1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 13
|
Главa Gi
|
|
1
|
1
|
|
Хто доторкається до смоли, той очорниться, і хто входить у спілкування з гордим, зробиться подібним до нього.
|
Касazйсz смолЁ њчерни1тсz, и3 приwбщazйсz г0рдому т0ченъ є3мY бyдетъ.
|
|
2
|
2
|
|
Не піднімай тягаря понад твою силу, і не входь у спілкування з тим, хто сильніший і багатший за тебе.
|
Брeмене пaче себє2 не воздви1жи, и3 крёпльшу и3 богатёйшу себє2 не приwбщaйсz.
|
|
3
|
3
|
|
Яке спілкування у горщика з казаном? Цей штовхне його, і він розіб’ється.
|
К0е причaстіе горнцY съ котл0мъ; сeй прирази1тсz, и3 т0й сокруши1тсz.
|
|
4
|
4
|
|
Багатій скривдив, і сам же погрожує; бідняк скривджений, і сам же упрошує.
|
Богaтый њби1ду сотвори2, и3 сaмъ приразгнёвасz: ни1щій же њби1димь бhсть, и3 сaмъ приум0литсz.
|
|
5
|
5
|
|
Якщо ти вигідний для нього, він використає тебе; а якщо зубожієш, він залишить тебе.
|
Ѓще потрeбенъ бyдеши, ўпотреблsетъ тS: ѓще же лишeнъ бyдеши, њстaвитъ тS.
|
|
6
|
6
|
|
Якщо ти достатній, він буде жити з тобою і виснажить тебе, а сам не уболіватиме.
|
Ѓще и4маши, поживeтъ съ тоб0ю и3 и3стощи1тъ тS, сaмъ же не поболи1тъ.
|
|
7
|
7
|
|
Має він у тобі потребу, — буде лестити тобі, буде посміхатися тобі й запевняти тебе, ласкаво буде говорити з тобою і скаже: «чи не потрібно тобі чого?»
|
Ѓще вострeбуетъ тS, прельсти1тъ тS и3 возсмэeттисz и3 дaстъ ти2 надeжду, возглаг0летъ ти2 д0брэ
|
|
8
|
8
|
|
Своїми пригощеннями він буде присоромлювати тебе, доки, двічі або тричі пограбувавши тебе, не насміється нарешті з тебе.
|
и3 речeтъ ти2: є4сть ли ти2 что2 потрeбно; и3 посрами1тъ тS брaшномъ свои1мъ, д0ндеже и3стощи1тъ тS двaщи и3ли2 три1щи, и3 на послёдокъ поругaеттисz.
|
|
9
|
9
|
|
Після того він, побачивши тебе, ухилиться від тебе і буде кивати головою при зустрічі з тобою.
|
Пот0мъ ќзритъ тS и3 њстaвитъ тS и3 глав0ю своeю покивaетъ на тS.
|
|
10
|
10
|
|
Спостерігай, щоб тобі не бути обманутим
|
Внимaй, да не заблуди1ши
|
|
11
|
11
|
|
і не бути приниженим у твоїх веселощах.
|
и3 да не смири1шисz во весeліи твоeмъ.
|
|
12
|
12
|
|
Коли сильний буде запрошувати тебе, ухиляйся, і тим більше він буде запрошувати тебе.
|
Е#гдa тS си1льный призовeтъ, tступaй, и3 толи1кw пaче призовeтъ тS.
|
|
13
|
13
|
|
Не будь нав’язливим, щоб не відштовхнули тебе, і не занадто віддаляйся, щоб не забули про тебе.
|
Не приближaйсz, да не tриновeнъ бyдеши, и3 не ст0й tдалeче, да не забвeнъ бyдеши.
|
|
14
|
14
|
|
Не дозволяй собі говорити з ним, як з рівним тобі, і не вір занадто багатьом словам його; бо довгою розмовою він буде спокушати тебе і, ніби жартуючи, вивідувати тебе.
|
Не належи2 бесёдовати съ ни1мъ и3 не вёруй мн0жайшымъ словесє1мъ є3гw2: мн0гою бо бесёдою и3скyситъ тS и3 ћкw смэsсz и3спытaетъ т†йнаz тво‰.
|
|
15
|
15
|
|
Немилостивий до себе той, хто не утримує себе у словах своїх, і він не убереже себе від образи і від пут.
