; Дух Твой Благи́й наста́вить м'я на зе́млю пра́ву.
|
навчи мене творити волю Твою, бо Ти єси Бог мій. Дух Твій благий наставить мене на землю правди;
|
|
11
|
11
|
|
І́мене Твоєго́ ра́ди, Го́споди, живи́ши м'я пра́вдою Твоє́ю; ізведе́ши от печа́лі ду́шу мою́;
|
імені Твого ради, Господи, оживи мене правдою Твоєю. Виведи з печалі душу мою
|
|
12
|
12
|
|
і ми́лостію Твоє́ю потреби́ши враги́ моя́ і погуби́ши вся стужа́ющия душі́ моє́й; я́ко аз раб Твой єсьм.
|
і милістю Твоєю знищ ворогів моїх. І вигуби гнобителів душі моєї, бо я раб Твій є. Слава…
|
|
1001
|
|
|
Сла́ва:
|
