1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 59
|
Псалом 59
|
|
1
|
1
|
|
В коне́ць, о ізміни́тися хотя́щих, в столпописа́ніє Дави́ду, в науче́ніє;
|
Начальнику хору. На музичному інструменті шушан-едуф. Псалом Давида,
|
|
2
|
2
|
|
внегда́ сожже́ Средорі́чіє Сирі́йськоє і Cирі́ю Cова́лськую, і возврати́ся Іоа́в і порази́ Едо́ма в де́брі соле́й двана́десять ти́сящ, 59.
|
коли він воював з Сирією Месопотамською і з Сирією Цованською, коли Іоав, повертаючись, знищив дванадцять тисяч ідумеїв у долині Соляній.
|
|
3
|
3
|
|
Бо́же, отри́нул ни єси́ і низложи́л єси́ нас, разгні́вался єси́ і уще́дрил єси́ нас.
|
Боже! Ти розгнівався на нас, відвернувся від нас і покарав нас. Але змилуйся над нами!
|
|
4
|
4
|
|
Стрясл єси́ зе́млю і смути́л єси́ ю; ізціли́ сокруше́ніє єя́, я́ко подви́жеся.
|
Ти потряс землю, порушив її; зціли рани її, бо вона захиталася.
|
|
5
|
5
|
|
Показа́л єси́ лю́дем Твої́м жесто́кая; напої́л єси́ нас вино́м умиле́нія.
|
Ти дав людям Твоїм зазнати гіркоти, напоїв нас вином скорбот.
|
|
6
|
6
|
|
Дал єси́ боя́щимся Тебе́ зна́меніє, є́же убіжа́ти от лиця́ лу́ка.
|
Дай же знамення тим, що бояться Тебе, щоб вони могли втекти від стріли ворожої.
|
|
7
|
7
|
|
Я́ко да ізба́в'яться возлю́бленнії Твої́, спаси́ десни́цею Твоє́ю і усли́ши м'я.
|
Щоб спаслися улюблені Твої, спаси їх правицею Твоєю і вислухай мене.
|
|
8
|
8
|
|
Бог возглаго́ла во святі́м Своє́м: возра́дуюся, і разділю́ Сики́му, і юдо́ль жили́щ размі́рю.
|
Бог сказав у святині Своїй: «Возрадуюся, і розділю Сихем, і долину Сокхоф розміряю.
|
|
9
|
9
|
|
Мой єсть Галаа́д, і Мой єсть Манассі́й, Єфре́м — крі́пость глави́ Моєя́, Іу́да — цар Мой.
|
Мій Галаад, Мій Манассія, Єфрем — твердиня глави Моєї, Іуда — цар Мій.
|
|
10
|
10
|
|
Моа́в — коно́б упова́нія Моєго́; на Ідуме́ю простру́ сапо́г Мой; Мні іноплеме́нници покори́шася.
|
Моав — чаша уповання Мого; на Едом покладу чобіт Мій. Чужинці скорилися Мені».
|
|
11
|
11
|
|
Кто введе́ть м'я во град огражде́нія? Іли́ кто наста́вить м'я до Ідуме́ї?
|
Хто введе мене в укріплене місто? Або доведе мене до Едому?
|
|
12
|
12
|
|
Не Ти ли, Бо́же, отри́нувий нас? І не ізи́деши, Бо́же, в си́лах на́ших?
|
Чи не Ти, Боже, що відвернувся від нас і не виходиш, Боже, з військом нашим?
|
|
13
|
13
|
|
Даждь нам по́мощ от ско́рби; і су́єтно спасе́ніє челові́чесько.
|
Пошли нам поміч у скорботах, бо марна допомога людська.
|
|
14
|
14
|
|
О Бо́зі сотвори́м си́лу; і Той унічижи́ть стужа́ющия нам.
|
З Богом ми покажемо силу, і Він подолає гнобителів наших.
|
