1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 35
|
Псалом 35
|
|
1
|
1
|
| Начальнику хору. Раба Господнього Давида. | В коне́ць, о́троку Госпо́дню Дави́ду, 35. |
|
2
|
2
|
| Навчився беззаконник грішити в серці своїм; нема страху Божого перед очима його. | Глаго́лет пребеззако́нний согріша́ти в себі́; ність стра́ха Бо́жия пред очи́ма єго́; |
|
3
|
3
|
| Сам себе він обманює в очах своїх, ніби шукає гріхів своїх, щоб зненавидіти їх. | я́ко ульсти́ пред ним обрісти́ беззако́ніє своє́ і возненави́діти. |
|
4
|
4
|
| Але слова уст його — неправда і лукавство, він не хоче навчитися чинити добро. | Глаго́ли уст єго́ — беззако́ніє і лесть; не восхоті́ разумі́ти є́же ублажи́ти. |
|
5
|
5
|
| На ліжку своєму він замишляє беззаконня, стає на недобру дорогу, не соромиться зла. | Беззако́ніє поми́сли на ло́жі своє́м; предста́ вся́кому путі́ небла́гу, о зло́бі же не негодова́. |
|
6
|
6
|
| Господи, милість Твоя до небес, істина Твоя понад хмарами. | Го́споди, на небесі́ ми́лость Твоя́, і і́стина Твоя́ до о́блак; |
|
7
|
7
|
| Правда Твоя, — як гори Божі, а присуди Твої, — як безодня велика, про людей і про тварин піклуєшся Ти, Господи. | пра́вда Твоя́ — я́ко го́ри Бо́жия, судьби́ Твоя́ — бе́здна мно́га; челові́ки і скоти́ спасе́ши, Го́споди. |
|
8
|
8
|
| Яка велика милість Твоя, Боже! Сини людські під захистом крил Твоїх спокійні. | Я́ко умно́жил єси́ ми́лость Твою́, Бо́же; си́нове же челові́честії в кро́ві крилу́ Твоє́ю наді́ятися і́муть. |
|
9
|
9
|
| Вони живляться від достатків дому Твого, і з джерела солодощів Твоїх Ти напуваєш їх. | Упію́ться от ту́ка до́му Твоєго́, і пото́ком сла́дости Твоєя́ напої́ши я. |
|
10
|
10
|
| Бо в Тобі джерело життя: в сяйві Твоїм ми бачимо світло. | Я́ко у Тебе́ істо́чник живота́, во сві́ті Твоє́м у́зрим світ. |
|
11
|
11
|
| Нехай буде милість Твоя на тих, що визнають Тебе, і правда Твоя на добрих серцем. | Проба́ви ми́лость Твою́ ві́дущим Тя і пра́вду Твою́ пра́вим се́рдцем. |
|
12
|
12
|
| Нехай не наступить на мене нога гордині, і рука грішника нехай не досягне мене. | Да не при́йдеть мні нога́ горди́ни, і рука́ грі́шнича да не подви́жить мене́. |
|
13
|
13
|
| Бо впали ті, що чинили беззаконня, впали і не можуть встати. | Та́мо падо́ша всі ді́лающії беззако́ніє; ізринове́ні би́ша і не возмо́гуть ста́ти. |
|
1001
|
1001
|
| Слава… | Сла́ва: |
