1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 138
|
Псалом 138
|
|
0
|
0
|
| Начальнику хору. Псалом Давида. (Захарії). | В коне́ць Дави́ду, псало́м Заха́ріїн, в разсі́янії, 138. |
|
1
|
1
|
| Господи, Ти випробував мене і знаєш мене. | Го́споди, іскуси́л м'я єси́ і позна́л м'я єси́; Ти позна́л єси́ сіда́ніє моє́ і воста́ніє моє́. |
|
2
|
2
|
| Ти знаєш, коли я сяду і коли я встану. Ти наперед знаєш думки мої. | Ти разумі́л єси́ помишле́нія моя́ іздале́ча; |
|
3
|
3
|
| Стежку мою і місце перебування мого Ти визначив, і всі путі мої відомі Тобі. | стезю́ мою́ і у́же моє́ Ти єси́ ізслі́довал і вся путі́ моя́ прови́діл єси́. |
|
4
|
4
|
| Ще нема слова на язиці моїм, а вже Ти, Господи, все знаєш. | Я́ко ність льсти в язи́ці моє́м; се, Го́споди, Ти позна́л єси́ |
|
5
|
5
|
| Ти ствердив мене і поклав на мене руку Твою. | вся послі́дняя і дре́вняя; Ти созда́л єси́ м'я і положи́л єси́ на мні ру́ку Твою́. |
|
6
|
6
|
| Дивне для мене всевідання [Твоє]; високе воно для мене, і я не можу збагнути його. | Удиви́ся ра́зум Твой от мене́, утверди́ся, не возмогу́ к Нему́. |
|
7
|
7
|
| Куди піду я від Духа Твого і від лиця Твого куди втечу? | Ка́мо пойду́ от Ду́ха Твоєго́? І от лиця́ Твоєго́ ка́мо біжу́? |
|
8
|
8
|
| Зійду на небо — Ти там перебуваєш; зійду в пекло — і там Ти. | А́ще взи́ду на не́бо, Ти та́мо єси́; а́ще сни́ду во ад, та́мо єси́. |
|
9
|
9
|
| Чи візьму крила в ранньої зорі і переселюся на самий край моря, | А́ще возьму́ крилі́ мої́ ра́но і вселю́ся в послі́дніх мо́ря, |
|
10
|
10
|
| і там рука Твоя поведе мене, і правиця Твоя триматиме мене. | і та́мо бо рука́ Твоя́ наста́вить м'я, і удержи́ть м'я десни́ця Твоя́. |
|
11
|
11
|
| Сказав би я: може, темрява сховає мене, то й темрява стане світлою перед Тобою. | І ріх: єда́ тьма попере́ть м'я? І нощ просвіще́ніє в сла́дості моє́й. |
|
12
|
12
|
| Не сховає від Тебе й темрява, бо й ніч перед Тобою як день; і пітьма перед Тобою як світло. | Я́ко тьма не помрачи́ться от Тебе́, і нощ я́ко день просвіти́ться; я́ко тьма єя́, та́ко і світ єя́. |
|
13
|
13
|
| Ти створив усе нутро моє, витворив мене в утробі матері моєї. | Я́ко Ти созда́л [стяжа́л] єси́ утро́би моя́, восприя́л м'я єси́ із чре́ва ма́тере моєя́. |
|
14
|
14
|
| Прославляю Тебе за те, що Ти так дивно створив мене. Дивні діла Твої, і душа моя добре це знає. | Іспові́мся Тебі́, я́ко стра́шно удиви́лся єси́; чу́дна діла́ Твоя́, і душа́ моя́ зна́єть зіло́. |
|
15
|
15
|
| Не були втаєні від Тебе кості мої, коли в тайні зачався я, коли в утробі витворювалося тіло моє. | Не утаї́ся кость моя́ от Тебе́, ю́же сотвори́л єси́ в та́йні, і соста́в мой в преіспо́дніх землі́. |
|
16
|
16
|
| Очі Твої бачили зародок мій, і в книзі Твоїй були записані всі дні, призначені для мене, коли ще й одного з них не було. | Несоді́ланноє моє́ ви́дісті о́чі Твої́, і в кни́зі Твоє́й всі напи́шуться; во днех сози́ждуться, і нікто́же в них. |
|
17
|
17
|
| О, які величні для мене замисли Твої, Боже! І яка велика кількість їх! | Мні же зіло́ че́стні би́ша дру́зі Твої́, Бо́же, зіло́ утверди́шася влади́чествія їх; |
|
18
|
18
|
| Став би лічити їх, та їх більше, ніж піску; коли я пробуджуюсь, я все ще перед Тобою. | ізочту́ їх, і па́че піска́ умно́жаться; воста́х, і єще́ єсьм с Тобо́ю. |
|
19
|
19
|
| О, коли б Ти, Боже, знищив нечестивого! Відійдіть від мене, кровожерні! | А́ще ізбіє́ши грі́шники, Бо́же; му́жіє крове́й, уклоні́теся от мене́. |
|
20
|
20
|
| Вороги Твої, Господи, говорять проти Тебе зневажливо; марне замишляють вороги Твої. | Я́ко ревни́ві єсте́ в помишле́ніїх, при́ймуть в суєту́ гра́ди Твоя́. |
|
21
|
21
|
| Чи ж мені не мати ненависти проти тих, що Тебе, Господи, ненавидять? І чи не цуратися тих, що повстають проти Тебе? | Не ненави́дящия ли Тя, Го́споди, возненави́діх, і о вразі́х Твої́х іста́ях? |
|
22
|
22
|
| Повною ненавистю ненавиджу їх; ворогами моїми стали вони. | Соверше́нною не́навистію возненави́діх я; во враги́ би́ша мі. |
|
23
|
23
|
| Випробуй мене, Боже, і побач серце моє, досліди думки мої. | Іскуси́ м'я, Бо́же, і уві́ждь се́рдце моє́; істяжи́ м'я і разумі́й стезі́ моя́; |
|
24
|
24
|
| Подивись, чи не на шляху я беззаконня і чи на добрій я дорозі? Якщо ні, то настанови мене на путь вічну. | і виждь, а́ще путь беззако́нія во мні, і наста́ви м'я на путь ві́чен. |
