1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 141
|
Псалом 141
|
|
0
|
|
| Повчання Давида. Молитва його, коли він був у печері. | |
|
1
|
1
|
| Голосом моїм до Господа взиваю: голосом моїм до Господа молюся. | Ра́зума Дави́ду, внегда́ би́ти єму́ в верте́пі моля́щемуся, 141. |
|
2
|
2
|
| Розповім Йому всі печалі мої, і скорботу мою Йому сповіщу. | Гла́сом мої́м ко Го́споду воззва́х, гла́сом мої́м ко Го́споду помоли́хся. |
|
3
|
3
|
| Коли знемагав у мені дух мій, Ти знав стежки мої. На дорозі, де ходив я, поставили сіть на мене. | Пролію́ пред Ним моле́ніє моє́, печа́ль мою́ пред Ним возвіщу́. |
|
4
|
4
|
| Дивився я навкруги — і ніхто не впізнавав мене. Не стало захисту, і ніхто не дбав про душу мою. | Внегда́ ізчеза́ти от мене́ ду́ху моєму́, і Ти позна́л єси́ стезі́ моя́; на путі́ сем, по нему́же хожда́х, скри́ша сіть мні. |
|
5
|
5
|
| Я до Тебе взивав, Господи, й казав: Ти — надія моя і доля моя на землі живих. | Сматря́х одесну́ю і возгля́дах, і не бі зна́яй мене́; поги́бе бі́гство от мене́, і ність взиска́яй ду́шу мою́. |
|
6
|
6
|
| Вислухай моління моє, бо я дуже знесилений; спаси мене від гонителів моїх, бо вони сильніші за мене. | Воззва́х к Тебі́, Го́споди, ріх: Ти єси́ упова́ніє моє́, часть моя́ єси́ на землі́ живи́х. |
|
7
|
7
|
| Виведи з темниці душу мою, щоб славити ім’я Твоє. На мене чекають праведники, поки явиш мені милість Твою. | Воньми́ моле́нію моєму́, я́ко смири́хся зіло́; ізба́ви м'я от гоня́щих м'я, я́ко укріпи́шася па́че мене́. |
