1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 108
|
Псалом 108
|
|
0
|
0
|
| В коне́ць, псало́м Дави́ду, 108. | Начальнику хору. Псалом Давида. |
|
1
|
1
|
| Бо́же, хвали́ моєя́ не премолчи́; | Боже хвали моєї! Не мовчи. |
|
2
|
2
|
| я́ко уста́ грі́шнича і уста́ льсти́ваго на м'я отверзо́шася, глаго́лаша на м'я язи́ком льсти́вим, | Бо відкрилися на мене уста нечестиві й уста підступні; говорять про мене слова неправди. |
|
3
|
3
|
| і словеси́ ненави́стними обидо́ша м'я, і бра́шася со мно́ю ту́не. | Словами ненависти звідусіль оточують мене і повстають проти мене без причини; |
|
4
|
4
|
| Вмі́сто є́же люби́ти м'я, оболга́ху м'я, аз же моля́хся; | за любов мою вони ворогують проти мене, я ж молюся; |
|
5
|
5
|
| і положи́ша на м'я зла́я за блага́я, і не́нависть за возлюбле́ніє моє́. | віддають мені злом за добро, і ненавистю — за любов мою. |
|
6
|
6
|
| Поста́ви на него́ грі́шника, і дия́вол да ста́неть одесну́ю єго́; | Постав над ним нечестивого, і диявол нехай стане праворуч нього. |
|
7
|
7
|
| внегда́ суди́тися єму́, да ізи́деть осужде́н, і моли́тва єго́ да бу́деть в гріх. | Коли стане на суд, хай він вийде осудженим, і молитва його буде йому за гріх. |
|
8
|
8
|
| Да бу́дуть дні́є єго́ ма́лі, і єпи́скопство єго́ да при́йметь ін; | Нехай дні його будуть короткими і достоїнство його перейме інший. |
|
9
|
9
|
| да бу́дуть си́нове єго́ си́рі, і жена́ єго́ — вдова́; | Діти його хай будуть сиротами і дружина його — вдовою. |
|
10
|
10
|
| дви́жущеся да преселя́ться си́нове єго́ і воспро́сять, да ізгна́ні бу́дуть із домо́в свої́х. | Будуть вони блукати та просити хліба і будуть вигнані із домів їх. |
|
11
|
11
|
| Да взи́щеть займода́вець вся, єли́ка суть єго́; і да восхи́тять чужді́ї труди́ єго́. | Хай позичкодавець його забере в нього все, і чужі розтягнуть добро його. |
|
12
|
12
|
| Да не бу́деть єму́ засту́пника, ніже́ да бу́деть ущедря́яй сироти́ єго́; | Хай не буде йому заступника, і ніхто не приголубить сиріт його; |
|
13
|
13
|
| да бу́дуть ча́да єго́ в погубле́ніє, в ро́ді єди́нім да потреби́ться і́м'я єго́. | нехай згинуть усі нащадки його, і вже в наступному поколінні ніхто не згадає й імені його. |
|
14
|
14
|
| Да воспом'яне́ться беззако́ніє оте́ць єго́ пред Го́сподем, і гріх ма́тере єго́ да не очи́ститься; | Нехай згадаються перед Господом беззаконня батьків його, і гріх матері його не буде очищений. |
|
15
|
15
|
| да бу́дуть пред Го́сподем ви́ну, і да потреби́ться от землі́ па́м'ять їх; | Нехай будуть вони повсякчас перед Господом, і Він знищить і спомин про них на землі, |
|
16
|
16
|
| зане́же не пом'яну́ сотвори́ти ми́лость, і погна́ челові́ка ни́ща і убо́га, і умиле́на се́рдцем умертви́ти. | за те, що не виявив він милости, а переслідував людину бідну, беззахисну, засмучену серцем, щоб убити її. |
