1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 108
|
Псалом 108
|
|
0
|
0
|
| Начальнику хору. Псалом Давида. | В коне́ць, псало́м Дави́ду, 108. |
|
1
|
1
|
| Боже хвали моєї! Не мовчи. | Бо́же, хвали́ моєя́ не премолчи́; |
|
2
|
2
|
| Бо відкрилися на мене уста нечестиві й уста підступні; говорять про мене слова неправди. | я́ко уста́ грі́шнича і уста́ льсти́ваго на м'я отверзо́шася, глаго́лаша на м'я язи́ком льсти́вим, |
|
3
|
3
|
| Словами ненависти звідусіль оточують мене і повстають проти мене без причини; | і словеси́ ненави́стними обидо́ша м'я, і бра́шася со мно́ю ту́не. |
|
4
|
4
|
| за любов мою вони ворогують проти мене, я ж молюся; | Вмі́сто є́же люби́ти м'я, оболга́ху м'я, аз же моля́хся; |
|
5
|
5
|
| віддають мені злом за добро, і ненавистю — за любов мою. | і положи́ша на м'я зла́я за блага́я, і не́нависть за возлюбле́ніє моє́. |
|
6
|
6
|
| Постав над ним нечестивого, і диявол нехай стане праворуч нього. | Поста́ви на него́ грі́шника, і дия́вол да ста́неть одесну́ю єго́; |
|
7
|
7
|
| Коли стане на суд, хай він вийде осудженим, і молитва його буде йому за гріх. | внегда́ суди́тися єму́, да ізи́деть осужде́н, і моли́тва єго́ да бу́деть в гріх. |
|
8
|
8
|
| Нехай дні його будуть короткими і достоїнство його перейме інший. | Да бу́дуть дні́є єго́ ма́лі, і єпи́скопство єго́ да при́йметь ін; |
|
9
|
9
|
| Діти його хай будуть сиротами і дружина його — вдовою. | да бу́дуть си́нове єго́ си́рі, і жена́ єго́ — вдова́; |
|
10
|
10
|
| Будуть вони блукати та просити хліба і будуть вигнані із домів їх. | дви́жущеся да преселя́ться си́нове єго́ і воспро́сять, да ізгна́ні бу́дуть із домо́в свої́х. |
|
11
|
11
|
| Хай позичкодавець його забере в нього все, і чужі розтягнуть добро його. | Да взи́щеть займода́вець вся, єли́ка суть єго́; і да восхи́тять чужді́ї труди́ єго́. |
|
12
|
12
|
| Хай не буде йому заступника, і ніхто не приголубить сиріт його; | Да не бу́деть єму́ засту́пника, ніже́ да бу́деть ущедря́яй сироти́ єго́; |
|
13
|
13
|
| нехай згинуть усі нащадки його, і вже в наступному поколінні ніхто не згадає й імені його. | да бу́дуть ча́да єго́ в погубле́ніє, в ро́ді єди́нім да потреби́ться і́м'я єго́. |
|
14
|
14
|
| Нехай згадаються перед Господом беззаконня батьків його, і гріх матері його не буде очищений. | Да воспом'яне́ться беззако́ніє оте́ць єго́ пред Го́сподем, і гріх ма́тере єго́ да не очи́ститься; |
|
15
|
15
|
| Нехай будуть вони повсякчас перед Господом, і Він знищить і спомин про них на землі, | да бу́дуть пред Го́сподем ви́ну, і да потреби́ться от землі́ па́м'ять їх; |
|
16
|
16
|
| за те, що не виявив він милости, а переслідував людину бідну, беззахисну, засмучену серцем, щоб убити її. | зане́же не пом'яну́ сотвори́ти ми́лость, і погна́ челові́ка ни́ща і убо́га, і умиле́на се́рдцем умертви́ти. |
