1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 4
|
Chapter 4
|
|
1
|
1
|
|
І відповів Елифаз феманитянин і сказав:
|
Then Eliphaz the Thæmanite answered and said,
|
|
2
|
2
|
|
якщо спробуємо ми сказати тобі слово, — чи не тяжко буде тобі? Утім, хто може заборонити слову!
|
Hast thou been often spoken to in distress? but who shall endure the force of thy words?
|
|
3
|
3
|
|
Ось, ти наставляв багатьох і опущені руки підтримував,
|
For whereas thou hast instructed many, and hast strengthened the hands of the weak one,
|
|
4
|
4
|
|
того, хто падав, піднімали слова твої, і коліна, що гнулися, ти укріпляв.
|
and hast supported the failing with words, and hast imparted courage to feeble knees.
|
|
5
|
5
|
|
А тепер дійшло до тебе, і ти знеміг; торкнулося тебе, і ти упав духом.
|
Yet now that pain has come upon thee, and touched thee, thou art troubled.
|
|
6
|
6
|
|
Богобоязкість твоя чи не повинна бути твоєю надією, і непорочність путів твоїх — упованням твоїм?
|
Is not thy fear founded in folly, thy hope also, and the mischief of thy way?
|
|
7
|
7
|
|
Згадай же, чи гинув хто невинний, і де праведних викорінювали?
|
Remember then who has perished, being pure? or when were the true-hearted utterly destroyed?
|
|
8
|
8
|
|
Як я бачив, ті, що орали нечестя і сіяли зло, пожинають його;
|
Accordingly as I have seen men ploughing barren places, and they that sow them will reap sorrows for themselves.
|
|
9
|
9
|
|
від подуву Божого гинуть і від духу гніву Його зникають.
|
They shall perish by the command of the Lord, and shall be utterly consumed by the breath of his wrath.
|
|
10
|
10
|
|
Ревіння лева і голос того, хто рикає, умовкає, і зуби скимнів ламаються;
|
The strength of the lion, and the voice of the lioness, and the exulting cry of serpents are quenched.
|
|
11
|
11
|
|
могутній лев гине без здобичі, і діти левиці розсіюються.
|
The old lion has perished for want of food, and the lions' whelps have forsaken one another.
|
|
12
|
12
|
|
І ось, до мене таємно прийшло слово, і вухо моє прийняло щось від нього.
|
But if there had been any truth in thy words, none of these evils would have befallen thee. Shall not mine ear receive excellent revelations from him?
|
|
13
|
13
|
|
Серед міркувань про нічні видіння, коли сон находить на людей,
|
But as when terror falls upon men, with dread and a sound in the night,
|
|
14
|
14
|
|
обійняв мене жах і трепет і потряс усі кістки мої.
|
horror and trembling seized me, and caused all my bones greatly to shake.
|
|
15
|
15
|
|
І дух пройшов наді мною, дибом стало волосся на мені.
|
And a spirit came before my face; and my hair and flesh quivered.
|
|
16
|
16
|
|
Він став, — але я не розпізнав вигляду його, — тільки обрис був перед очима моїми; тихе віяння, — і я чую голос:
|
I arose and perceived it not: I looked, and there was no form before my eyes: but I only heard a breath and a voice, saying,
|
|
17
|
17
|
|
чи людина праведніша за Бога? і чи людина чистіша за Творця свого?
|
What, shall a mortal be pure before the Lord? or a man be blameless in regard to his works?
|
|
18
|
18
|
|
Ось, Він і слугам Своїм не довіряє і в ангелах Своїх убачає недоліки:
|
Whereas he trusts not in his servants, and perceives perverseness in his angels.
|
|
19
|
19
|
|
тим більше — в тих, хто живе у храминах із суміші, основа яких порох, які знищуються швидше за міль.
|
But as for them that dwell in houses of clay, of whom we also are formed of the same clay, he smites them like a moth.
|
|
20
|
20
|
|
Між ранком і вечором вони розпадаються; не побачиш, як вони зовсім зникнуть.
|
And from morning to evening they no longer exist: they have perished, because they cannot help themselves.
|
|
21
|
21
|
|
Чи не гинуть з ними і чесноти їхні? Вони вмирають, не досягнувши мудрости.
|
For he blows upon them, and they are withered: they have perished for lack of wisdom.
|
