1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
37
44
45
50
53
54
...
|
Псалом 32
|
Псалом 32
|
|
0
|
0
|
| Псало́м Дави́ду, не надпи́сан у євре́й, 32. | [Псалом Давида.] |
|
1
|
1
|
| Ра́дуйтеся, пра́веднії, о Го́споді; пра́вим подоба́єть похвала́. | Радуйтеся, праведні, у Господі; праведним подобає похвала. |
|
2
|
2
|
| Іспові́дайтеся Го́сподеві в гу́слех, во псалти́рі десятостру́ннім по́йте Єму́; | Прославляйте Господа на гуслях, співайте Йому на десятиструнній псалтирі. |
|
3
|
3
|
| воспо́йте Єму́ піснь но́ву, до́брі по́йте Єму́ со восклица́нієм; | Співайте Йому пісню нову, співайте радісно, з піднесенням. |
|
4
|
4
|
| я́ко пра́во сло́во Госпо́днє, і вся діла́ Єго́ в ві́рі. | Бо слово Господнє праве і всі діла Його праведні. |
|
5
|
5
|
| Лю́бить ми́лостиню і суд Госпо́дь, ми́лости Госпо́дні іспо́лнь земля́. | Господь любить правду і праведний суд, милости Його повна земля. |
|
6
|
6
|
| Сло́вом Госпо́днім небеса́ утверди́шася, і Ду́хом уст Єго́ вся си́ла їх; | Словом Господнім сотворено небеса, і духом уст Його — вся сила їх. |
|
7
|
7
|
| собира́яй, я́ко міх, во́ди морські́я, полага́яй в сокро́вищих бе́здни. | Він зібрав, наче в міх, води морські, утворив у глибині їх безодні. |
|
8
|
8
|
| Да убої́ться Го́спода вся земля́, от Него́же да подви́жуться всі живу́щії по вселе́нній; | Нехай боїться Господа вся земля, нехай тремтять перед Ним усі, що живуть на світі. |
|
9
|
9
|
| я́ко Той рече́ — і би́ша; Той повелі́ — і созда́шася. | Бо Він сказав — і сталося, Він повелів — і створилося. |
|
10
|
10
|
| Госпо́дь разоря́єть сові́ти язи́ков, отмета́єть же ми́слі люді́й і отмета́єть сові́ти князе́й. | Господь нищить змови народів, відкидає злі задуми людей, [розбиває змови князів]. |
|
11
|
11
|
| Сові́т же Госпо́день во вік пребива́єть, помишле́нія се́рдця Єго́ — в род і род. | Рада ж Господня стоїть вічно, і думки серця Його — з роду в рід. |
|
12
|
12
|
| Блаже́н язи́к, єму́же єсть Госпо́дь Бог Єго́, — лю́діє, яже ізбра́ в наслі́діє Себі́. | Блаженний народ, у якого Бог є Господом, — люди, яких обрав Господь у насліддя Собі. |
|
13
|
13
|
| С небесе́ призрі́ Госпо́дь, ви́ді вся си́ни челові́чеськія; | Господь з неба дивиться і бачить усіх синів людських. |
|
14
|
14
|
| от гото́ваго жили́ща Своєго́ призрі́ на вся живу́щия на землі́; | Дивиться з Престолу, на якому сидить, і бачить усіх, що живуть на землі. |
|
15
|
15
|
| созда́вий на єди́ні сердця́ їх, разуміва́яй на вся діла́ їх. | Він створив серця всіх їх і знає всі діла їхні. |
|
16
|
16
|
| Не спаса́ється цар мно́гою си́лою, і ісполи́н не спасе́ться мно́жеством крі́пости своєя́. | Не захистить царя велике військо його, і велетня не спасе велика сила його. |
|
17
|
17
|
| Ложь конь во спасе́ніє, во мно́жестві же си́ли своєя́ не спасе́ться. | Ненадійний кінь для спасіння, не спасе він великою силою своєю. |
|
18
|
18
|
| Се, о́чі Госпо́дні на боя́щияся Єго́, упова́ющия на ми́лость Єго́; | Бо ось очі Господні на тих, що бояться Його, і на тих, що надіються на милість Його. |
|
19
|
19
|
| ізба́вити от сме́рти ду́ші їх, і препита́ти я в глад. | Він спасе душі їхні від смерти, і в часи голоду наситить їх. |
|
20
|
20
|
| Душа́ же на́ша ча́єть Го́спода, я́ко помо́щник і защи́титель наш єсть; | Душа ж наша нехай уповає на Господа, бо Він поміч і захист наш. |
|
21
|
21
|
| я́ко о Нем возвесели́ться се́рдце на́ше, і во і́м'я свято́є Єго́ упова́хом. | Ним звеселиться серце наше, бо ми надіємося на святе ім’я Його. |
|
22
|
22
|
| Бу́ди, Го́споди, ми́лость Твоя́ на нас, я́коже упова́хом на Тя. | Милість Твоя, Господи, нехай буде над нами, бо ми уповаємо на Тебе. |
