1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 49
|
Псалом 49
|
|
0
|
0
|
| Псало́м Аса́фу, 49. | Псалом Асафа. |
|
1
|
1
|
| Бог бого́в Госпо́дь глаго́ла, і призва́ зе́млю от восто́к со́лнця до за́пад. | Бог богів, Господь промовив і закликає землю від сходу сонця і до заходу. |
|
2
|
2
|
| От Сіо́на благолі́піє красоти́ Єго́; | Від Сиону велич краси Його. |
|
3
|
3
|
| Бог я́ві при́йдеть, Бог наш, і не премолчи́ть; огнь пред Ним возгори́ться, і о́крест Єго́ бу́ря зі́льна. | Гряде Бог наш — і не мовчить, перед ним вогонь, що все палить, навкруги Нього сильна буря. |
|
4
|
4
|
| Призове́ть не́бо сви́ше, і зе́млю, разсуди́ти лю́ди Своя́. | Він закликає з висоти небо і землю — судити народ Свій: |
|
5
|
5
|
| Собері́те Єму́ преподо́бния Єго́, завіща́ющия заві́т Єго́ о же́ртвах. | «Зберіть до Мене святих Моїх, що вступили в завіт зі Мною при жертві!» |
|
6
|
6
|
| І возвістя́ть небеса́ пра́вду Єго́; я́ко Бог Судія́ єсть. | Небеса проголосять правду Його, бо Суддя цей є Бог. |
|
7
|
7
|
| Усли́шіте, лю́діє Мої́, і возглаго́лю вам, Ізра́їлю, і засвиді́тельствую тебі́: Бог, Бог Твой єсьм Аз. | «Слухай, народе Мій, Я буду говорити. Ізраїлю! Я буду свідчити проти тебе. Я — Бог, твій Бог. |
|
8
|
8
|
| Не о же́ртвах твої́х обличу́ тя, всесожже́нія же твоя́ пре́до Мно́ю суть ви́ну; | Не за жертви твої буду докоряти тобі, бо всепалення твої завжди переді Мною. |
|
9
|
9
|
| не прийму́ от до́му твоєго́ тельце́в, ніже́ от стад твої́х козло́в. | Не прийму ні телят від дому твого, ні козлів із дворів твоїх, |
|
10
|
10
|
| Я́ко мої́ суть всі зві́ріє дубра́внії, ско́ти в гора́х і воло́ве; | бо Мої всі звірі лісові і тварини на всіх горах. |
|
11
|
11
|
| позна́х вся пти́ці небе́сния, і красота́ се́льная со Мно́ю єсть. | Я знаю всіх птахів небесних і вся краса поля переді Мною. |
|
12
|
12
|
| А́ще вза́лчу, не реку́ тебі́; Моя́ бо єсть вселе́нная і ісполне́ніє єя́. | Коли б я зголоднів, то не сказав би тобі, бо світ увесь Мій і все, що є в ньому. |
|
13
|
13
|
| Єда́ ям м'яса́ ю́нча? Іли́ кров козло́в пію́? | Хіба Я споживаю м’ясо телят чи п’ю кров козлів? |
|
14
|
14
|
| Пожри́ Бо́гові же́ртву хвали́ і возда́ждь Ви́шнему моли́тви твоя́; | Принеси Богу жертву хвали і виконай перед Всевишнім обітниці твої. |
|
15
|
15
|
| і призови́ М'я в день ско́рби твоєя́, і ізму́ тя, і просла́виши М'я. | І призови Мене в день скорботи твоєї, Я спасу тебе, і ти прославиш Мене». |
|
16
|
16
|
| Грі́шнику же рече́ Бог: вску́ю ти пові́даєши оправда́нія Моя́ і восприє́млеши заві́т Мой усти́ твої́ми? | А до грішника каже Бог: «Навіщо говориш ти про настанови Мої і завіт Мій береш у вуста свої? |
|
17
|
17
|
| Ти же возненави́діл єси́ наказа́ніє і отве́ргл єси́ словеса́ Моя́ всп'ять. | Ти ж зненавидів настанови Мої і слова Мої відкидаєш від себе. |
|
18
|
18
|
| А́ще ви́діл єси́ та́тя, текл єси́ с ним і с прелюбоді́єм уча́стіє твоє́ полага́л єси́; | Коли бачиш злодія, то сходишся з ним, і з перелюбником спілкуєшся. |
|
19
|
19
|
| уста́ твоя́ умно́жиша зло́бу, і язи́к твой сплета́ше льще́нія; | Уста твої невпинно злословлять, і язик твій сплітає підступи. |
|
20
|
20
|
| сідя́ на бра́та твоєго́ клевета́л єси́ і на си́на ма́тере твоєя́ полага́л єси́ собла́зн. | Сидиш і наговорюєш на брата твого і на сина матері твоєї зводиш наклеп. |
|
21
|
21
|
| Сія́ сотвори́л єси́ і умолча́х, вознепщева́л єси́ беззако́ніє, я́ко бу́ду тебі́ подо́бен; обличу́ тя і предста́влю пред лице́м твої́м гріхи́ твоя́. | Ти це робив, а Я мовчав; ти гадав, що й Я такий, як ти. Але Я викрию тебе і поставлю перед тобою [гріхи твої]. |
|
22
|
22
|
| Разумі́йте у́бо сія́, забива́ющії Бо́га, да не когда́ похи́тить, і не бу́деть ізбавля́яй. | Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб я не зловив вас, і тоді вже ніхто не врятує вас. |
|
23
|
23
|
| Же́ртва хвали́ просла́вить М'я, і та́мо путь, і́мже явлю́ єму́ спасе́ніє Моє́. | Хто приносить жертву хвали, той прославляє Мене, і це дорога, якою Я явлю йому спасіння Моє». |
