Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Глава 18
Главa }i
1
1
Усе взагалі створив Той, Хто живе повіки; Господь один праведний. Живhй во вёки создA вс‰ џбще. гDь є3ди1нъ њправди1тсz:
2
2
Нікому не надав Він пояснювати Його. никт0же дов0ленъ и3сповёсти дёлъ є3гw2,
3
3
І хто може дослідити великі Його? и3 кто2 и3зслёдитъ вели6чіz є3гw2;
4
4
Хто може виміряти силу величі Його? і хто може також проректи милості Його? Держaву вели1чества є3гw2 кто2 и3зочтeтъ; и3 кто2 приложи1тъ и3сповёдати млcти є3гw2;
5
5
Неможливо ні применшити, ні збільшити, і неможливо дослідити дивні діла Господа. Не лёть ўмaлити, нижE приложи1ти, и3 не лёть и3зслёдити чудeсъ гDнихъ.
6
6
Коли людина закінчила б, тоді вона тільки починає, і коли перестане, прийде у здивування. Е#гдA скончaетъ человёкъ, тогдA начинaетъ, и3 є3гдA престaнетъ, тогдA ўсумни1тсz.
7
7
Що є людина і що користь її? що благо її і що зло її? Что2 є4сть человёкъ; и3 что2 потрeба є3гw2; что2 блaго є3гw2; и3 что2 ѕло2 є3гw2;
8
8
Число днів людини — багато, якщо сто років: як крапля води з моря або дрібка піску, так малі літа її у дні вічности. Число2 днjй человёку мн0го лётъ сто2: ћкw кaплz морскjz воды2 и3 зерно2 пескA, тaкw мaло лётъ въ дeнь вёка.
9
9
Тому Господь довготерпеливий до людей і виливає на них милість Свою. Сегw2 рaди долготерпЁ гDь на ни1хъ и3 и3зліS на нS млcть свою2.
10
10
Він бачить і знає, що кінець їх дуже тяжкий, Ви1дэ и3 познA низвращeніе и4хъ, ћкw ѕло2,
11
11
і тому примножує милості Свої. сегw2 рaди ўмн0жи млcрдіе своE.
12
12
Милість людини — до ближнього її, а милість Господа — на всяку плоть. Ми1лость человёча на и4скреннzго своего2, млcть же гDнz на всsку пл0ть.
13
13
Він викриває і напоумляє, і повчає і навертає, як пастир стадо своє. Њбличazй и3 наказyzй, и3 научazй и3 њбращazй ћкw пaстырь стaдо своE:
14
14
Він милує тих, хто приймає напоумлення і ревно навертається до закону Його. пріeмлющихъ наказaніе ми1луетъ и3 тщaщихсz њ судбaхъ є3гw2.
15
15
Сину мій! при благодійності не роби докорів, і при всякому дарі не ображай словами. Чaдо, во благи1хъ не дaждь пор0ка, и3 во всsцэмъ даsніи печaли словeсъ.
16
16
Чи не прохолоджує роса спеки? так слово — краще, ніж дар. Не ўстуди1тъ ли зн0z росA; тaкw лyчше сл0во, нeжели даsніе.
17
17
Тому чи не вище доброго дару слово? а у людині доброзичливій те й інше. Не сE ли, сл0во пaче даsніz блaга; nбоs же ў мyжа благодaтна.
18
18
Нерозумний немилосердно докоряє, і подаяння від неприхильного висушує очі. Бyй неблагодaрнw пон0ситъ, и3 даsніе зави1дливагw и3стаевaетъ џчи.
19
19
Перше, ніж почнеш говорити, обдумуй, і раніше хвороби турбуйся про себе. Прeжде нeже возглаг0леши, ўвёждь, и3 прeжде недyга врачyйсz:
20
20
Випробовуй себе раніше суду, і під час відвідування знайдеш милість. прeжде судA и3спытaй себE и3 въ чaсъ посэщeніz њбрsщеши њчищeніе:
21
21
Перше, ніж відчуєш слабкість, смиряйся, і під час гріхів покажи навернення. прeжде дaже въ недyгъ не впадeши, смири1сz, и3 во врeмz грэхHвъ покажи2 њбращeніе.
22
22
Ніщо нехай не перешкоджає тобі виконати обітницю благовчасно, і не відкладай виправдання до смерти. Не воспzти1сz воздaти њбётъ благоврeменнw и3 не њжидaй дaже до смeрти њправдaтисz:
23
23
Перше, ніж почнеш молитися, приготуй себе, і не будь як людина, яка спокушає Господа. прeжде дaже не пом0лишисz, ўгот0ви себE, и3 не бyди ћкw человёкъ и3скушaz гDа.
24
24
Пригадуй про гнів у день смерти і про час помсти, коли Господь відверне лице Своє. Помzни2 гнёвъ въ дeнь скончaніz и3 врeмz мeсти во tвращeніи лицA:
25
25
Під час ситости згадуй про час голоду, й у дні багатства — про бідність і нестатки. помzни2 врeмz глaда во врeмz сhтости, нищетY и3 ўб0жество въ дeнь богaтства.
26
26
Від ранку до вечора змінюється час, і все швидкоплинне перед Господом. T ќтра до вeчера и3змэнsетсz врeмz, и3 вс‰ скHра сyть пред8 гDемъ.
27
27
Людина мудра в усьому буде обережна, й у дні гріхів утримається від безтурботности. Человёкъ премyдръ во всeмъ њпaсенъ бyдетъ и3 во днeхъ грэхHвъ в0нметъ њ согрэшeніи.
28
28
Усякий розумний пізнає премудрість і тому, хто знайде її, воздасть хвалу. Всsкъ разуми1въ познA премyдрость, и3 њбрётшему ю5 дaстъ и3сповёданіе.
29
29
Розважливі у словах і самі умудрюються, і виточують змістовні притчі. Разyмніи въ словесёхъ, и3 тjи ўмудри1шасz и3 ўмн0жиша при6тчи и3спы6тны. воздержaніе души2.
30
30
Не ходи услід за похотями твоїми і стримуйся від побажань твоїх. Вслёдъ п0хотей твои1хъ не ходи2 и3 t похотёній свои1хъ возбранsйсz:
31
31
Якщо будеш доставляти душі твоїй приємне для хтивости, то вона зробить тебе потіхою для ворогів твоїх. ѓще дaси души2 твоeй благоволeніе желaніz, сотвори1тъ тS њбрaдованіе врагHмъ твои6мъ.
32
32
Не шукай розваги у великій розкоші і не прив’язуйся до бенкетів. Не весели1сz њ мн0зэй слaдости и3 не свzзyйсz соoбщeніемъ є3S.
33
33
Не зробися жебраком, бенкетуючи на позичені гроші, коли нічого немає у тебе у гаманці. Не бyди ни1щь пи1ршествуzй t взаи1мства, и3 ничт0 ти бyдетъ въ мэшцЁ.
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.