Глава 7
|
Главa з7
|
1
|
1
|
Не роби зла, і тебе не осягне зло; | Не твори2 ѕлA, и3 не пости1гнетъ тS ѕло2: |
2
|
2
|
віддаляйся від неправди, і вона ухилиться від тебе. | tступи2 t непрaвды, и3 ўклони1тсz t тебє2. |
3
|
3
|
Сину мій! не сій на борознах неправди, і не будеш у сім разів більше пожинати з них. | Сhне, не сёй на браздaхъ непр†вды и3 не и4маши пожaти и5хъ седмери1цею. |
4
|
4
|
Не проси у Господа влади, й у царя — почесного місця. | Не проси2 ў гDа владhчества, нижE t царS сэдaлища слaвы. |
5
|
5
|
Не виправдовуй себе перед Господом, і не мудруй перед царем. | Не њправдaй себE пред8 бGомъ и3 пред8 царeмъ не мудри1сz. |
6
|
6
|
Не домагайся стати суддею, щоб не виявитися тобі неспроможним сокрушити неправду, щоб не убоятися коли-небудь лиця сильного і не покласти тіні на правоту твою. | Не и3щи2, да бyдеши судіS, є3гдA не возм0жеши tsти непр†вды: да не когдA ўбои1шисz лицA си1льнагw и3 положи1ши соблaзнъ въ прaвости твоeй. |
7
|
7
|
Не гріши проти міської громади, і не опускай себе перед народом. | Не согрэшaй во мн0жествэ грaда и3 не низлагaй себE въ нар0дэ. |
8
|
8
|
Не додавай гріха до гріха, бо і за один не залишишся непокараним. | Не свzжи2 двaжды грэхA, и3 во є3ди1нэмъ бо не непови1ненъ бyдеши. |
9
|
9
|
Не говори: «Він спогляне на безліч дарів моїх, і, коли я принесу їх Богу Вишньому, Він прийме». | Не рцы2: на мн0жество дарHвъ мои1хъ воззри1тъ, и3 приносsщу ми2 бGу вhшнему, пріи1метъ. |
10
|
10
|
Не будь слабкодухим у молитві твоїй і не нехтуй подавати милостиню. | Не малодyшествуй въ моли1твэ твоeй и3 ми1лостыню твори1ти не прeзри. |
11
|
11
|
Не насміхайся над людиною, яка знаходиться у тузі душевній її; бо є Той, Хто смиряє і підносить. | Не ругaйсz человёку сyщу въ г0рести души2 є3гw2: є4сть бо смирszй и3 возносsй. |
12
|
12
|
Не вигадуй неправди на брата твого, і не роби того самого проти друга. | Не њри2 лжи2 на брaта твоего2, нижE дрyгу т0жде твори2. |
13
|
13
|
Не бажай говорити яку б то не було неправду; бо повторення її не послужить до блага. | Не восхощи2 лгaти всsкіz лжи2: ўчащeніе бо є3S не на блaго. |
14
|
14
|
Перед зібранням старших не будь багатослівним, і не повторюй слова у проханні твоєму. | Не бyди велерёчивъ во мн0жествэ стaрєцъ и3 не повтори2 сл0ва въ моли1твэ твоeй. |
15
|
15
|
Не відвертайся від важкої роботи і від землеробства, яке встановлене від Вишнього. | Не возненави1ди трyднагw дёла и3 земледёліz t вhшнzгw с0здана. |
16
|
16
|
Не приєднуйся до безлічі грішників. | Не привмэнsй себE ко мн0жеству грёшникwвъ. |
17
|
17
|
Глибоко смири душу твою. | Смири2 дyшу твою2 ѕэлw2. |
18
|
18
|
Пам’ятай, що гнів не забариться, | Помzни2, ћкw гнёвъ не замeдлитъ, |
19
|
19
|
що покарання нечестивому — вогонь і черва. | понeже мeсть нечести1вагw џгнь и3 чeрвь. |
20
|
20
|
Не міняй друга на скарб, і брата єдинокровного — на золото офирське. | Не и3змэни2 дрyга ни на что2, ни брaта пrна на злaтэ сwфjрстэмъ. |
21
|
21
|
