1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 14
|
Chapter 14
|
|
1
|
1
|
| Людина, народжена жінкою, короткочасна і пересичена печалями: | For a mortal born of a woman is short-lived, and full of wrath. |
|
2
|
2
|
| як квітка, вона виростає й опадає; тікає, як тінь, і не зупиняється. | Or he falls like a flower that has bloomed; and he departs like a shadow, and cannot continue. |
|
3
|
3
|
| І на неї-то Ти відкриваєш очі Твої, і мене ведеш на суд з Тобою? | Hast thou not taken account even of him, and caused him to enter into judgment before thee? |
|
4
|
4
|
| Хто народиться чистим від нечистого? Жоден. | For who shall be pure from uncleanness? not even one; |
|
5
|
5
|
| Якщо дні йому визначені, і число місяців його в Тебе, якщо Ти поклав йому межу, якої він не перейде, | if even his life should be but one day upon the earth: and his months are numbered by him: thou hast appointed him for a time, and he shall by no means exceed it. |
|
6
|
6
|
| то ухилися від нього: нехай він відпочине, доки не закінчить, як найманець, дня свого. | Depart from him, that he may be quiet, and take pleasure in his life, though as a hireling. |
|
7
|
7
|
| Для дерева є надія, що воно, якщо і буде зрубане, знову оживе, і паростки від нього виходити не перестануть: | For there is hope for a tree, even if it should be cut down, that it shall blossom again, and its branch shall not fail. |
|
8
|
8
|
| якщо і застарів у землі корінь його, і пеньок його завмер у поросі, | For though its root should grow old in the earth, and its stem die in the rock; |
|
9
|
9
|
| але, лиш відчуло воду, воно дає паростки і пускає гілки, ніби знову посаджене. | it will blossom from the scent of water, and will produce a crop, as one newly planted. |
|
10
|
10
|
| А людина вмирає і розпадається; відійшла, і де вона? | But a man that has died is utterly gone; and when a mortal has fallen, he is no more. |
|
11
|
11
|
| Витікає вода з озера, і ріка вичерпується і висихає: | For the sea wastes in length of time, and a river fails and is dried up. |
|
12
|
12
|
| так людина ляже і не встане; до закінчення неба вона не пробудиться і не встане від сну свого. | And man that has lain down in death shall certainly not rise again till the heaven be dissolved, and they shall not awake from their sleep. |
|
13
|
13
|
| О, якби Ти в пеклі сховав мене і приховував мене, доки пройде гнів Твій, поклав мені термін і потім згадав про мене! | For oh that thou hadst kept me in the grave, and hadst hidden me until thy wrath should cease, and thou shouldest set me a time in which thou wouldest remember me! |
|
14
|
14
|
| Коли помре людина, то чи буде вона знову жити? В усі дні визначеного мені часу я очікував би, поки прийде мені зміна. | For if a man should die, shall he live again, having accomplished the days of his life? I will wait till I exist again? |
|
15
|
15
|
| Покликав би Ти, і я дав би Тобі відповідь, і Ти явив би благовоління творінню рук Твоїх; | Then shalt thou call, and I will hearken to thee: but do not thou reject the work of thine hands. |
|
16
|
16
|
| бо тоді Ти підраховував би кроки мої і не підстерігав би гріха мого; | But thou hast numbered my devices: and not one of my sins shall escape thee? |
|
17
|
17
|
| у сувої було б запечатане беззаконня моє, і Ти закрив би провину мою. | And thou hast sealed up my transgressions in a bag, and marked if I have been guilty of any transgression unawares. |
|
18
|
18
|
| Але гора, падаючи, руйнується, і скеля сходить з місця свого; | And verily a mountain falling will utterly be destroyed, and a rock shall be worn out of its place. |
|
19
|
19
|
| вода стирає камені; паводок її змиває земний порох: так і надію людини Ти знищуєш. | The waters wear the stones, and waters falling headlong overflow a heap of the earth: and thou destroyest the hope of man. |
|
20
|
20
|
| Пригнічуєш її до кінця, і вона відходить; змінюєш їй лице і відсилаєш її. | Thou drivest him to an end, and he is gone: thou settest thy face against him, and sendest him away; |
|
21
|
21
|
| Чи в пошані діти її — вона не знає, чи принижені — вона не відає; | and though his children be multiplied, he knows it not; and if they be few, he is not aware. |
|
22
|
22
|
| але плоть її на ній болить, і душа її в ній страждає. | But his flesh is in pain, and his soul mourns. |
