1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 13
|
Псалом 13
|
|
0
|
|
|
Начальнику хору. Псалом Давида.
|
В коне́ць, псало́м Дави́ду, 13.
|
|
1
|
1
|
|
Сказав безумний у серці своїм: «Бога нема». Впали в розпусту, опоганилися в ділах своїх; не стало тих, хто чинив би добро.
|
Рече́ безу́мен в се́рдці своє́м: ність Бог. Растлі́ша і омерзи́шася в начина́ніїх; ність творя́й благости́ню.
|
|
2
|
2
|
|
Господь поглянув з неба на синів людських, щоб побачити: чи є розумний, що шукає Бога?
|
Госпо́дь с небесе́ прини́че на си́ни челові́чеськія, ви́діти, а́ще єсть разуміва́яй, іли́ взиска́яй Бо́га.
|
|
3
|
3
|
|
Всі заблудили, всі нікчемні стали: нема тих, хто чинив би добро, нема жодного.
|
Всі уклони́шася, вку́пі неключи́ми би́ша: ність творя́й благости́ню, ність до єди́наго.
|
|
4
|
4
|
|
Невже не прийдуть до розуму всі, що роблять беззаконня, заїдають людей моїх, мов їдять хліб, і Господа не призивають?
|
Ні ли разумі́ють всі ді́лающії беззако́ніє, сніда́ющії лю́ди моя́ в снідь хлі́ба? Го́спода не призва́ша.
|
|
5
|
5
|
|
Вони убояться там, [де немає страху]. Бо Господь в роді праведних:
|
Та́мо убоя́шася стра́ха, іді́же не бі страх; я́ко Госпо́дь в ро́ді пра́ведних.
|
|
6
|
6
|
|
ви насміялися над убогим, а Господь — надія його.
|
Сові́т ни́щаго посрами́сте, Госпо́дь же упова́ніє єго́ єсть.
|
|
7
|
7
|
|
«Хто дасть із Сиону спасіння Ізраїлеві?» Коли поверне Господь з неволі народ Свій, тоді зрадіє Яків і звеселиться Ізраїль.
|
Кто дасть от Сіо́на спасе́ніє Ізра́їлево?
|
|
1001
|
|
|
Слава…
|
Сла́ва:
|
