1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 49
|
Псалом 49
|
|
0
|
0
|
|
Псалом Асафа.
|
Псало́м Аса́фу, 49.
|
|
1
|
1
|
|
Бог богів, Господь промовив і закликає землю від сходу сонця і до заходу.
|
Бог бого́в Госпо́дь глаго́ла, і призва́ зе́млю от восто́к со́лнця до за́пад.
|
|
2
|
2
|
|
Від Сиону велич краси Його.
|
От Сіо́на благолі́піє красоти́ Єго́;
|
|
3
|
3
|
|
Гряде Бог наш — і не мовчить, перед ним вогонь, що все палить, навкруги Нього сильна буря.
|
Бог я́ві при́йдеть, Бог наш, і не премолчи́ть; огнь пред Ним возгори́ться, і о́крест Єго́ бу́ря зі́льна.
|
|
4
|
4
|
|
Він закликає з висоти небо і землю — судити народ Свій:
|
Призове́ть не́бо сви́ше, і зе́млю, разсуди́ти лю́ди Своя́.
|
|
5
|
5
|
|
«Зберіть до Мене святих Моїх, що вступили в завіт зі Мною при жертві!»
|
Собері́те Єму́ преподо́бния Єго́, завіща́ющия заві́т Єго́ о же́ртвах.
|
|
6
|
6
|
|
Небеса проголосять правду Його, бо Суддя цей є Бог.
|
І возвістя́ть небеса́ пра́вду Єго́; я́ко Бог Судія́ єсть.
|
|
7
|
7
|
|
«Слухай, народе Мій, Я буду говорити. Ізраїлю! Я буду свідчити проти тебе. Я — Бог, твій Бог.
|
Усли́шіте, лю́діє Мої́, і возглаго́лю вам, Ізра́їлю, і засвиді́тельствую тебі́: Бог, Бог Твой єсьм Аз.
|
|
8
|
8
|
|
Не за жертви твої буду докоряти тобі, бо всепалення твої завжди переді Мною.
|
Не о же́ртвах твої́х обличу́ тя, всесожже́нія же твоя́ пре́до Мно́ю суть ви́ну;
|
|
9
|
9
|
|
Не прийму ні телят від дому твого, ні козлів із дворів твоїх,
|
не прийму́ от до́му твоєго́ тельце́в, ніже́ от стад твої́х козло́в.
|
|
10
|
10
|
|
бо Мої всі звірі лісові і тварини на всіх горах.
|
Я́ко мої́ суть всі зві́ріє дубра́внії, ско́ти в гора́х і воло́ве;
|
|
11
|
11
|
|
Я знаю всіх птахів небесних і вся краса поля переді Мною.
|
позна́х вся пти́ці небе́сния, і красота́ се́льная со Мно́ю єсть.
|
|
12
|
12
|
|
Коли б я зголоднів, то не сказав би тобі, бо світ увесь Мій і все, що є в ньому.
|
А́ще вза́лчу, не реку́ тебі́; Моя́ бо єсть вселе́нная і ісполне́ніє єя́.
|
|
13
|
13
|
|
Хіба Я споживаю м’ясо телят чи п’ю кров козлів?
|
Єда́ ям м'яса́ ю́нча? Іли́ кров козло́в пію́?
|
|
14
|
14
|
|
Принеси Богу жертву хвали і виконай перед Всевишнім обітниці твої.
|
Пожри́ Бо́гові же́ртву хвали́ і возда́ждь Ви́шнему моли́тви твоя́;
|
|
15
|
15
|
|
І призови Мене в день скорботи твоєї, Я спасу тебе, і ти прославиш Мене».
|
і призови́ М'я в день ско́рби твоєя́, і ізму́ тя, і просла́виши М'я.
|
|
16
|
16
|
|
А до грішника каже Бог: «Навіщо говориш ти про настанови Мої і завіт Мій береш у вуста свої?
|
Грі́шнику же рече́ Бог: вску́ю ти пові́даєши оправда́нія Моя́ і восприє́млеши заві́т Мой усти́ твої́ми?
|
|
17
|
17
|
|
Ти ж зненавидів настанови Мої і слова Мої відкидаєш від себе.
|
Ти же возненави́діл єси́ наказа́ніє і отве́ргл єси́ словеса́ Моя́ всп'ять.
|
|
18
|
18
|
|
Коли бачиш злодія, то сходишся з ним, і з перелюбником спілкуєшся.
|
А́ще ви́діл єси́ та́тя, текл єси́ с ним і с прелюбоді́єм уча́стіє твоє́ полага́л єси́;
|
|
19
|
19
|
|
Уста твої невпинно злословлять, і язик твій сплітає підступи.
|
уста́ твоя́ умно́жиша зло́бу, і язи́к твой сплета́ше льще́нія;
|
|
20
|
20
|
|
Сидиш і наговорюєш на брата твого і на сина матері твоєї зводиш наклеп.
|
сідя́ на бра́та твоєго́ клевета́л єси́ і на си́на ма́тере твоєя́ полага́л єси́ собла́зн.
|
|
21
|
21
|
|
Ти це робив, а Я мовчав; ти гадав, що й Я такий, як ти. Але Я викрию тебе і поставлю перед тобою [гріхи твої].
|
Сія́ сотвори́л єси́ і умолча́х, вознепщева́л єси́ беззако́ніє, я́ко бу́ду тебі́ подо́бен; обличу́ тя і предста́влю пред лице́м твої́м гріхи́ твоя́.
|
|
22
|
22
|
|
Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб я не зловив вас, і тоді вже ніхто не врятує вас.
|
Разумі́йте у́бо сія́, забива́ющії Бо́га, да не когда́ похи́тить, і не бу́деть ізбавля́яй.
|
|
23
|
23
|
|
Хто приносить жертву хвали, той прославляє Мене, і це дорога, якою Я явлю йому спасіння Моє».
|
Же́ртва хвали́ просла́вить М'я, і та́мо путь, і́мже явлю́ єму́ спасе́ніє Моє́.
|
