1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 70
|
Псалом 70
|
|
0
|
0
|
| Дави́ду псало́м, сино́в Іонада́вових і пе́рвих плі́ншихся, не надпи́сан у євре́й, 70. | (Псалом Давида.) |
|
1
|
1
|
| На Тя, Го́споди, упова́х, да не постижу́ся во вік. | На Тебе, Господи, я уповаю, не дай мені осоромитися повік. |
|
2
|
2
|
| Пра́вдою Твоє́ю ізба́ви м'я і ізми́ м'я; приклони́ ко мні у́хо Твоє́ і спаси́ м'я. | Правдою Твоєю врятуй мене і визволи мене, прихили до мене вухо Твоє і спаси мене. |
|
3
|
3
|
| Бу́ди мі в Бо́га Защи́тителя і в мі́сто крі́пко спасти́ м'я, я́ко утвержде́ніє моє́ і прибі́жище моє́ єси́ Ти. | Будь мені Богом Захисником, твердинею пристановища, щоб спасти мене. |
|
4
|
4
|
| Бо́же мой, ізба́ви м'я із руки́ грі́шнаго, із руки́ законопресту́пнаго і оби́дящаго. | Боже мій, визволи мене з руки нечестивого, з руки беззаконника, що гнобить мене. |
|
5
|
5
|
| Я́ко Ти єси́ терпі́ніє моє́, Го́споди, Го́споди, упова́ніє моє́ от ю́ности моєя́. | Бо Ти надія моя, Господи Боже мій, надія моя від юности моєї. |
|
6
|
6
|
| В Тебі́ утверди́хся от утро́би, от чре́ва ма́тере моєя́ Ти єси́ мой покрови́тель, о Тебі́ пі́ніє моє́ ви́ну. | В Тобі утвердився я від утроби матері моєї, від народження мого Ти мій покровитель, і Тобі хвала моя завжди. |
|
7
|
7
|
| Я́ко чу́до бих мно́гим, і Ти помо́щник мой крі́пок. | Для багатьох я був наче диво, але Ти тверда моя надія. |
|
8
|
8
|
| Да іспо́лняться уста́ моя́ хвале́нія, я́ко да воспою́ сла́ву Твою́, весь день великолі́піє Твоє́. | Нехай наповняться уста мої хвалою Тобі, [щоб я оспівував славу Твою і] кожен день — велич Твою. |
|
9
|
9
|
| Не отве́ржи мене́ во вре́м'я ста́рости, внегда́ оскудіва́ти крі́пості моє́й, не оста́ви мене́. | Не покинь мене в час старості, коли буде покидати мене сила моя. Не залиш мене. |
|
10
|
10
|
| Я́ко рі́ша вразі́ мої́ мні, і стргу́щії ду́шу мою́ совіща́ша вку́пі, | Бо вороги мої говорять проти мене, і ті, що підстерігають душу мою, радяться між собою, |
|
11
|
11
|
| глаго́люще: Бог оста́вил єсть єго́, пожені́те і імі́те єго́, я́ко ність ізбавля́яй. | кажучи: «Бог покинув його, переслідуйте і схопіть його, бо нема визволителя». |
|
12
|
12
|
| Бо́же мой, не удали́ся от мене́; Бо́же мой, в по́мощ мою́ воньми́. | Боже, не віддаляйся від мене. Боже, на поміч мені прийди. |
|
13
|
13
|
| Да постидя́ться і ізче́знуть оклевета́ющії ду́шу мою́, да облеку́ться в студ і срам і́щущії зла́я мні. | Нехай осоромляться, нехай щезнуть усі, що повстали на душу мою. Нехай покриють сором і безчестя тих, що шукають загибелі моєї. |
|
14
|
14
|
| Аз же всегда́ возупова́ю на Тя, і приложу́ на вся́ку похвалу́ Твою́. | А я завжди буду уповати [на Тебе] і примножувати всяку похвалу Тобі. |
|
15
|
15
|
| Уста́ моя́ возвістя́ть пра́вду Твою́, весь день — спасе́ніє Твоє́, я́ко не позна́х кни́жная. | Уста мої будуть звіщати правду Твою, кожен день — благодіяння Твої, що їм я не знаю числа. |
|
16
|
16
|
| Вни́ду в си́лі Госпо́дні; Го́споди, пом'яну́ пра́вду Тебе́ єди́наго. | Завжди буду думати про силу Господа Бога, згадувати правду Твою. Тільки Твою, Боже. |
|
17
|
17
|
| Бо́же мой, ї́мже научи́л м'я єси́ от ю́ности моєя́, і дони́ні возвіщу́ чудеса́ Твоя́. | Ти навчав мене від юности моєї, і донині я сповіщаю про чудеса Твої. |
|
18
|
18
|
| І да́же до ста́рости і престарі́нія, Бо́же мой, не оста́ви мене́, до́ндеже возвіщу́ ми́шцю Твою́ ро́ду всему́ гряду́щему, | І до старості, і до сивини не покинь мене, Боже, доки не розкажу про силу Твою всьому народові і всьому грядущому про могутність Твою. |
|
19
|
19
|
| си́лу Твою́ і пра́вду Твою́, Бо́же, да́же до ви́шніх, я́же сотвори́л мі єси́ вели́чія; Бо́же, кто подо́бен Тебі́? | Правда Твоя, Боже, до небес. Великі діла вчинив Ти; Боже, хто подібний до Тебе? |
|
20
|
20
|
| Єли́ки яви́л мі єси́ ско́рбі мно́гі і зли? І обра́щся оживотвори́л м'я єси́ і от бездн землі́ возве́л м'я єси́. | Ти посилав на мене люту біду, але знову оживляв мене і з безодні землі виводив мене. |
|
21
|
21
|
| Умно́жил єси́ на мні вели́чествіє Твоє́, і обра́щся уті́шил м'я єси́, і от бездн землі́ па́ки возве́л м'я єси́. | Ти показав на мені правосуддя Твоє, але, обернувшись, Ти втішав мене [і з безодні землі знову виводив мене], |
|
22
|
22
|
| І́бо аз іспові́мся Тебі́ в лю́дех, Го́споди, в сосу́діх псало́мських і́стину Твою́, Бо́же. Воспою́ Тебі́ в гу́слех, Святи́й Ізра́їлев. | тому буду прославляти Тебе знову між народами, на струнних органах славитиму істину Твою, Боже. Буду оспівувати Тебе на гуслях, святий Ізраїлів. |
|
23
|
23
|
| Возра́дуєтіся устні́ мої́, єгда́ воспою́ Тебі́, і душа́ моя́, ю́же єси́ ізба́вил. | Радіють уста мої, коли співаю Тобі, і душа моя, яку Ти визволив; |
|
24
|
24
|
| Єще́ же і язи́к мой весь день поучи́ться пра́вді Твоє́й, єгда́ постидя́ться і посра́м'яться і́щущий зла́я мні. | і язик мій щодня буде прославляти правду Твою, бо осоромлені ті, що шукали загибелі мені. |
