|
Глава 3
|
Главa G
|
|
1
|
1
|
| Діти, послухайте мене, батька, і чиніть так, щоб вам спастися, | МенE nтцA послyшайте, ч†да, и3 си1це твори1те, да спасeтесz: |
|
2
|
2
|
| бо Господь підняв батька над дітьми й утвердив суд матері над синами. | гDь бо прослaви nтцA на чaдэхъ и3 сyдъ мaтере ўтверди2 на сынёхъ. |
|
3
|
3
|
| Хто шанує батька, той очиститься від гріхів, | Чтhй nтцA њчи1ститъ грэхи2, |
|
4
|
4
|
| і хто поважає матір свою — як той, хто знаходить скарб. | и3 ћкw сокр0вищствуzй прославлszй мaтерь свою2. |
|
5
|
5
|
| Хто поважає батька, той буде мати радість від дітей своїх і у день молитви своєї буде почутий. | Чтhй nтцA возвесели1тсz њ чaдэхъ и3 въ дeнь мольбы2 своеS ўслhшанъ бyдетъ. |
|
6
|
6
|
| Хто поважає батька, буде довгоденствувати, і слухняний Господу заспокоїть матір свою. | Прославлszй nтцA долгодeнствовати бyдетъ, и3 послyшаzй гDа ўпок0итъ мaтерь свою2. |
|
7
|
7
|
| Хто боїться Господа, той вшанує батька і, як владикам, послужить тим, що народили його. | Боsйсz гDа почти1тъ nтцA и3 ћкw владhкамъ послyжитъ роди1вшымъ є3го2. |
|
8
|
8
|
| Ділом і словом шануй батька твого і матір, щоб прийшло на тебе благословення від них, | Дёломъ и3 сл0вомъ чти2 nтцA твоего2 и3 мaтерь, да нaйдетъ ти2 благословeніе t ни1хъ. |
|
9
|
9
|
| бо благословення батька утверджує доми дітей, а клятва матері руйнує дощенту. | Благословeніе бо џтчее ўтверждaетъ д0мы ч†дъ, клsтва же мaтернz и3скоренsетъ до њсновaніz. |
|
10
|
10
|
| Не шукай слави у нечесті батька твого, бо не слава тобі нечестя батька. | Не слaвисz въ безчeстіи nтцA твоегw2, нёсть бо ти2 слaва џтчее безчeстіе: |
|
11
|
11
|
| Слава людини — від чести батька її, і ганьба дітям — мати у неславі. | слaва бо человёку t чeсти nтцA є3гw2, и3 поношeніе чaдwмъ мaти въ безслaвіи. |
|
12
|
12
|
| Сину! прийми батька твого в старості його і не засмучуй його в житті його. | Чaдо, заступи2 въ стaрости nтцA твоего2 и3 не њскорби2 є3го2 въ животЁ є3гw2: |
|
13
|
13
|
| Хоча б він і збіднів розумом, май поблажливість і не нехтуй його у повноті сили твоєї, | ѓще и3 рaзумомъ њскудэвaетъ, прощeніе и3мёй и3 не њбезчeсти є3го2 всeю крёпостію твоeю. |
|
14
|
14
|
| бо милосердя до батька не забуте; незважаючи на гріхи твої, добробут твій примножиться. | Ми1лость бо џтча не забвeна бyдетъ, и3 проти1ву грэхHвъ присози1ждетсz тебЁ: |
|
15
|
15
|
| У день скорботи твоєї згадається про тебе: як лід від теплоти, розв’яжуться гріхи твої. | въ дeнь ск0рби твоеS воспомsнетъ тS: ћкоже лeдъ t зн0z, тaкw растaютъ грэси2 твои2. |
|
16
|
16
|
| Хто залишає батька, той — те саме, що богохульник, і проклятий від Господа той, хто дратує матір свою. | К0ль хyленъ њставлszй nтцA, и3 пр0клzтъ гDемъ раздражazй мaтерь свою2. |
|
17
|
17
|
| Сину мій! веди діла твої з лагідністю, і буде любити тебе богоугодна людина. | Чaдо, въ кр0тости дэлA тво‰ препровождaй, и3 человёкомъ пріsтнымъ возлю1бленъ бyдеши. |
|
18
|
18
|
| Скільки ти великий, стільки смиряйся, і знайдеш благодать у Господа. | Е#ли1кw вели1къ є3си2, толи1кw смирsйсz, и3 пред8 гDемъ њбрsщеши благодaть. |
|
19
|
19
|
| Багато високих і славних, але таємниці відкриваються смиренним, | Мн0зи сyть выс0цы и3 слaвни: но крHткимъ tкрывaютсz т†йны, |
|
20
|
20
|
| бо велика могутність Господа, і Він смиренними прославляється. | ћкw вeліz си1ла гDнz, и3 смирeнными слaвитсz. |
|
21
|
21
|
| Понад міру важкого для себе не шукай, і що понад сили твої, того не випробовуй. | Вhшшихъ себє2 не и3щи2 и3 крёпльшихъ себє2 не и3спытyй. |
|
22
|
22
|
| Що заповідано тобі, про те розмірковуй; бо не потрібно тобі те, що приховано. | Я%же ти2 повєлённа, сі‰ разумэвaй: нёсть бо ти2 потрeба тaйныхъ. |
|
23
|
23
|
| При багатьох заняттях твоїх, про зайве не піклуйся: тобі відкрито дуже багато з людського знання; | Во и3збhтцэхъ дёлъ твои1хъ не любопhтствуй: в‰щшаz бо рaзума человёческагw пок†зана ти2 сyть: |
|
24
|
24
|
| тому що багатьох ввели в оману їх припущення, і лукаві мрії похитнули розум їх. | мнHги бо прельсти2 мнёніе и4хъ, и3 мнёніе лукaвно погуби2 мhсль и4хъ. |
|
25
|
25
|
| Хто любить небезпеку, той впаде у неї; | И# любsй бёдство впадeтъ въ нE: |
|
26
|
26
|
| вперте серце напослідок потерпить зло: | сeрдце жeстоко њѕл0битсz на послёдокъ: |
|
27
|
27
|
| вперте серце буде обтяжене скорботами, і грішник прикладе гріхи до гріхів. | сeрдце жeстоко њтzготи1тсz болёзньми, и3 грёшникъ приложи1тъ грэхи2 на грэхи2. |
|
28
|
28
|
| Випробування не служать лікуванням для гордого, тому що зла рослина укорінилася у ньому. | Въ наведeніи величaвагw нёсть и3зцэлeніz: сaдъ бо лукaвствіz вкорени1сz въ нeмъ. |
|
29
|
29
|
| Серце розумного обміркує притчу, й уважне вухо є бажання мудрого. | Сeрдце разуми1вагw ўразумёетъ при1тчу, и3 ќхо слhшателz вожделёніе премyдрагw. |
|
30
|
30
|
| Вода погасить полум’я вогню, і милостиня очистить гріхи. | Џгнь горsщь ўгаси1тъ водA, и3 ми1лостынz њчи1ститъ грэхи2. |
|
31
|
31
|
| Хто відплачує за благодіяння, той помишляє про майбутнє і під час падіння знайде опору. | Воздаsй благод†ти п0мнимь бывaетъ по си1хъ и3 во врeмz падeніz своегw2 њбрsщетъ ўтверждeніе. |