Не залишай розумної і доброї дружини, бо достоїнство її коштовніше за золото. | Не tступaй t жены2 премyдры и3 блaги, и4бо благодaть є3S пaче злaта. |
22
|
22
|
Не кривдь раба, який трудиться старанно, ні найманця, відданого тобі душею. | Не њѕл0би рабA дёлающа во и4стинэ, нижE наeмника вдаю1ща дyшу свою2. |
23
|
23
|
Розумного раба нехай любить душа твоя, і не відмов йому у свободі. | РабA разуми1ва да лю1битъ душA твоS, и3 не лиши2 є3го2 своб0ды. |
24
|
24
|
Є у тебе худоба? спостерігай за нею, і якщо вона корисна тобі, нехай залишається у тебе. | Е$сть ли ти2 ск0тъ, призирaй є3го2, и3 ѓще ти2 бyдетъ потрeбенъ, да пребyдетъ ти2. |
25
|
25
|
Є у тебе сини? навчай їх, і з юности нагинай шию їх. | Сyть ли ти2 ч†да, накажи2 | и3 преклони2 t ю4ности вhю и4хъ. |
26
|
26
|
Є у тебе дочки? май піклування про тіло їх, і не показуй їм веселого лиця твого. | Сyть ли ти2 дщє1ри, внимaй тёлу и4хъ и3 не kвлsй весeлагw къ ни6мъ лицA твоегw2. |
27
|
27
|
Видай дочку заміж, і зробиш велику справу, і подаруй її чоловіку розумному. | Вhдай дщeрь, и3 бyдеши соверши1вый дёло вели1ко: и3 мyжеви разуми1ву дaждь ю5. |
28
|
28
|
Є у тебе дружина до душі? не відганяй її. | Е$сть ли ти2 женA по души2, не и3зжени2 є3S. |
29
|
29
|
Усім серцем шануй батька твого і не забувай породильних болістей матері твоєї. | Всёмъ сeрдцемъ твои1мъ прославлsй nтцA твоего2 и3 мaтернихъ болёзней не забyди: |
30
|
30
|
Пам’ятай, що ти народжений від них: і що можеш ти віддати їм, як вони тобі? | помzни2, ћкw тёма рождeнъ є3си2, и3 что2 и4ма воздaси, ћкоже џна тебЁ; |
31
|
31
|
Усією душею твоєю благоговій перед Господом і поважай священиків Його. | Всeю душeю твоeю благоговёй гDеви и3 їерє1и є3гw2 чти2. |
32
|
32
|
Усією силою люби Творця твого, і не залишай служителів Його. | Всeю си1лою (твоeю) возлюби2 сотв0ршаго тS и3 служи1телей є3гw2 не њстaви. |
33
|
33
|
Бійся Господа, і шануй священика, і давай йому частину, як заповідано тобі: | Б0йсz гDа и3 прослaви їерeа, и3 дaждь чaсть є3мY, ћкоже заповёдано ти2: |
34
|
34
|
початки, і за гріх, і пожертву пліч, і жертву освячення, і початки святих. | начaтки, и3 њ согрэшeніи, и3 даsніе мhшцей, и3 жeртву с™hни, и3 начaтокъ с™hхъ. |
35
|
35
|
І до бідного простягай руку твою, щоб благословення твоє було довершене. | И# ни1щему простри2 рyку твою2, да соверши1тсz благословeніе твоE. |
36
|
36
|
Милість даяння нехай буде до всякого, хто живе, але і померлого не позбавляй милости. | Благодaть даsніz пред8 всsкимъ живhмъ (да бyдетъ), и3 над8 мертвецeмъ не возбрани2 благодaти. |
37
|
37
|
Не віддаляйся від тих, що плачуть, і з тими, хто сумує, сумуй. | Не ўстранsйсz t плaчущихъ и3 съ сётующими сётуй. |
38
|
38
|
Не лінуйся відвідувати хворого, бо за це ти будеш улюбленим. | Не лэни1сz посэщaти болsща: си1ми бо возлю1бленъ бyдеши. |
39
|
39
|
У всіх ділах твоїх пам’ятай про кінець твій, і повік не згрішиш. | Во всёхъ словесёхъ твои1хъ поминaй послBднzz тво‰, и3 во вёки не согрэши1ши. |