1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 30
|
Псалом 30
|
|
1
|
1
|
|
В коне́ць, псало́м Дави́ду, ізступле́нія, 30.
|
Начальнику хору. Псалом Давида. [Під час повстання].
|
|
2
|
2
|
|
На Тя, Го́споди, упова́х, да не постижу́ся во вік; пра́вдою Твоє́ю ізба́ви м'я і ізми́ м'я.
|
На Тебе, Господи, уповаю. Не дай мені осоромитися повіки, правдою Твоєю спаси мене.
|
|
3
|
3
|
|
Приклони́ ко мні у́хо Твоє́, ускори́ із'я́ти м'я; бу́ди мі в Бо́га Защи́тителя і в Дом прибі́жища, є́же спасти́ м'я.
|
Прихили до мене вухо Твоє, поспіши визволити мене; будь мені Богом Заступником і Домом пристановища, щоб спасти мене.
|
|
4
|
4
|
|
Я́ко держа́ва моя́ і прибі́жище моє́ єси́ Ти; і і́мене Твоєго́ ра́ди наста́виши м'я і препита́єши м'я.
|
Бо Ти сила моя і пристановище моє. Заради імені Твого наставляєш мене і насичуєш мене.
|
|
5
|
5
|
|
Ізведе́ши м'я от сі́ті сея́, ю́же скри́ша мі; я́ко Ти єси́ Защи́титель мой, Го́споди.
|
Виведи мене з сіті, яку таємно поставили на мене, бо Ти Заступник мій, Господи.
|
|
6
|
6
|
|
В ру́ці Твої́ предложу́ дух мой; ізба́вил м'я єси́, Го́споди Бо́же і́стини.
|
В руки Твої віддаю дух мій — Ти визволив мене, Господи, Боже істини.
|
|
7
|
7
|
|
Возненави́діл єси́ храня́щия суєти́ вотще́; аз же на Го́спода упова́х.
|
Я ненавиджу тих, що надіються на ідолів, я ж на Господа уповаю.
|
|
8
|
8
|
|
Возра́дуюся і возвеселю́ся о ми́лості Твоє́й, я́ко призрі́л єси́ на смире́ніє моє́, спасл єси́ от нужд ду́шу мою́
|
Возрадуюсь і звеселюся милістю Твоєю, бо Ти зглянувся на смирення моє і визволив з недолі душу мою.
|
|
9
|
9
|
|
і ні́си мене́ затвори́л в рука́х вра́жіїх, поста́вил єси́ на простра́нні но́зі мої́.
|
Не віддав мене в руки ворогів, а поставив на просторі ноги мої.
|
|
10
|
10
|
|
Поми́луй м'я, Го́споди, я́ко скорблю́; см'яте́ся я́ростію о́ко моє́, душа́ моя́ і утро́ба моя́.
|
Помилуй мене, Господи, бо я у скорботі; висохло від горя око моє, і душа моя і все нутро моє.
|
|
11
|
11
|
|
Я́ко ізчезе́ в болі́зні живо́т мой, і лі́та моя́ в воздиха́ніїх; ізнемо́же нището́ю крі́пость моя́, і ко́сті моя́ см'ято́шася.
|
Бо виснажилося у недузі життя моє, і роки мої в зітханнях. У стражданнях моїх знемогла сила моя, і кості мої висохли.
|
|
12
|
12
|
|
От всіх враг мої́х бих поноше́ніє, і сосі́дом мої́м зіло́, і страх зна́ємим мої́м; ви́дящії м'я вон біжа́ша от мене́.
|
Від нападів ворогів моїх я став посміховиськом навіть у сусідів моїх і страхіттям для знайомих моїх; ті, що бачать мене, геть тікають від мене.
|
|
13
|
13
|
|
Забве́н бих я́ко мертв от се́рдця; бих я́ко сосу́д погубле́н.
