1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 14
|
Chapter 14
|
|
1
|
1
|
|
Людина, народжена жінкою, короткочасна і пересичена печалями:
|
For a mortal born of a woman is short-lived, and full of wrath.
|
|
2
|
2
|
|
як квітка, вона виростає й опадає; тікає, як тінь, і не зупиняється.
|
Or he falls like a flower that has bloomed; and he departs like a shadow, and cannot continue.
|
|
3
|
3
|
|
І на неї-то Ти відкриваєш очі Твої, і мене ведеш на суд з Тобою?
|
Hast thou not taken account even of him, and caused him to enter into judgment before thee?
|
|
4
|
4
|
|
Хто народиться чистим від нечистого? Жоден.
|
For who shall be pure from uncleanness? not even one;
|
|
5
|
5
|
|
Якщо дні йому визначені, і число місяців його в Тебе, якщо Ти поклав йому межу, якої він не перейде,
|
if even his life should be but one day upon the earth: and his months are numbered by him: thou hast appointed him for a time, and he shall by no means exceed it.
|
|
6
|
6
|
|
то ухилися від нього: нехай він відпочине, доки не закінчить, як найманець, дня свого.
|
Depart from him, that he may be quiet, and take pleasure in his life, though as a hireling.
|
|
7
|
7
|
|
Для дерева є надія, що воно, якщо і буде зрубане, знову оживе, і паростки від нього виходити не перестануть:
|
For there is hope for a tree, even if it should be cut down, that it shall blossom again, and its branch shall not fail.
|
|
8
|
8
|
|
якщо і застарів у землі корінь його, і пеньок його завмер у поросі,
|
For though its root should grow old in the earth, and its stem die in the rock;
|
|
9
|
9
|
|
але, лиш відчуло воду, воно дає паростки і пускає гілки, ніби знову посаджене.
|
it will blossom from the scent of water, and will produce a crop, as one newly planted.
|
|
10
|
10
|
|
А людина вмирає і розпадається; відійшла, і де вона?
|
But a man that has died is utterly gone; and when a mortal has fallen, he is no more.
|
|
11
|
11
|
|
Витікає вода з озера, і ріка вичерпується і висихає:
|
For the sea wastes in length of time, and a river fails and is dried up.
|
|
12
|
12
|
|
так людина ляже і не встане; до закінчення неба вона не пробудиться і не встане від сну свого.
|
And man that has lain down in death shall certainly not rise again till the heaven be dissolved, and they shall not awake from their sleep.
|
|
13
|
13
|
|
О, якби Ти в пеклі сховав мене і приховував мене, доки пройде гнів Твій, поклав мені термін і потім згадав про мене!
|
For oh that thou hadst kept me in the grave, and hadst hidden me until thy wrath should cease, and thou shouldest set me a time in which thou wouldest remember me!
|
|
14
|
14
|
|
Коли помре людина, то чи буде вона знову жити? В усі дні визначеного мені часу я очікував би, поки прийде мені зміна.
|
For if a man should die, shall he live again, having accomplished the days of his life? I will wait till I exist again?
|
|
15
|
15
|
|
Покликав би Ти, і я дав би Тобі відповідь, і Ти явив би благовоління творінню рук Твоїх;
|
Then shalt thou call, and I will hearken to thee: but do not thou reject the work of thine hands.
|
|
16
|
16
|
|
бо тоді Ти підраховував би кроки мої і не підстерігав би гріха мого;
|
But thou hast numbered my devices: and not one of my sins shall escape thee?
|
|
17
|
17
|
|
у сувої було б запечатане беззаконня моє, і Ти закрив би провину мою.
|
And thou hast sealed up my transgressions in a bag, and marked if I have been guilty of any transgression unawares.
|
|
18
|
18
|
|
Але гора, падаючи, руйнується, і скеля сходить з місця свого;
|
And verily a mountain falling will utterly be destroyed, and a rock shall be worn out of its place.
|
|
19
|
19
|
|
вода стирає камені; паводок її змиває земний порох: так і надію людини Ти знищуєш.
|
The waters wear the stones, and waters falling headlong overflow a heap of the earth: and thou destroyest the hope of man.
|
|
20
|
20
|
|
Пригнічуєш її до кінця, і вона відходить; змінюєш їй лице і відсилаєш її.
|
Thou drivest him to an end, and he is gone: thou settest thy face against him, and sendest him away;
|
|
21
|
21
|
|
Чи в пошані діти її — вона не знає, чи принижені — вона не відає;
|
and though his children be multiplied, he knows it not; and if they be few, he is not aware.
|
|
22
|
22
|
|
але плоть її на ній болить, і душа її в ній страждає.
|
But his flesh is in pain, and his soul mourns.
|
