1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 13
|
Главa Gi
|
|
1
|
1
|
| Хто доторкається до смоли, той очорниться, і хто входить у спілкування з гордим, зробиться подібним до нього. | Касazйсz смолЁ њчерни1тсz, и3 приwбщazйсz г0рдому т0ченъ є3мY бyдетъ. |
|
2
|
2
|
| Не піднімай тягаря понад твою силу, і не входь у спілкування з тим, хто сильніший і багатший за тебе. | Брeмене пaче себє2 не воздви1жи, и3 крёпльшу и3 богатёйшу себє2 не приwбщaйсz. |
|
3
|
3
|
| Яке спілкування у горщика з казаном? Цей штовхне його, і він розіб’ється. | К0е причaстіе горнцY съ котл0мъ; сeй прирази1тсz, и3 т0й сокруши1тсz. |
|
4
|
4
|
| Багатій скривдив, і сам же погрожує; бідняк скривджений, і сам же упрошує. | Богaтый њби1ду сотвори2, и3 сaмъ приразгнёвасz: ни1щій же њби1димь бhсть, и3 сaмъ приум0литсz. |
|
5
|
5
|
| Якщо ти вигідний для нього, він використає тебе; а якщо зубожієш, він залишить тебе. | Ѓще потрeбенъ бyдеши, ўпотреблsетъ тS: ѓще же лишeнъ бyдеши, њстaвитъ тS. |
|
6
|
6
|
| Якщо ти достатній, він буде жити з тобою і виснажить тебе, а сам не уболіватиме. | Ѓще и4маши, поживeтъ съ тоб0ю и3 и3стощи1тъ тS, сaмъ же не поболи1тъ. |
|
7
|
7
|
| Має він у тобі потребу, — буде лестити тобі, буде посміхатися тобі й запевняти тебе, ласкаво буде говорити з тобою і скаже: «чи не потрібно тобі чого?» | Ѓще вострeбуетъ тS, прельсти1тъ тS и3 возсмэeттисz и3 дaстъ ти2 надeжду, возглаг0летъ ти2 д0брэ |
|
8
|
8
|
| Своїми пригощеннями він буде присоромлювати тебе, доки, двічі або тричі пограбувавши тебе, не насміється нарешті з тебе. | и3 речeтъ ти2: є4сть ли ти2 что2 потрeбно; и3 посрами1тъ тS брaшномъ свои1мъ, д0ндеже и3стощи1тъ тS двaщи и3ли2 три1щи, и3 на послёдокъ поругaеттисz. |
|
9
|
9
|
| Після того він, побачивши тебе, ухилиться від тебе і буде кивати головою при зустрічі з тобою. | Пот0мъ ќзритъ тS и3 њстaвитъ тS и3 глав0ю своeю покивaетъ на тS. |
|
10
|
10
|
| Спостерігай, щоб тобі не бути обманутим | Внимaй, да не заблуди1ши |
|
11
|
11
|
| і не бути приниженим у твоїх веселощах. | и3 да не смири1шисz во весeліи твоeмъ. |
|
12
|
12
|
| Коли сильний буде запрошувати тебе, ухиляйся, і тим більше він буде запрошувати тебе. | Е#гдa тS си1льный призовeтъ, tступaй, и3 толи1кw пaче призовeтъ тS. |
|
13
|
13
|
| Не будь нав’язливим, щоб не відштовхнули тебе, і не занадто віддаляйся, щоб не забули про тебе. | Не приближaйсz, да не tриновeнъ бyдеши, и3 не ст0й tдалeче, да не забвeнъ бyдеши. |
|
14
|
14
|
| Не дозволяй собі говорити з ним, як з рівним тобі, і не вір занадто багатьом словам його; бо довгою розмовою він буде спокушати тебе і, ніби жартуючи, вивідувати тебе. | Не належи2 бесёдовати съ ни1мъ и3 не вёруй мн0жайшымъ словесє1мъ є3гw2: мн0гою бо бесёдою и3скyситъ тS и3 ћкw смэsсz и3спытaетъ т†йнаz тво‰. |
|
15
|
15
|
