1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 65
|
Псалом 65
|
|
1
|
1
|
|
В коне́ць, піснь псалма́ воскресе́нія, 65.
|
Викликніть Господу, вся земле!
|
|
2
|
2
|
|
Воскли́кніте Го́сподеві вся земля́, по́йте же і́мені Єго́, даді́те сла́ву хвалі́ Єго́.
|
Співайте ж імені Його, віддайте славу й хвалу Йому.
|
|
3
|
3
|
|
Рці́те Бо́гу: коль стра́шна діла́ Твоя́? Во мно́жестві си́ли Твоєя́ со́лжуть Тебі́ вразі́ Твої́.
|
Промовляйте Богові: «Як величні діла Твої, перед множеством сили Твоєї скоряться Тобі вороги Твої».
|
|
4
|
4
|
|
Вся земля́ да покло́ниться Тебі́ і поє́ть Тебі́, да поє́ть же і́мені Твоєму́, Ви́шній.
|
Вся земля нехай поклониться Тобі й співає Тобі. Нехай співає імені Твоєму, Всевишній!»
|
|
5
|
5
|
|
Прийді́те і ви́діте діла́ Бо́жія, коль стра́шен в сові́тіх па́че сино́в челові́чеських.
|
Прийдіть, погляньте на діла Божі, Який страшний Він у Своїх ділах над синами людськими!
|
|
6
|
6
|
|
Обраща́яй мо́ре в су́шу, в ріці́ про́йдуть нога́ми; та́мо возвеселі́мся о Нем,
|
Він море обернув на сушу, ріку перейшли ногами. Там ми веселилися в Ньому.
|
|
7
|
7
|
|
влади́чествующем си́лою Своє́ю ві́ком; о́чі Єго́ на язи́ки призира́єті; преогорчева́ющії да не возно́сяться в себі́.
|
Він могутністю Своєю світом володіє вічно. Очі Його дивляться на всі народи, щоб не підносились у собі гнобителі.
|
|
8
|
8
|
|
Благослові́те, язи́ци, Бо́га на́шего, і усли́шан сотворі́те глас хвали́ Єго́,
|
Благословляйте, народи, Бога нашого і проголошуйте хвалу Йому.
|
|
9
|
9
|
|
поло́жшаго ду́шу мою́ в живо́т, і не да́вшаго во см'яте́ніє ног мої́х.
|
Він дав життя душі нашій і не попустив, щоб ноги наші захиталися.
|
|
10
|
10
|
|
Я́ко іскуси́л ни єси́, Бо́же, разже́гл ни єси́, я́коже разжиза́ється сребро́.
|
Ти випробував нас, Боже, Ти переплавив нас, як переплавляється срібло.
|
|
11
|
11
|
|
Ввел ни єси́ в сіть, положи́л єси́ ско́рбі на хребті́ на́шем.
|
Ти попустив нам потрапити в сітку, поклав тягарі на плечі наші.
|
|
12
|
12
|
|
Возве́л єси́ челові́ки на глави́ на́ша; пройдо́хом сквозі́ огнь і во́ду, і ізве́л єси́ ни в поко́й.
|
Ти допустив, щоб чужі люди сіли на шию нам. Ми йшли через вогонь і воду, але Ти вивів нас на волю.
|
|
13
|
13
|
|
Вни́ду в дом Твой со всесожже́нієм, возда́м Тебі́ моли́тви моя́,
|
Увійду в дім Твій з жертвами всепалення, виконаю перед Тобою обітниці мої,
|
|
14
|
14
|
|
я́же ізреко́сті устні́ мої́, і глаго́лаша уста́ моя́ в ско́рбі моє́й.
|
що їх проголосили уста мої і висловив язик мій у скорботі моїй.
|
|
15
|
15
|
|
Всесожже́нія ту́чна вознесу́ Тебі́ с кади́лом, і овни́, вознесу́ Тебі́ воли́ с козли́.
|
Великі жертви принесу Тобі з пахощами, принесу Тобі овець, волів і козлів.
|
|
16
|
16
|
|
Прийді́те, усли́шіте, і пові́м вам, всі боя́щіїся Бо́га, єли́ка сотвори́ душі́ моє́й.
|
Прийдіть усі, хто боїться Бога, послухайте мене, і я скажу вам, що вчинив Він для душі моєї.
|
|
17
|
17
|
|
К Нему́ усти́ мої́ми воззва́х, і вознесо́х под язи́ком мої́м.
|
Я взивав до Нього устами моїми і величав Його язиком моїм.
|
|
18
|
18
|
|
Непра́вду а́ще узрі́х в се́рдці моє́м, да не усли́шить мене́ Госпо́дь.
|
І якби була неправда в серці моїм, то не почув би мене Господь.
|
|
19
|
19
|
|
Сего́ ра́ди усли́ша м'я Бог, внят гла́су моле́нія моєго́.
|
А Господь почув мене і прихилився до голосу благання мого.
|
|
20
|
20
|
|
Благослове́н Бог, І́же не отста́ви моли́тву мою́ і ми́лость Свою́ от мене́.
|
Благословенний Господь, що не відкинув моління мого і милости Своєї не відвернув від мене.
|
