Глава 18
|
Главa }i
|
1
|
1
|
Усе взагалі створив Той, Хто живе повіки; Господь один праведний. | Живhй во вёки создA вс‰ џбще. гDь є3ди1нъ њправди1тсz: |
2
|
2
|
Нікому не надав Він пояснювати Його. | никт0же дов0ленъ и3сповёсти дёлъ є3гw2, |
3
|
3
|
І хто може дослідити великі Його? | и3 кто2 и3зслёдитъ вели6чіz є3гw2; |
4
|
4
|
Хто може виміряти силу величі Його? і хто може також проректи милості Його? | Держaву вели1чества є3гw2 кто2 и3зочтeтъ; и3 кто2 приложи1тъ и3сповёдати млcти є3гw2; |
5
|
5
|
Неможливо ні применшити, ні збільшити, і неможливо дослідити дивні діла Господа. | Не лёть ўмaлити, нижE приложи1ти, и3 не лёть и3зслёдити чудeсъ гDнихъ. |
6
|
6
|
Коли людина закінчила б, тоді вона тільки починає, і коли перестане, прийде у здивування. | Е#гдA скончaетъ человёкъ, тогдA начинaетъ, и3 є3гдA престaнетъ, тогдA ўсумни1тсz. |
7
|
7
|
Що є людина і що користь її? що благо її і що зло її? | Что2 є4сть человёкъ; и3 что2 потрeба є3гw2; что2 блaго є3гw2; и3 что2 ѕло2 є3гw2; |
8
|
8
|
Число днів людини — багато, якщо сто років: як крапля води з моря або дрібка піску, так малі літа її у дні вічности. | Число2 днjй человёку мн0го лётъ сто2: ћкw кaплz морскjz воды2 и3 зерно2 пескA, тaкw мaло лётъ въ дeнь вёка. |
9
|
9
|
Тому Господь довготерпеливий до людей і виливає на них милість Свою. | Сегw2 рaди долготерпЁ гDь на ни1хъ и3 и3зліS на нS млcть свою2. |
10
|
10
|
Він бачить і знає, що кінець їх дуже тяжкий, | Ви1дэ и3 познA низвращeніе и4хъ, ћкw ѕло2, |
11
|
11
|
і тому примножує милості Свої. | сегw2 рaди ўмн0жи млcрдіе своE. |
12
|
12
|
Милість людини — до ближнього її, а милість Господа — на всяку плоть. | Ми1лость человёча на и4скреннzго своего2, млcть же гDнz на всsку пл0ть. |
13
|
13
|
Він викриває і напоумляє, і повчає і навертає, як пастир стадо своє. | Њбличazй и3 наказyzй, и3 научazй и3 њбращazй ћкw пaстырь стaдо своE: |
14
|
14
|
Він милує тих, хто приймає напоумлення і ревно навертається до закону Його. | пріeмлющихъ наказaніе ми1луетъ и3 тщaщихсz њ судбaхъ є3гw2. |
15
|
15
|
Сину мій! при благодійності не роби докорів, і при всякому дарі не ображай словами. | Чaдо, во благи1хъ не дaждь пор0ка, и3 во всsцэмъ даsніи печaли словeсъ. |
16
|
16
|
Чи не прохолоджує роса спеки? так слово — краще, ніж дар. | Не ўстуди1тъ ли зн0z росA; тaкw лyчше сл0во, нeжели даsніе. |
17
|
17
|
Тому чи не вище доброго дару слово? а у людині доброзичливій те й інше. | Не сE ли, сл0во пaче даsніz блaга; nбоs же ў мyжа благодaтна. |
18
|
18
|
Нерозумний немилосердно докоряє, і подаяння від неприхильного висушує очі. | Бyй неблагодaрнw пон0ситъ, и3 даsніе зави1дливагw и3стаевaетъ џчи. |
19
|
19
|
Перше, ніж почнеш говорити, обдумуй, і раніше хвороби турбуйся про себе. | Прeжде нeже возглаг0леши, ўвёждь, и3 прeжде недyга врачyйсz: |
20
|
20
|
Випробовуй себе раніше суду, і під час відвідування знайдеш милість. | прeжде судA и3спытaй себE и3 въ чaсъ посэщeніz њбрsщеши њчищeніе: |
21
|
21
|
Перше, ніж відчуєш слабкість, смиряйся, і під час гріхів покажи навернення. | прeжде дaже въ недyгъ не впадeши, смири1сz, и3 во врeмz грэхHвъ покажи2 њбращeніе. |
22
|
22
|
Ніщо нехай не перешкоджає тобі виконати обітницю благовчасно, і не відкладай виправдання до смерти. | Не воспzти1сz воздaти њбётъ благоврeменнw и3 не њжидaй дaже до смeрти њправдaтисz: |
23
|
23
|
Перше, ніж почнеш молитися, приготуй себе, і не будь як людина, яка спокушає Господа. | прeжде дaже не пом0лишисz, ўгот0ви себE, и3 не бyди ћкw человёкъ и3скушaz гDа. |
24
|
24
|
Пригадуй про гнів у день смерти і про час помсти, коли Господь відверне лице Своє. | Помzни2 гнёвъ въ дeнь скончaніz и3 врeмz мeсти во tвращeніи лицA: |
25
|
25
|
Під час ситости згадуй про час голоду, й у дні багатства — про бідність і нестатки. | помzни2 врeмz глaда во врeмz сhтости, нищетY и3 ўб0жество въ дeнь богaтства. |
26
|
26
|
Від ранку до вечора змінюється час, і все швидкоплинне перед Господом. | T ќтра до вeчера и3змэнsетсz врeмz, и3 вс‰ скHра сyть пред8 гDемъ. |
27
|
27
|
Людина мудра в усьому буде обережна, й у дні гріхів утримається від безтурботности. | Человёкъ премyдръ во всeмъ њпaсенъ бyдетъ и3 во днeхъ грэхHвъ в0нметъ њ согрэшeніи. |
28
|
28
|
Усякий розумний пізнає премудрість і тому, хто знайде її, воздасть хвалу. | Всsкъ разуми1въ познA премyдрость, и3 њбрётшему ю5 дaстъ и3сповёданіе. |
29
|
29
|
Розважливі у словах і самі умудрюються, і виточують змістовні притчі. | Разyмніи въ словесёхъ, и3 тjи ўмудри1шасz и3 ўмн0жиша при6тчи и3спы6тны. воздержaніе души2. |
30
|
30
|
Не ходи услід за похотями твоїми і стримуйся від побажань твоїх. | Вслёдъ п0хотей твои1хъ не ходи2 и3 t похотёній свои1хъ возбранsйсz: |
31
|
31
|
Якщо будеш доставляти душі твоїй приємне для хтивости, то вона зробить тебе потіхою для ворогів твоїх. | ѓще дaси души2 твоeй благоволeніе желaніz, сотвори1тъ тS њбрaдованіе врагHмъ твои6мъ. |
32
|
32
|
Не шукай розваги у великій розкоші і не прив’язуйся до бенкетів. | Не весели1сz њ мн0зэй слaдости и3 не свzзyйсz соoбщeніемъ є3S. |
33
|
33
|
Не зробися жебраком, бенкетуючи на позичені гроші, коли нічого немає у тебе у гаманці. | Не бyди ни1щь пи1ршествуzй t взаи1мства, и3 ничт0 ти бyдетъ въ мэшцЁ. |