1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 35
|
Псалом 35
|
|
1
|
1
|
|
В коне́ць, о́троку Госпо́дню Дави́ду, 35.
|
Начальнику хору. Раба Господнього Давида.
|
|
2
|
2
|
|
Глаго́лет пребеззако́нний согріша́ти в себі́; ність стра́ха Бо́жия пред очи́ма єго́;
|
Навчився беззаконник грішити в серці своїм; нема страху Божого перед очима його.
|
|
3
|
3
|
|
я́ко ульсти́ пред ним обрісти́ беззако́ніє своє́ і возненави́діти.
|
Сам себе він обманює в очах своїх, ніби шукає гріхів своїх, щоб зненавидіти їх.
|
|
4
|
4
|
|
Глаго́ли уст єго́ — беззако́ніє і лесть; не восхоті́ разумі́ти є́же ублажи́ти.
|
Але слова уст його — неправда і лукавство, він не хоче навчитися чинити добро.
|
|
5
|
5
|
|
Беззако́ніє поми́сли на ло́жі своє́м; предста́ вся́кому путі́ небла́гу, о зло́бі же не негодова́.
|
На ліжку своєму він замишляє беззаконня, стає на недобру дорогу, не соромиться зла.
|
|
6
|
6
|
|
Го́споди, на небесі́ ми́лость Твоя́, і і́стина Твоя́ до о́блак;
|
Господи, милість Твоя до небес, істина Твоя понад хмарами.
|
|
7
|
7
|
|
пра́вда Твоя́ — я́ко го́ри Бо́жия, судьби́ Твоя́ — бе́здна мно́га; челові́ки і скоти́ спасе́ши, Го́споди.
|
Правда Твоя, — як гори Божі, а присуди Твої, — як безодня велика, про людей і про тварин піклуєшся Ти, Господи.
|
|
8
|
8
|
|
Я́ко умно́жил єси́ ми́лость Твою́, Бо́же; си́нове же челові́честії в кро́ві крилу́ Твоє́ю наді́ятися і́муть.
|
Яка велика милість Твоя, Боже! Сини людські під захистом крил Твоїх спокійні.
|
|
9
|
9
|
|
Упію́ться от ту́ка до́му Твоєго́, і пото́ком сла́дости Твоєя́ напої́ши я.
|
Вони живляться від достатків дому Твого, і з джерела солодощів Твоїх Ти напуваєш їх.
|
|
10
|
10
|
|
Я́ко у Тебе́ істо́чник живота́, во сві́ті Твоє́м у́зрим світ.
|
Бо в Тобі джерело життя: в сяйві Твоїм ми бачимо світло.
|
|
11
|
11
|
|
Проба́ви ми́лость Твою́ ві́дущим Тя і пра́вду Твою́ пра́вим се́рдцем.
|
Нехай буде милість Твоя на тих, що визнають Тебе, і правда Твоя на добрих серцем.
|
|
12
|
12
|
|
Да не при́йдеть мні нога́ горди́ни, і рука́ грі́шнича да не подви́жить мене́.
|
Нехай не наступить на мене нога гордині, і рука грішника нехай не досягне мене.
|
|
13
|
13
|
|
Та́мо падо́ша всі ді́лающії беззако́ніє; ізринове́ні би́ша і не возмо́гуть ста́ти.
|
Бо впали ті, що чинили беззаконня, впали і не можуть встати.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Слава…
|
