Псалом 122
|
Псалом 122
|
0
|
0
|
Пісня ступенів. | Піснь степе́ней, 122. |
1
|
1
|
До Тебе, що перебуваєш на небі, зводжу очі мої. | К Тебі́ возведо́х о́чі мої́, живу́щему на небесі́. |
2
|
2
|
Як очі рабів звертаються до рук господарів їхніх, як очі рабині до рук господині її, так очі наші — до Господа Бога нашого, аж поки помилує нас. | Се, я́ко о́чі раб в руку́ госпо́дій свої́х, я́ко о́чі раби́ні в руку́ госпожі́ своєя́, та́ко о́чі на́ші ко Го́споду Бо́гу на́шему, до́ндеже уще́дрить ни. |
3
|
3
|
Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо багато ми маємо приниження. | Поми́луй нас, Го́споди, поми́луй нас, я́ко помно́гу іспо́лнихомся унічиже́нія; |
4
|
4
|
Надміру має душа наша ганьби від багатих та зневаги від гордих. | найпа́че напо́лнися душа́ на́ша поноше́нія гобзу́ющих і унічиже́нія го́рдих. |