|
Псалом 50
|
Псалом 50
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, псало́м Дави́ду, внегда́ вни́ти к нему́ Нафа́ну проро́ку, | Начальнику хору. Псалом Давида, |
|
2
|
2
|
| єгда́ вни́де к Вирсаві́ї, жені́ Урі́єві, 50. | коли приходив до нього пророк Нафан, після того, як Давид увійшов до Вирсавії. (Молитва покаяння). |
|
3
|
3
|
| Поми́луй м'я, Бо́же, по вели́цій ми́лості Твоє́й і по мно́жеству щедро́т Твої́х очи́сти беззако́ніє моє́. | Помилуй мене, Боже, з великої милости Твоєї, і з великого милосердя Твого прости провини мої. |
|
4
|
4
|
| Найпа́че оми́й м'я от беззако́нія моєго́ і от гріха́ моєго́ очи́сти м'я; | Особливо омий мене від беззаконня мого і від гріха мого очисти мене. |
|
5
|
5
|
| я́ко беззако́ніє моє́ аз зна́ю, і гріх мой пре́до мно́ю єсть ви́ну. | Бо беззаконня моє я знаю, і гріх мій повсякчас переді мною. |
|
6
|
6
|
| Тебі́ єди́ному согріши́х і лука́воє пред Тобо́ю сотвори́х; я́ко да оправди́шися во словесі́х Твої́х і побіди́ши, внегда́ суди́ти Ті. | Проти Тебе єдиного я згрішив і лукаве перед Тобою вчинив, отже, праведний Ти у слові Твоїм і справедливий у присуді Твоїм. |
|
7
|
7
|
| Се бо, в беззако́ніїх зача́т єсьм, і во грісі́х роди́ м'я ма́ти моя́. | Ось бо в беззаконні зачатий я, і в гріхах породила мене мати моя. |
|
8
|
8
|
| Се бо, і́стину возлюби́л єси́, безві́стная і та́йная прему́дрости Твоєя́ яви́л мі єси́. | Бо Ти істину полюбив єси, невідоме й таємне мудрости [Твоєї] явив Ти мені. |
|
9
|
9
|
| Окропи́ши м'я іссо́пом, і очи́щуся; оми́єши м'я, і па́че сні́га убілю́ся. | Окропи мене ісопом — і очищуся, омий мене — і стану біліший від снігу. |
|
10
|
10
|
| Слу́ху моєму́ да́си ра́дость і весе́ліє; возра́дуються ко́сті смире́нния. | Дай мені почути радість і веселість — і зрадіють кості мої упокорені. |
|
11
|
11
|
| Отврати́ лице́ Твоє́ от гріх мої́х і вся беззако́нія моя́ очи́сти. | Відверни лице Твоє від гріхів моїх і прости всі беззаконня мої. |
|
12
|
12
|
| Се́рдце чи́сто сози́жди во мні, Бо́же, і дух прав обнови́ во утро́бі моє́й. | Серце чисте створи в мені, Боже, і духа праведного віднови в нутрі моєму. |
|
13
|
13
|
| Не отве́ржи мене́ от лиця́ Твоєго́ і Ду́ха Твоєго́ Свята́го не отими́ от мене́. | Не відкинь мене від лиця Твого і Духа Твого Святого не відніми від мене. |
|
14
|
14
|
| Возда́ждь мі ра́дость спасе́нія Твоєго́ і ду́хом влади́чним утверди́ м'я. | Поверни мені радість спасіння Твого і духом могутнім укріпи мене. |
|
15
|
15
|
| Научу́ беззако́нния путе́м Твої́м, і нечести́вії к Тебі́ обратя́ться. | Навчатиму беззаконників шляхів Твоїх, і нечестиві навернуться до Тебе. |
|
16
|
16
|
| Ізба́ви м'я от крове́й, Бо́же, Бо́же спасе́нія моєго́; возра́дується язи́к мой пра́вді Твоє́й. | Визволи мене від вини кривавої, Боже, Боже спасіння мого, і язик мій радісно славитиме правду Твою. |
|
17
|
17
|
| Го́споди, устні́ мої́ отве́рзеши, і уста́ моя́ возвістя́ть хвалу́ Твою́. | Господи, відкрий уста мої, і уста мої сповістять хвалу Твою. |
|
18
|
18
|
| Я́ко а́ще би восхоті́л єси́ же́ртви, дал бих у́бо: всесожже́нія не благоволи́ши. | Бо коли б Ти жертви забажав, приніс би я: всепалення Ти не бажаєш. |
|
19
|
19
|
| Же́ртва Бо́гу — дух сокруше́н; се́рдце сокруше́нно і смире́нно Бог не унічижи́ть. | Жертва Богові — це дух упокорений, серцем скорботним і смиренним Ти не погордуєш. |
|
20
|
20
|
| Ублажи́, Го́споди, благоволе́нієм Твої́м Сіо́на, і да сози́ждуться сті́ни Ієрусали́мськія; | Ублажи, [Господи], благоволінням Твоїм Сион, і нехай збудуються стіни єрусалимські. |
|
21
|
21
|
| тогда́ благоволи́ши же́ртву пра́вди, возноше́ніє і всесожега́ємая; тогда́ возложа́ть на олта́р Твой тельці́. | Тоді буде угодна Тобі жертва правди, приношення і всепалення: тоді покладуть на Жертовник Твій тельців. |
|
1001
|
1001
|
| Сла́ва: | Слава… |
