1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 29
|
Chapter 29
|
|
1
|
1
|
| І продовжував Іов піднесену промову свою і сказав: | And Job continued and said in his parable, |
|
2
|
2
|
| о, якби я був, як у минулі місяці, як у ті дні, коли Бог зберігав мене, | Oh that I were as in months past, wherein God preserved me! |
|
3
|
3
|
| коли світильник Його світив над головою моєю, і я при світлі Його ходив серед пітьми; | As when his lamp shone over my head; when by his light I walked through darkness. |
|
4
|
4
|
| як був я у дні молодости моєї, коли милість Божа була над наметом моїм, | As when I steadfastly pursued my ways, when God took care of my house. |
|
5
|
5
|
| коли ще Вседержитель був зі мною, і діти мої навколо мене, | When I was very fruitful, and my children were about me; |
|
6
|
6
|
| коли путі мої обливалися молоком, і скеля виточувала для мене струмки єлею! | when my ways were moistened with butter, and the mountains flowed for me with milk. |
|
7
|
7
|
| коли я виходив до воріт міста і на площі ставив сідалище своє, — | When I went forth early in the city, and the seat was placed for me in the streets. |
|
8
|
8
|
| юнаки, побачивши мене, ховалися, а старці вставали і стояли; | The young men saw me, and hid themselves: and all the old men stood up. |
|
9
|
9
|
| князі утримувалися від розмови і персти клали на вуста свої; | And the great men ceased speaking, and laid their finger on their mouth. |
|
10
|
10
|
| голос знатних умовкав, і язик їх прилипав до гортані їх. | And they that heard me blessed me, and their tongue clave to their throat. |
|
11
|
11
|
| Вухо, яке чуло мене, ублажало мене; око, яке бачило, величало мене, | For the ear heard, and blessed me; and the eye saw me, and turned aside. |
|
12
|
12
|
| тому що я рятував страдника, який волав, і сироту безпомічного. | For I saved the poor out of the hand of the oppressor, and helped the fatherless who had no helper. |
|
13
|
13
|
| Благословення того, хто гинув, сходило на мене, і серцю вдови давав я радість. | Let the blessing of the perishing one come upon me; yea, the mouth of the widow has blessed me. |
|
14
|
14
|
| Я одягався у правду, і суд мій прикрашав мене, як мантія й вінець. | Also I put on righteousness, and clothed myself with judgment like a mantle. |
|
15
|
15
|
| Я був очима сліпому і ногами кульгавому; | I was the eye of the blind, and the foot of the lame. |
|
16
|
16
|
| батьком був я для убогих і позов, якого я не знав, розбирав уважно. | I was the father of the helpless; and I searched out the cause which I knew not. |
|
17
|
17
|
| Розтрощував я беззаконному щелепи і з зубів його виривав украдене. | And I broke the jaw-teeth of the unrighteous; I plucked the spoil out of the midst of their teeth. |
|
18
|
18
|
| І говорив я: у гнізді моєму помру, і дні мої будуть численні, як пісок; | And I said, My age shall continue as the stem of a palm-tree; I shall live a long while. |
|
19
|
19
|
| корінь мій відкритий для води, і роса ночує на гілках моїх; | My root was spread out by the water, and the dew would lodge on my crop. |
|
20
|
20
|
| слава моя не старіє, лук мій міцний у руці моїй. | My glory was fresh in me, and my bow prospered in his hand. |
|
21
|
21
|
| Слухали мене й очікували, і мовчали при пораді моїй. | Men heard me, and gave heed, and they were silent at my counsel. |
|
22
|
22
|
| Після слів моїх уже не розмірковували; слова мої капали на них. | At my word they spoke not again, and they were very glad whenever I spoke to them. |
|
23
|
23
|
| Чекали на мене, як на дощ, і, як дощу пізньому, відкривали вуста свої. | As the thirsty earth expecting the rain, so they waited for my speech. |
|
24
|
24
|
| Бувало, усміхнуся їм — вони не вірять; і світлого лиця мого вони не затьмарювали. | Were I to laugh on them, they would not believe it; and the light of my face has not failed. |
|
25
|
25
|
| Я призначав путі їм і сидів на чолі і жив, як цар у колі воїнів, як утішитель тих, хто плаче. | I chose out their way, and sat chief, and dwelt as a king in the midst of warriors, as one comforting mourners. |
