1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
37
44
45
50
53
54
...
|
Псалом 78
|
Псалом 78
|
|
0
|
0
|
| Псало́м Аса́фу, 78. | Псалом Асафа. |
|
1
|
1
|
| Бо́же, прийдо́ша язи́ци в достоя́ніє Твоє́, оскверни́ша храм святи́й Твой, | Боже, прийшли язичники в насліддя Твоє, осквернили святий храм Твій, Єрусалим обернули на руїну. |
|
2
|
2
|
| положи́ша Ієрусали́м, я́ко ово́щноє храни́лище; положи́ша тру́пія раб Твої́х бра́шно пти́цям небе́сним, пло́ти преподо́бних Твої́х звіре́м земни́м; | Кинули трупи рабів Твоїх на поживу птахам небесним, тіла святих Твоїх — звірам земним. |
|
3
|
3
|
| пролія́ша кров їх, я́ко во́ду, о́крест Ієрусали́ма, і не бі погреба́яй. | Розлили кров їх, як воду, навкруги Єрусалима, і не було кому поховати їх. |
|
4
|
4
|
| Би́хом поноше́ніє сосі́дом на́шим, подражне́ніє і поруга́ніє су́щим о́крест нас. | Ми стали посміховиськом для сусідів наших, наругою й соромом для тих, що оточують нас. |
|
5
|
5
|
| Доко́лі, Го́споди, прогні́ваєшися до конця́? Разжже́ться, я́ко огнь, рве́ніє Твоє́? | Доки, Господи, будеш безупинно гніватися на нас, доки буде палати, як вогонь, обурення Твоє? |
|
6
|
6
|
| Проли́й гнів Твой на язи́ки, незна́ющия Тебе́, і на ца́рствія, яже і́мене Твоєго́ не призва́ша; | Вилий гнів Твій на народи, які не знають Тебе, і на царства, які імені Твого не призивають. |
|
7
|
7
|
| я́ко поядо́ша Іа́кова і мі́сто єго́ опустоши́ша. | Бо вони поглинули народ Твій і місце його спустошили. |
|
8
|
8
|
| Не пом'яни́ на́ших беззако́ній пе́рвих; ско́ро да предваря́ть ни щедро́ти Твоя́, Го́споди, я́ко обнища́хом зіло́. | Не згадуй давніх гріхів батьків наших, але скоро пошли нам милість Твою, бо дуже зубожіли ми. |
|
9
|
9
|
| Помози́ нам, Бо́же, Спаси́телю наш, сла́ви ра́ди і́мене Твоєго́; Го́споди, ізба́ви ни і очи́сти гріхи́ на́ша і́мене ра́ди Твоєго́. | Поможи нам, Боже, Спасителю наш, задля слави імені Твого. Визволи нас, Господи, і очисти гріхи наші ради імені Твого. |
|
10
|
10
|
| Да не когда́ реку́ть язи́ци: гді єсть Бог їх? І да уві́сться во язи́ціх пред очи́ма на́шима отмще́ніє кро́ве раб Твої́х пролити́я. | Щоб не сказали язичники: «Де Бог їх?» Нехай на очах наших пізнають вони помсту за пролиту кров рабів Твоїх. |
|
11
|
11
|
| Да вни́деть пред Тя воздиха́ніє окова́нних; по вели́чію ми́шці Твоєя́ снабди́ си́ни умерщвле́нних. | Нехай прийде перед лице Твоє стогін ув’язнених; могутністю Твоєю збережи засуджених на смерть. |
|
12
|
12
|
| Возда́ждь сосі́дом на́шим седмери́цею в ні́дро їх поноше́ніє їх, і́мже поноси́ша Тя, Го́споди. | Семикратно поверни в серце ворогам нашим наругу їх, якою вони зневажили Тебе, Господи. |
|
13
|
13
|
| Ми же, лю́діє Твої́ і о́вці па́житі Твоєя́, іспові́мися Тебі́, Бо́же, во вік, в род і род возвісти́м хвалу́ Твою́. | А ми, народ Твій і вівці стада Твого, будемо вічно прославляти Тебе і з роду в рід сповіщати хвалу Твою. |
|
1001
|
1001
|
| Сла́ва: | Слава… |
