1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 57
|
Псалом 57
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, да не растли́ши, Дави́ду в столпописа́ніє, 57. | Начальнику хору. Не погуби. Псалом Давида. |
|
2
|
2
|
| А́ще воі́стину у́бо пра́вду глаго́лете, пра́вая суді́те, си́нове челові́честії. | Чи правду говорите ви, сильні; чи за правдою судите ви, сини людські? |
|
|
3
|
| І́бо в се́рдці беззако́ніє ді́лаєте на землі́, непра́вду ру́ки ва́ша сплета́ють. | Ні, беззаконня складаєте ви в серці. Неправду сплітають руки ваші на землі. |
|
4
|
4
|
| Очужди́шася грі́шници от ложе́сн, заблуди́ша от чре́ва, глаго́лаша лжу. | Від правди відступили грішні, від народження свого, від утроби матері блудять, кажучи неправду. |
|
5
|
5
|
| Я́рость їх по подо́бію зміїну́, я́ко а́спида глу́ха і затика́ющаго у́ші свої́, | Отрута в них, як у змії, як у глухого аспида, що затикає вуха свої, |
|
6
|
6
|
| і́же не усли́шить гла́са обава́ющих*, обава́єм обава́ється от прему́дра. | щоб не чути того, хто проклинає, хоч би й як умів він заклинати. |
|
7
|
7
|
| Бог сокруши́ть зу́би їх во усті́х їх; члено́вния* львов сокруши́л єсть Госпо́дь. | Боже, сокруши зуби їхні у щелепах їхніх. Розірви, Господи, пащі звірів. |
|
8
|
8
|
| Унічижа́ться, я́ко вода́ мимотеку́щая; напряже́ть лук свой, до́ндеже ізнемо́гуть. | Нехай щезнуть вони, як вода розлита, а коли пустять вони стріли свої, нехай вони не матимуть сили. |
|
9
|
9
|
| Я́ко воск раста́яв оти́муться; паде́ огнь на них, і не ви́діша со́лнця. | Нехай упаде на них вогонь, щоб розтанули, як віск, і вже не побачили сонця. |
|
10
|
10
|
| Пре́жде є́же разумі́ти те́рнія ва́шего ра́мна, я́ко жи́ви, я́ко во гні́ві пожре́ть я. | Раніше, ніж закиплять котли злоби їхньої, нехай буря гніву Божого рознесе вогонь їхній. |
|
11
|
11
|
| Возвесели́ться пра́ведник, єгда́ уви́дить отмще́ніє; ру́ці свої́ уми́єть в кро́ві грі́шника. | А праведник звеселиться, коли побачить помсту Божу та пройде ногами по крові нечестивців. |
|
12
|
12
|
| І рече́ть челові́к: а́ще у́бо єсть плод пра́веднику, у́бо єсть Бог судя́ їм на землі́. | І скажуть люди: «Справді добре бути праведним! Бо є Бог, є Суддя справедливий на землі!» |
|
1001
|
1001
|
| Сла́ва: | Слава… |
