1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 7
|
Chapter 7
|
|
1
|
1
|
|
Чи не визначено людині час на землі, і дні її чи не такі самі, як і дні найманця?
|
Is not the life of man upon earth a state of trial? and his existence as that of a hireling by the day?
|
|
2
|
2
|
|
Як раб жадає тіні, і як найманець чекає закінчення роботи своєї,
|
Or as a servant that fears his master, and one who has grasped a shadow? or as a hireling waiting for his pay?
|
|
3
|
3
|
|
так я одержав у наділ місяці суєтні, і ночі гіркі відраховані мені.
|
So have I also endured months of vanity, and nights of pain have been appointed me.
|
|
4
|
4
|
|
Коли лягаю, то говорю: «колись встану?», а вечір триває, і я перевертаюся досита до самого світанку.
|
Whenever I lie down, I say, When will it be day? and whenever I rise up, again I say when will it be evening? and I am full of pains from evening to morning.
|
|
5
|
5
|
|
Тіло моє одягнене червою і запорошеними струпами; шкіра моя тріскається і гноїться.
|
And my body is covered with loathsome worms; and I waste away, scraping off clods of dust from my eruption.
|
|
6
|
6
|
|
Дні мої біжать скоріше за човника і закінчуються без надії.
|
And my life is lighter than a word, and has perished in vain hope.
|
|
7
|
7
|
|
Згадай, що життя моє подув, що око моє не повернеться, щоб бачити добре.
|
Remember then that my life is breath, and mine eye shall not yet again see good.
|
|
8
|
8
|
|
Не побачить мене око того, хто бачив мене; очі Твої на мене, — і немає мене.
|
The eye of him that sees me shall not see me again: thine eyes are upon me, and I am no more.
|
|
9
|
9
|
|
Рідіє хмара й зникає; так той, хто зійшов у пекло, не вийде,
|
I am as a cloud that is cleared away from the sky: for if a man go down to the grave, he shall not come up again:
|
|
10
|
10
|
|
не повернеться більше у дім свій, і місце його вже не буде знати його.
|
and he shall surely not return to his own house, neither shall his place know him any more.
|
|
11
|
11
|
|
Не буду ж я стримувати вуст моїх; буду говорити у пригніченні духу мого; буду скаржитися в печалі душі моєї.
|
Then neither will I refrain my mouth: I will speak being in distress; being in anguish I will disclose the bitterness of my soul.
|
|
12
|
12
|
|
Хіба я море або морське чудовисько, що Ти поставив наді мною сторожу?
|
Am I a sea, or a serpent, that thou hast set a watch over me?
|
|
13
|
13
|
|
Коли подумаю: втішить мене постіль моя, забере горе моє ложе моє,
|
I said that my bed should comfort me, and I would privately counsel with myself on my couch.
|
|
14
|
14
|
|
ти страшиш мене снами і видіннями лякаєш мене;
|
Thou scarest me with dreams, and dost terrify me with visions.
|
|
15
|
15
|
|
і душа моя бажає краще припинення дихання, краще смерти, ніж збереження кісток моїх.
|
Thou wilt separate life from my spirit; and yet keep my bones from death.
|
|
16
|
16
|
|
Огидним стало для мене життя. Не вічно жити мені. Відступи від мене, тому що дні мої суєта.
|
For I shall not live for ever, that I should patiently endure: depart from me, for my life is vain.
|
|
17
|
17
|
|
Що таке людина, що Ти так цінуєш її і звертаєш на неї увагу Твою,
|
For what is man, that thou hast magnified him? or that thou givest heed to him?
|
|
18
|
18
|
|
відвідуєш її кожного ранку, кожну мить випробовуєш її?
|
Wilt thou visit him till the morning, and judge him till the time of rest?
|
|
19
|
19
|
|
Доки ж Ти не залишиш, доки не відійдеш від мене, доки не даси мені проковтнути слину мою?
|
How long dost thou not let me alone, nor let me go, until I shall swallow down my spittle?
|
|
20
|
20
|
|
Якщо я згрішив, то що я зроблю Тобі, страж людей! Навіщо Ти поставив мене супротивником Собі, так що я став самому собі за тягар?
|
If I have sinned, what shall I be able to do, O thou that understandest the mind of men? why hast thou made me as thine accuser, and why am I a burden to thee?
|
|
21
|
21
|
|
І чому б не простити мені гріха і не зняти з мене беззаконня мого? бо, ось, я ляжу в порох; завтра шукатимеш мене, і мене немає.
|
Why hast thou not forgotten my iniquity, and purged my sin? but now I shall depart to the earth; and in the morning, I am no more.
|
