1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 142
|
Псалом 142
|
|
0
|
0
|
| Псало́м Дави́ду, єгда́ гоня́ше єго́ Авессало́м, син єго́, 142. | Псалом Давида, [коли його переслідував син — Авессалом.] |
|
1
|
1
|
| Го́споди, усли́ши моли́тву мою́, внуши́ моле́ніє моє́ во і́стині Твоє́й, усли́ши м'я в пра́вді Твоє́й; | Господи, почуй молитву мою, зглянься на моління моє в істині Твоїй, вислухай мене у правді Твоїй. |
|
2
|
2
|
| і не вни́ди в суд с рабо́м Твої́м, я́ко не оправди́ться пред Тобо́ю всяк живи́й. | І не входь у суд з рабом Твоїм, бо не виправдається перед Тобою ніхто з живих. |
|
3
|
3
|
| Я́ко погна́ враг ду́шу мою́; смири́л єсть в зе́млю живо́т мой; посади́л м'я єсть в те́мних, я́ко ме́ртвия ві́ка. | Бо ворог переслідує душу мою, втоптав у землю життя моє, посадив мене в темряву, як давно померлих. |
|
4
|
4
|
| І уни́ во мні дух мой, во мні см'яте́ся се́рдце моє́. | І впав у мені дух мій, стривожилось у мені серце моє. |
|
5
|
5
|
| Пом'яну́х дні дре́внія, поучи́хся во всіх ді́ліх Твої́х, в творе́ніїх руку́ Твоє́ю поуча́хся. | Я згадую дні давні, розмірковую про всі діла Твої і в творінні рук Твоїх повчаюся. |
|
6
|
6
|
| Возді́х к Тебі́ ру́ці мої́; душа́ моя́, я́ко земля́ безво́дная, Тебі́. | До Тебе простягаю руки мої: душа моя, як земля безводна, перед Тобою. |
|
7
|
7
|
| Ско́ро усли́ши м'я, Го́споди, ізчезе́ дух мой; не отврати́ лиця́ Твоєго́ от мене́, і уподо́блюся низходя́щим в ров. | Скоро почуй мене, Господи, згасає дух мій. Не відверни лиця Твого від мене, бо уподібнюся тим, що сходять у могилу. |
|
8
|
8
|
| Сли́шану сотвори́ мні зау́тра ми́лость Твою́, я́ко на Тя упова́х; скажи́ мні, Го́споди, путь, в о́ньже пойду́, я́ко к Тебі́ взях ду́шу мою́. | Дай мені зрання відчути милість Твою, бо на Тебе уповаю. Вкажи мені, [Господи], путь, якою піду, бо до Тебе підношу душу мою. |
|
9
|
9
|
| Ізми́ м'я от враг мої́х, Го́споди, к Тебі́ прибіго́х. | Визволи мене від ворогів моїх, Господи, до Тебе вдаюся, |
|
10
|
10
|
| Научи́ м'я твори́ти во́лю Твою́, я́ко Ти єси́ Бог мой; Дух Твой Благи́й наста́вить м'я на зе́млю пра́ву. | навчи мене творити волю Твою, бо Ти єси Бог мій. Дух Твій благий наставить мене на землю правди; |
|
11
|
11
|
| І́мене Твоєго́ ра́ди, Го́споди, живи́ши м'я пра́вдою Твоє́ю; ізведе́ши от печа́лі ду́шу мою́; | імені Твого ради, Господи, оживи мене правдою Твоєю. Виведи з печалі душу мою |
|
12
|
12
|
| і ми́лостію Твоє́ю потреби́ши враги́ моя́ і погуби́ши вся стужа́ющия душі́ моє́й; я́ко аз раб Твой єсьм. | і милістю Твоєю знищ ворогів моїх. І вигуби гнобителів душі моєї, бо я раб Твій є. Слава… |
|
1001
|
|
| Сла́ва: |