|
Неми1лостивъ є4сть не соблюдazй словeсъ и3 не пощади1тъ (њслaбити) њѕлоблeніz твоегw2 и3 ќзъ.
|
|
16
|
16
|
|
Будь обережний і дуже уважний, бо ти ходиш з падінням твоїм.
|
Блюди1сz и3 внимaй ѕэлw2, ћкw съ падeніемъ твои1мъ х0диши:
|
|
17
|
17
|
|
Почувши це уві сні твоєму, не засинай.
|
слhшай сі‰ во снЁ твоeмъ, б0дрствуй.
|
|
18
|
18
|
|
У все життя люби Господа і взивай до Нього про спасіння твоє.
|
Во всeмъ житіи2 люби2 гDа и3 призывaй є3го2 во спасeніе твоE.
|
|
19
|
19
|
|
Усяка тварина любить подібне собі, і всяка людина — ближнього свого.
|
Всsко жив0тно лю1битъ под0бное себЁ, и3 всsкъ человёкъ и4скреннzго своего2:
|
|
20
|
20
|
|
Усяка плоть з’єднується за родом своїм, і людина приліплюється до подібного собі.
|
всsка пл0ть по р0ду собирaетсz, и3 под0бному себЁ прилэпи1тсz мyжъ.
|
|
21
|
21
|
|
Яке спілкування у вовка з ягням? Так і у грішника — з благочестивим.
|
К0е nбщeніе в0лку со ѓгнцемъ; тaкw грёшнику со благочести1вымъ.
|
|
22
|
22
|
|
Який мир у гієни із собакою? І який мир у багатого з бідним?
|
Кjй ми1ръ гmeнэ со пс0мъ; и3 кjй ми1ръ богaтому со ўб0гимъ;
|
|
23
|
23
|
|
Ловитва у левів — дикі осли у пустелі, так пасовища багатих — бідні.
|
Л0въ львHвъ nнaгри въ пустhни, тaкожде п†жити бог†тымъ ўб0зіи.
|
|
24
|
24
|
|
Огидне для гордого смирення: так огидний для багатого бідний.
|
Мeрзость г0рдому смирeніе, си1це мeрзость богaтому ни1щій.
|
|
25
|
25
|
|
Коли похитнеться багатий, він підтримується друзями; а коли впаде бідний, то відштовхується і друзями.
|
Богaтъ колeблzйсz подтверждaетсz t другHвъ: ўб0гій же падhй tрёzнъ бyдетъ t другHвъ.
|
|
26
|
26
|
|
Коли спіткає нещастя багатого, у нього багато помічників; сказав безглуздя, і виправдали його.
|
Богaту поползнyвшусz мн0зи заст{пницы, возглаг0ла нелBпаz, и3 њправдaша є3го2:
|
|
27
|
27
|
|
Спіткало нещастя бідняка, і ще сварять його; сказав розумно, і його не слухають.
|
ўб0гій поползнyсz, и3 воспрети1ша є3мY, провэщA рaзумъ, и3 не дaша є3мY мёста.
|
|
28
|
28
|
|
Заговорив багатий, — і всі замовкли і звеличили промову його до хмар;
|
Богaтый возглаг0ла, и3 вси2 ўмолчaша и3 сл0во є3гw2 вознес0ша дaже до w4блакъ:
|
|
29
|
29
|
|
заговорив бідний, і говорять: «це хто такий?» І якщо він спіткнеться, то зовсім скинуть його.
|
ўб0гій возглаг0ла, и3 рёша: кто2 сeй є4сть; и3 ѓще преткнeтсz, низвратsтъ є3го2.
|
|
30
|
30
|
|
Добре багатство, у якому немає гріха, і зла бідність у вустах нечестивого.
|
Добро2 є4сть богaтство, въ нeмже нёсть грэхA, и3 ѕлA є4сть нищетA во ўстёхъ нечести1вагw.
|
|
31
|
31
|
|
Серце людини змінює лице її або на добре, або на лихе.
|
Сeрдце человёческо и3змэнsетъ лицE є3гw2, и3ли2 на добро2 и3ли2 на ѕло2.
|
|
32
|
32
|
|
Ознака серця у щасті — обличчя веселе, а вигадування притч поєднано з напруженим розмірковуванням.
|
Слёдъ сeрдца во благи1хъ лицE вeселое, и3 и3з8wбрётеніе при1тчей размышлeніе со труд0мъ.
|
