|
Псалом 122
|
Псалом 122
|
|
0
|
0
|
|
Піснь степе́ней, 122.
|
Пісня ступенів.
|
|
1
|
1
|
|
К Тебі́ возведо́х о́чі мої́, живу́щему на небесі́.
|
До Тебе, що перебуваєш на небі, зводжу очі мої.
|
|
2
|
2
|
|
Се, я́ко о́чі раб в руку́ госпо́дій свої́х, я́ко о́чі раби́ні в руку́ госпожі́ своєя́, та́ко о́чі на́ші ко Го́споду Бо́гу на́шему, до́ндеже уще́дрить ни.
|
Як очі рабів звертаються до рук господарів їхніх, як очі рабині до рук господині її, так очі наші — до Господа Бога нашого, аж поки помилує нас.
|
|
3
|
3
|
|
Поми́луй нас, Го́споди, поми́луй нас, я́ко помно́гу іспо́лнихомся унічиже́нія;
|
Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо багато ми маємо приниження.
|
|
4
|
4
|
|
найпа́че напо́лнися душа́ на́ша поноше́нія гобзу́ющих і унічиже́нія го́рдих.
|
Надміру має душа наша ганьби від багатих та зневаги від гордих.
|
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...