| Немилостивий до себе той, хто не утримує себе у словах своїх, і він не убереже себе від образи і від пут. | Неми1лостивъ є4сть не соблюдazй словeсъ и3 не пощади1тъ (њслaбити) њѕлоблeніz твоегw2 и3 ќзъ. |
|
16
|
16
|
| Будь обережний і дуже уважний, бо ти ходиш з падінням твоїм. | Блюди1сz и3 внимaй ѕэлw2, ћкw съ падeніемъ твои1мъ х0диши: |
|
17
|
17
|
| Почувши це уві сні твоєму, не засинай. | слhшай сі‰ во снЁ твоeмъ, б0дрствуй. |
|
18
|
18
|
| У все життя люби Господа і взивай до Нього про спасіння твоє. | Во всeмъ житіи2 люби2 гDа и3 призывaй є3го2 во спасeніе твоE. |
|
19
|
19
|
| Усяка тварина любить подібне собі, і всяка людина — ближнього свого. | Всsко жив0тно лю1битъ под0бное себЁ, и3 всsкъ человёкъ и4скреннzго своего2: |
|
20
|
20
|
| Усяка плоть з’єднується за родом своїм, і людина приліплюється до подібного собі. | всsка пл0ть по р0ду собирaетсz, и3 под0бному себЁ прилэпи1тсz мyжъ. |
|
21
|
21
|
| Яке спілкування у вовка з ягням? Так і у грішника — з благочестивим. | К0е nбщeніе в0лку со ѓгнцемъ; тaкw грёшнику со благочести1вымъ. |
|
22
|
22
|
| Який мир у гієни із собакою? І який мир у багатого з бідним? | Кjй ми1ръ гmeнэ со пс0мъ; и3 кjй ми1ръ богaтому со ўб0гимъ; |
|
23
|
23
|
| Ловитва у левів — дикі осли у пустелі, так пасовища багатих — бідні. | Л0въ львHвъ nнaгри въ пустhни, тaкожде п†жити бог†тымъ ўб0зіи. |
|
24
|
24
|
| Огидне для гордого смирення: так огидний для багатого бідний. | Мeрзость г0рдому смирeніе, си1це мeрзость богaтому ни1щій. |
|
25
|
25
|
| Коли похитнеться багатий, він підтримується друзями; а коли впаде бідний, то відштовхується і друзями. | Богaтъ колeблzйсz подтверждaетсz t другHвъ: ўб0гій же падhй tрёzнъ бyдетъ t другHвъ. |
|
26
|
26
|
| Коли спіткає нещастя багатого, у нього багато помічників; сказав безглуздя, і виправдали його. | Богaту поползнyвшусz мн0зи заст{пницы, возглаг0ла нелBпаz, и3 њправдaша є3го2: |
|
27
|
27
|
| Спіткало нещастя бідняка, і ще сварять його; сказав розумно, і його не слухають. | ўб0гій поползнyсz, и3 воспрети1ша є3мY, провэщA рaзумъ, и3 не дaша є3мY мёста. |
|
28
|
28
|
| Заговорив багатий, — і всі замовкли і звеличили промову його до хмар; | Богaтый возглаг0ла, и3 вси2 ўмолчaша и3 сл0во є3гw2 вознес0ша дaже до w4блакъ: |
|
29
|
29
|
| заговорив бідний, і говорять: «це хто такий?» І якщо він спіткнеться, то зовсім скинуть його. | ўб0гій возглаг0ла, и3 рёша: кто2 сeй є4сть; и3 ѓще преткнeтсz, низвратsтъ є3го2. |
|
30
|
30
|
| Добре багатство, у якому немає гріха, і зла бідність у вустах нечестивого. | Добро2 є4сть богaтство, въ нeмже нёсть грэхA, и3 ѕлA є4сть нищетA во ўстёхъ нечести1вагw. |
|
31
|
31
|
| Серце людини змінює лице її або на добре, або на лихе. | Сeрдце человёческо и3змэнsетъ лицE є3гw2, и3ли2 на добро2 и3ли2 на ѕло2. |
|
32
|
32
|
| Ознака серця у щасті — обличчя веселе, а вигадування притч поєднано з напруженим розмірковуванням. | Слёдъ сeрдца во благи1хъ лицE вeселое, и3 и3з8wбрётеніе при1тчей размышлeніе со труд0мъ. |