|
17
|
17
|
| Він полюбив прокляття, воно і прийде на нього; не побажав благословення, — і воно одійшло від нього. | І возлюби́ кля́тву, і при́йдеть єму́; і не восхоті́ благослове́нія, і удали́ться от него́. |
|
18
|
18
|
| Нехай він одягнеться в прокляття, наче в одежу, і нехай увійде воно, як вода, в утробу його і, як олива, в кості його; | І облече́ся в кля́тву, я́ко в ри́зу, і вни́де, я́ко вода́, во утро́бу єго́ і, я́ко єле́й, в ко́сті єго́; |
|
19
|
19
|
| і нехай буде воно йому як одіж, в яку він одягається, і як пояс, яким він завжди підперізується. | да бу́деть єму́, я́ко ри́за, в ню́же облачи́ться, і, я́ко по́яс, і́мже ви́ну опоясу́ється. |
|
20
|
20
|
| Ось така відплата від Господа ворогам моїм і тим, що говорять зло на душу мою! | Сіє́ ді́ло оболга́ющих м'я у Го́спода і глаго́лющих лука́вая на ду́шу мою́. |
|
21
|
21
|
| Ти ж, Господи, Господи, захисти мене заради імені Твого, бо блага милість Твоя. | І Ти, Го́споди, Го́споди, сотвори́ со мно́ю і́мене ра́ди Твоєго́, я́ко бла́га ми́лость Твоя́; |
|
22
|
22
|
| Спаси мене, бо я знеможений і вбогий, і серце моє поранене в мені. | ізба́ви м'я, я́ко нищ і убо́г єсьм аз, і се́рдце моє́ см'яте́ся внутр мене́. |
|
23
|
23
|
| Я зникаю, як та тінь, що відхиляється; стрясаюся, як та сарана, що гонять її. | Я́ко сінь, внегда́ уклони́тися єй, отя́хся; стрясо́хся, я́ко пру́зи. |
|
24
|
24
|
| Коліна мої знесиліли від посту, і тіло моє сохне без поживи. | Колі́на моя́ ізнемо́госта от посту, і плоть моя́ ізміни́ся єле́я ра́ди. |
|
25
|
25
|
| І став я посміховиськом для них: ті, що дивляться на мене, похитують головами. | І аз бих поноше́ніє їм; ви́діша м'я, покива́ша глава́ми свої́ми. |
|
26
|
26
|
| Допоможи мені, Господи, Боже мій! Спаси мене з милости Твоєї. | Помози́ мі, Го́споди Бо́же мой, і спаси́ м'я по ми́лості Твоє́й; |
|
27
|
27
|
| Нехай пізнають, що це — Твоя рука і що це Ти, Господи, вчинив. | і да разумі́ють, я́ко рука́ Твоя́ сія́, і Ти, Го́споди, сотвори́л єси́ ю. |
|
28
|
28
|
| Вони проклинають, а Ти благослови. Вони нападають, але нехай будуть посоромлені; а раб Твій нехай возрадується. | Проклену́ть ті́ї, і Ти благослови́ши; востаю́щії на м'я да постидя́ться, раб же Твой возвесели́ться. |
|
29
|
29
|
| А ворогів моїх нехай покриє безчестя і, як одежею, нехай вони покриються соромом своїм. | Да облеку́ться оболга́ющії м'я в срамоту́ і оде́ждуться, я́ко оде́ждою, студо́м свої́м. |
|
30
|
30
|
| А я голосно буду славити Господа устами моїми і серед багатьох буду прославляти Його, | Іспові́мся Го́сподеві зіло́ усти́ мої́ми і посреді́ мно́гих восхвалю́ Єго́; |
|
31
|
31
|
| бо Він стоїть праворуч бідного, щоб спасти його від тих, що шукають душу мою. | я́ко преста́ одесну́ю убо́гаго, є́же спасти́ от гоня́щих ду́шу мою́. |
|
1001
|
1001
|
| Слава… | Сла́ва: |