|
Я забутий у серцях, як мертвий; я став наче посуд розбитий.
|
|
14
|
14
|
|
Я́ко сли́шах гажде́ніє [укоре́ніє] мно́гих живу́щих о́крест, внегда́ собра́тися їм вку́пі на м'я, прия́ти ду́шу мою́ совіща́ша.
|
Бо я чую, як мене ганьблять ті, що живуть навколо мене, коли вони збираються та радяться, щоб взяти душу мою.
|
|
15
|
15
|
|
Аз же на Тя, Го́споди, упова́х, ріх: Ти єси́ Бог мой.
|
Але я на Тебе, Господи, уповаю і кажу: «Ти — Бог мій».
|
|
16
|
16
|
|
В руку́ Твоє́ю жре́бії мої́; ізба́ви м'я із руки́ враг мої́х і от гоня́щих м'я.
|
У руці Твоїй доля моя. Визволи мене з рук ворогів моїх, від гонителів моїх.
|
|
17
|
17
|
|
Просвіти́ лице́ Твоє́ на раба́ Твоєго́; спаси́ м'я ми́лостію Твоє́ю.
|
Просвіти лице Твоє на раба Твого, спаси мене милістю Твоєю, Господи.
|
|
18
|
18
|
|
Го́споди, да не постижу́ся, я́ко призва́х Тя; да постидя́ться нечести́вії і сни́дуть во ад.
|
Нехай не осоромлюся тим, що призиваю Тебе, нехай осоромляться нечестиві і зійдуть у пекло.
|
|
19
|
19
|
|
Ні́ми да бу́дуть устни́ льсти́вия, глаго́лющия на пра́веднаго беззако́ніє, горди́нею і унічиже́нієм.
|
Нехай замовкнуть уста улесливі, що говорять беззаконня проти праведного, гордовито і зневажливо.
|
|
20
|
20
|
|
Коль мно́гоє мно́жество бла́гости Твоєя́, Го́споди, ю́же скрил єси́ боя́щимся Тебе́, соді́лал єси́ упова́ющим на Тя, пред си́ни челові́чеськими!
|
Яке велике множество благости Твоєї, Господи, яку зберігаєш Ти для тих, що бояться Тебе, яку наготував Ти для тих, що уповають на Тебе перед синами людськими!
|
|
21
|
21
|
|
Скри́єши їх в та́йні лиця́ Твоєго́ от м'яте́жа челові́чеська, покри́єши їх в кро́ві от преріка́нія язи́к.
|
Ти сховаєш їх у сяйві лиця Твого від заколотів людських, укриєш їх під покровом Твоїм від ворожнечі народів.
|
|
22
|
22
|
|
Благослове́н Госпо́дь, я́ко удиви́ ми́лость Свою́ во гра́ді огражде́нія.
|
Благословенний Господь, Який явив мені дивну милість Свою у місті захищеному.
|
|
23
|
23
|
|
Аз же ріх во ізступле́нії моє́м: отве́ржен єсьм от лиця́ о́чію Твоє́ю; сего́ ра́ди усли́шал єси́ глас моли́тви моєя́, внегда́ воззва́х к Тебі́.
|
Я ж сказав у відчаї моїм: «Відкинутий я від очей Твоїх». Але почув Ти голос молитви моєї, коли я взивав до Тебе.
|
|
24
|
24
|
|
Возлюбі́те Го́спода, всі преподо́бнії Єго́; я́ко і́стини взиска́єть Госпо́дь і воздає́ть ізли́ше творя́щим горди́ню.
|
Любіть Господа, всі преподобні Його, бо Господь охороняє вірних Своїх і з лишком відплачує гордовитим.
|
|
25
|
25
|
|
Мужа́йтеся, і да кріпи́ться се́рдце ва́ше, всі упова́ющії на Го́спода.
|
Будьте мужні, і нехай кріпиться серце ваше, всі, хто уповає на Господа.
|
