1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 65
|
Псалом 65
|
|
0
|
|
| Начальнику хору. Пісня. | |
|
1
|
1
|
| Викликніть Господу, вся земле! | В коне́ць, піснь псалма́ воскресе́нія, 65. |
|
2
|
2
|
| Співайте ж імені Його, віддайте славу й хвалу Йому. | Воскли́кніте Го́сподеві вся земля́, по́йте же і́мені Єго́, даді́те сла́ву хвалі́ Єго́. |
|
3
|
3
|
| Промовляйте Богові: «Як величні діла Твої, перед множеством сили Твоєї скоряться Тобі вороги Твої». | Рці́те Бо́гу: коль стра́шна діла́ Твоя́? Во мно́жестві си́ли Твоєя́ со́лжуть Тебі́ вразі́ Твої́. |
|
4
|
4
|
| Вся земля нехай поклониться Тобі й співає Тобі. Нехай співає імені Твоєму, Всевишній!» | Вся земля́ да покло́ниться Тебі́ і поє́ть Тебі́, да поє́ть же і́мені Твоєму́, Ви́шній. |
|
5
|
5
|
| Прийдіть, погляньте на діла Божі, Який страшний Він у Своїх ділах над синами людськими! | Прийді́те і ви́діте діла́ Бо́жія, коль стра́шен в сові́тіх па́че сино́в челові́чеських. |
|
6
|
6
|
| Він море обернув на сушу, ріку перейшли ногами. Там ми веселилися в Ньому. | Обраща́яй мо́ре в су́шу, в ріці́ про́йдуть нога́ми; та́мо возвеселі́мся о Нем, |
|
7
|
7
|
| Він могутністю Своєю світом володіє вічно. Очі Його дивляться на всі народи, щоб не підносились у собі гнобителі. | влади́чествующем си́лою Своє́ю ві́ком; о́чі Єго́ на язи́ки призира́єті; преогорчева́ющії да не возно́сяться в себі́. |
|
8
|
8
|
| Благословляйте, народи, Бога нашого і проголошуйте хвалу Йому. | Благослові́те, язи́ци, Бо́га на́шего, і усли́шан сотворі́те глас хвали́ Єго́, |
|
9
|
9
|
| Він дав життя душі нашій і не попустив, щоб ноги наші захиталися. | поло́жшаго ду́шу мою́ в живо́т, і не да́вшаго во см'яте́ніє ног мої́х. |
|
10
|
10
|
| Ти випробував нас, Боже, Ти переплавив нас, як переплавляється срібло. | Я́ко іскуси́л ни єси́, Бо́же, разже́гл ни єси́, я́коже разжиза́ється сребро́. |
|
11
|
11
|
| Ти попустив нам потрапити в сітку, поклав тягарі на плечі наші. | Ввел ни єси́ в сіть, положи́л єси́ ско́рбі на хребті́ на́шем. |
|
12
|
12
|
| Ти допустив, щоб чужі люди сіли на шию нам. Ми йшли через вогонь і воду, але Ти вивів нас на волю. | Возве́л єси́ челові́ки на глави́ на́ша; пройдо́хом сквозі́ огнь і во́ду, і ізве́л єси́ ни в поко́й. |
|
13
|
13
|
| Увійду в дім Твій з жертвами всепалення, виконаю перед Тобою обітниці мої, | Вни́ду в дом Твой со всесожже́нієм, возда́м Тебі́ моли́тви моя́, |
|
14
|
14
|
| що їх проголосили уста мої і висловив язик мій у скорботі моїй. | я́же ізреко́сті устні́ мої́, і глаго́лаша уста́ моя́ в ско́рбі моє́й. |
|
15
|
15
|
| Великі жертви принесу Тобі з пахощами, принесу Тобі овець, волів і козлів. | Всесожже́нія ту́чна вознесу́ Тебі́ с кади́лом, і овни́, вознесу́ Тебі́ воли́ с козли́. |
|
16
|
16
|
| Прийдіть усі, хто боїться Бога, послухайте мене, і я скажу вам, що вчинив Він для душі моєї. | Прийді́те, усли́шіте, і пові́м вам, всі боя́щіїся Бо́га, єли́ка сотвори́ душі́ моє́й. |
|
17
|
17
|
| Я взивав до Нього устами моїми і величав Його язиком моїм. | К Нему́ усти́ мої́ми воззва́х, і вознесо́х под язи́ком мої́м. |
|
18
|
18
|
| І якби була неправда в серці моїм, то не почув би мене Господь. | Непра́вду а́ще узрі́х в се́рдці моє́м, да не усли́шить мене́ Госпо́дь. |
|
19
|
19
|
| А Господь почув мене і прихилився до голосу благання мого. | Сего́ ра́ди усли́ша м'я Бог, внят гла́су моле́нія моєго́. |
|
20
|
20
|
| Благословенний Господь, що не відкинув моління мого і милости Своєї не відвернув від мене. | Благослове́н Бог, І́же не отста́ви моли́тву мою́ і ми́лость Свою́ от мене́. |