|
17
|
17
|
| І возлюби́ кля́тву, і при́йдеть єму́; і не восхоті́ благослове́нія, і удали́ться от него́. | Він полюбив прокляття, воно і прийде на нього; не побажав благословення, — і воно одійшло від нього. |
|
18
|
18
|
| І облече́ся в кля́тву, я́ко в ри́зу, і вни́де, я́ко вода́, во утро́бу єго́ і, я́ко єле́й, в ко́сті єго́; | Нехай він одягнеться в прокляття, наче в одежу, і нехай увійде воно, як вода, в утробу його і, як олива, в кості його; |
|
19
|
19
|
| да бу́деть єму́, я́ко ри́за, в ню́же облачи́ться, і, я́ко по́яс, і́мже ви́ну опоясу́ється. | і нехай буде воно йому як одіж, в яку він одягається, і як пояс, яким він завжди підперізується. |
|
20
|
20
|
| Сіє́ ді́ло оболга́ющих м'я у Го́спода і глаго́лющих лука́вая на ду́шу мою́. | Ось така відплата від Господа ворогам моїм і тим, що говорять зло на душу мою! |
|
21
|
21
|
| І Ти, Го́споди, Го́споди, сотвори́ со мно́ю і́мене ра́ди Твоєго́, я́ко бла́га ми́лость Твоя́; | Ти ж, Господи, Господи, захисти мене заради імені Твого, бо блага милість Твоя. |
|
22
|
22
|
| ізба́ви м'я, я́ко нищ і убо́г єсьм аз, і се́рдце моє́ см'яте́ся внутр мене́. | Спаси мене, бо я знеможений і вбогий, і серце моє поранене в мені. |
|
23
|
23
|
| Я́ко сінь, внегда́ уклони́тися єй, отя́хся; стрясо́хся, я́ко пру́зи. | Я зникаю, як та тінь, що відхиляється; стрясаюся, як та сарана, що гонять її. |
|
24
|
24
|
| Колі́на моя́ ізнемо́госта от посту, і плоть моя́ ізміни́ся єле́я ра́ди. | Коліна мої знесиліли від посту, і тіло моє сохне без поживи. |
|
25
|
25
|
| І аз бих поноше́ніє їм; ви́діша м'я, покива́ша глава́ми свої́ми. | І став я посміховиськом для них: ті, що дивляться на мене, похитують головами. |
|
26
|
26
|
| Помози́ мі, Го́споди Бо́же мой, і спаси́ м'я по ми́лості Твоє́й; | Допоможи мені, Господи, Боже мій! Спаси мене з милости Твоєї. |
|
27
|
27
|
| і да разумі́ють, я́ко рука́ Твоя́ сія́, і Ти, Го́споди, сотвори́л єси́ ю. | Нехай пізнають, що це — Твоя рука і що це Ти, Господи, вчинив. |
|
28
|
28
|
| Проклену́ть ті́ї, і Ти благослови́ши; востаю́щії на м'я да постидя́ться, раб же Твой возвесели́ться. | Вони проклинають, а Ти благослови. Вони нападають, але нехай будуть посоромлені; а раб Твій нехай возрадується. |
|
29
|
29
|
| Да облеку́ться оболга́ющії м'я в срамоту́ і оде́ждуться, я́ко оде́ждою, студо́м свої́м. | А ворогів моїх нехай покриє безчестя і, як одежею, нехай вони покриються соромом своїм. |
|
30
|
30
|
| Іспові́мся Го́сподеві зіло́ усти́ мої́ми і посреді́ мно́гих восхвалю́ Єго́; | А я голосно буду славити Господа устами моїми і серед багатьох буду прославляти Його, |
|
31
|
31
|
| я́ко преста́ одесну́ю убо́гаго, є́же спасти́ от гоня́щих ду́шу мою́. | бо Він стоїть праворуч бідного, щоб спасти його від тих, що шукають душу мою. |
|
1001
|
1001
|
| Сла́ва: | Слава… |
