1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 113
|
Псалом 113
|
|
0
|
0
|
|
[Алилуя.]
|
Аллилу́я, 113.
|
|
1
|
1
|
|
Коли вийшов Ізраїль з Єгипту, дім Якова — від людей чужих,
|
Во ісхо́ді Ізра́їлеві от Єги́пта, до́му Іа́ковля із люді́й ва́рвар,
|
|
2
|
2
|
|
Юдея стала святинею Його, а Ізраїль — володінням Його.
|
бисть Іуде́я святи́ня Єго́, Ізра́їль — о́бласть Єго́.
|
|
3
|
3
|
|
Море побачило і розступилося, Йордан повернув назад.
|
Мо́ре ви́ді і побіже́, Іорда́н возврати́ся всп'ять;
|
|
4
|
4
|
|
Гори підстрибували, як вівці, і пагорби — наче ягнята.
|
го́ри взигра́шася, я́ко овні́, і хо́лми, я́ко а́гнці о́вчії.
|
|
5
|
5
|
|
Чого ти, море, розступилося? І ти, Йордане, чого повернув назад?
|
Что ті єсть, мо́ре, я́ко побі́гло єси́? І тебі́, Іорда́не, я́ко возврати́лся єси́ всп'ять?
|
|
6
|
6
|
|
Чого ви, гори, як вівці, скачете, і ви, пагорби, наче ягнята?
|
го́ри, я́ко взигра́стеся, я́ко овні́, і хо́лми, я́ко а́гнці о́вчії.
|
|
7
|
7
|
|
Перед лицем Господа затряслася земля, перед лицем Бога Якова,
|
От лиця́ Госпо́дня подви́жеся земля́, от лиця́ Бо́га Іа́ковля;
|
|
8
|
8
|
|
що перетворив камінь на озеро води, скелю — на джерело потоків.
|
обра́щшаго ка́мень во єзе́ра водна́я і несіко́мий во істо́чники водни́я.
|
|
9
|
9
|
|
Не нам, Господи, не нам, а імені Твоєму дай славу з милости Твоєї.
|
Не нам, Го́споди, не нам, но і́мені Твоєму́ даждь сла́ву о ми́лості Твоє́й і і́стині Твоє́й;
|
|
10
|
10
|
|
Щоб не сказали народи: «Де Бог їх?»
|
Да не когда́ реку́ть язи́ци: гді єсть Бог їх?
|
|
11
|
11
|
|
Бог наш на небесах [і на землі], все, що захотів, створив.
|
Бог же наш на небесі́ і на землі́, вся єли́ка восхоті́, сотвори́.
|
|
12
|
12
|
|
Ідоли язичників — срібло й золото, діло рук людських:
|
І́доли язи́к — сребро́ і зла́то, діла́ рук челові́чеських;
|
|
13
|
13
|
|
мають уста, та не говорять, мають очі, та не бачать,
|
уста́ і́муть і не возглаго́лють; о́чі і́муть і не у́зрять;
|
|
14
|
14
|
|
мають вуха, та не чують, мають ніздрі, та нема в них нюху;
|
у́ші і́муть, і не усли́шать; но́здри і́муть, і не обоня́ють;
|
|
15
|
15
|
|
руки їх не діють, ноги їх не ходять, жодного звуку немає в гортані їх.
|
ру́ці і́муть, і не ося́жуть; но́зі і́муть, і не по́йдуть; не возглася́ть горта́нем свої́м.
|
|
16
|
16
|
|
Подібні до них і ті, що роблять їх, і ті, що надіються на них.
|
Подо́бні їм да бу́дуть творя́щії я і всі наді́ющіїся на ня.
|
|
17
|
17
|
|
[Доме] Ізраїля! Уповай на Господа, Він — наша поміч і захист.
|
Дом Ізра́їлев упова́ на Го́спода: Помо́щник і Защи́титель їм єсть.
|
|
18
|
18
|
|
Доме Аарона! Уповай на Господа, Він — наша поміч і захист.
|
Дом Ааро́нь упова́ на Го́спода: Помо́щник і Защи́титель їм єсть.
|
|
19
|
19
|
|
Всі, що боїтеся Господа, уповайте на Господа, Він — наша поміч і захист.
|
Боя́щіїся Го́спода упова́ша на Го́спода: Помо́щник і Защи́титель їм єсть.
|
|
20
|
20
|
|
Господь пам’ятає про нас і благословляє [нас]: Він благословив дім Ізраїля, благословив дім Аарона,
|
Госпо́дь пом'яну́в ни благослови́л єсть нас, благослови́л єсть дом Ізра́їлев, благослови́л єсть дом Ааро́нь,
|
|
21
|
21
|
|
Він благословляє тих, що бояться Господа — малих і великих.
|
благослови́л єсть боя́щияся Го́спода, ма́лия с вели́кими.
|
|
22
|
22
|
|
Нехай же додасть вам Господь все більше й більше, вам і дітям вашим.
|
Да приложи́ть Госпо́дь на ви, на ви і на си́ни ва́ша;
|
|
23
|
23
|
|
Нехай благословить вас Господь, що сотворив небо і землю.
|
благослове́нні ви Го́сподеві, сотво́ршему не́бо і зе́млю.
|
|
24
|
24
|
|
Небо над небесами — оселя Господа, а землю Він дав синам людським.
|
Не́бо небесе́ — Го́сподеві, зе́млю же даде́ синово́м челові́чеським.
|
|
25
|
25
|
|
Не мертві хвалитимуть Господа, і не всі, що сходять у могилу.
|
Не ме́ртвії восхва́лять Тя, Го́споди, ніже́ всі низходя́щії во ад;
|
|
26
|
26
|
|
А ми, [живі,] будемо благословляти Господа віднині й довіку. Алилуя.
|
но ми живі́ї благослови́м Го́спода отни́ні і до ві́ка.
|
